Рішення

від 17.11.2021 по справі 236/3852/21

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/3852/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки - адвокат Деменкова Є.С. зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дідусь позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, розташованої на території Коровоярської сільської ради Краснолиманського району Донецької області. Батько позивачки - ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину, яка складалася в тому числі із зазначеної земельної ділянки, однак за життя не встиг оформити у встановленому законом порядку свої спадкові права та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті батька позивачка звернулася до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку. Позивачка позбавлена можливості вирішити дане питання у позасудовому порядку, тому просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, розташованої на території Коровоярської сільської ради Краснолиманського району Донецької області, в порядку спадкування після смерті її діда та батька.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.09.2021 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання (а.с. 41-42).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 23.10.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 50-51).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Деменкова Є.С., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, 17.11.2021 представник позивачки - адвокат Деменкова Є.С. надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі позивачки ОСОБА_1 , наполягала на задоволенні позову (а.с. 58).

Відповідач - представник Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 56).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 17.11.2021 прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Святогірськ м. Слов`янськ Донецької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою позивачкою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 06.06.2019 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі і на земельну ділянку, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області. Зазначена земельна ділянка належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 108776, виданого 14.03.2005 року Краснолиманською міською радою на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 15.09.2004 року № 4/25-418 (а.с. 6).

Батько позивачки - ОСОБА_3 є рідним сином померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.1954 року (а.с. 8), та як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину, яка складається у тому числі зі спірної земельної ділянки.

Відповідно до інформації, наданої 07.10.2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької облсті Семеновою І.М., після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 219/2020 на підставі заяви, поданої від імені ОСОБА_3 , з іншими заявами ніхто не звертався (а.с. 47).

Однак за життя ОСОБА_3 не встиг належним чином у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права після смерті батька - ОСОБА_2 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коровій Яр Лиманського району Донецької області, про що свідчить надана позивачкою копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 29.10.2020 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, зі спірної земельної ділянки, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області.

Оціночна вартість земельної ділянки, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області, відповідно до звіту про оцінку майна № 210530-С1, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , станом на 30.05.2021 року складає 58000,00 грн. (а.с.14-33).

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності за ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та онукою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.1954 року (а.с. 8), свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_4 , виданого 06.11.1976 року (а.с. 10), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 14.12.1995 року (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця після смерті ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті останнього. Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семенової І.М. від 07.10.2021, після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 18/2021 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від 23.01.2021 року, поданої від імені ОСОБА_1 , з іншими заявами про прийняття спадщини або про відмову ніхто не звертався (а.с. 47).

Однак, постановою приватного нотаріуса Лиманського міського нотаріального округу Донецької області Семенової І.М. від 19.05.2021 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку (а.с. 13).

Згідно п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації в Державний земельний кадастр. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог ст. 120 ЗК України в редакції закону № 997-V від 27 квітня 2007 року та ч. 1 ст. ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Відповідно п. 1.16 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", затвердженої Державним комітетом України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, яка діяла на момент виникнення права у спадкодавця зі змінами від 16 березня 2009 року, складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку включає заяву власника землі про складання державного акту.

Отже, можливість здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки відсутня.

Оскільки документ, що підтверджує право власності померлого ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку відсутній, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою, що входить до спадкового майна та належать їй в порядку спадкування.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. ч.1, 3 ст.1296 ЦК України).

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силуст.116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статті 81 та 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1ст.1297 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області, правомірно належала батькові позивачки - ОСОБА_3 .

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 384, 392, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1423081800:02:000:0089, площею 3,4094 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради Краснолиманського району) Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коровій Яр Лиманського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.11.2021.

Суддя -