Рішення

від 18.11.2021 по справі 484/2119/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 484/2119/21

Провадження №2-о/523/348/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судових засідань Скоріної М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 24 в м. Одесі цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - Синюхино-Брідської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - Синюхино-Брідської сільської ради звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. була відкрита спадкова справа № 28/2021.

Заявник ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, 12.05.2021 року листом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку, розташованої на території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи відмову, Приватним нотаріусом вказано, що згідно матеріалів спадкової справи Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, прізвище вказано ОСОБА_3, а згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3. Однак, згідно з паспортом громадянина України, карткою платників податків, посвідченням водія, пенсійним посвідченням, свідоцтвом про смерть прізвище чоловіка зазначено ОСОБА_3 . Причиною неправильного написання прізвища чоловіка може бути через неправильний переклад з російської на українську мову (на рос. - ОСОБА_3 ).

Оскільки така розбіжність у написанні прізвища чоловіка заявника унеможливлює прийняття ОСОБА_2 спадщини за померлим чоловіком, просить суд задовольнити дану заяву, та ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 . Державного акту на право приватної власності на землю від 11.05.1995 року серії ІІ-МК № 039391, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Представник заявника ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить провести розгляд даної справи за її відсутності.

Представник Синюхино-Брідської сільської ради - Любченко В. в судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в якій просить провести розгляд даної справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в Україні, Одеська обл., Іванівський р-н, смт. Петрівка, що підтверджується копією Паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 20.09.2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 07.02.2020 року

За життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 від 15.05.1978 року.

Вказане Свідоцтво про шлюб складено на російській мові, в якому зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.05.1995 року на підставі рішення 5 сесії 22 скликання Первомайської районної Ради народних депутатів від 28.03.1995 року, ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 гектарів, яка розташована на території Синюхино-брідської сільської Ради народних депутатів, про що було видано Державний акт на право приватної власності на землю Серії ІІ-МК № 039391 від 11.05.1995 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного Державного акту.

Проте, згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.05.2020 року № НВ-4809540252020, вбачається, що власником земельної ділянки за кадастровим номером 4825486300:07:000:0722 на підставі Державного акту від 11.05.1995 року Серії ІІ-МК № 039391 зазначено гр. ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, листом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. №201/02-14 від 12.05.2021 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку площею 0,10 гектарів, розташованої на Синюхино-брідської сільської Ради народних депутатів, яка належала ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи відмову, приватним нотаріусом вказано, що згідно матеріалів спадкової справи Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, ім`я вказано ОСОБА_3 , а згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що заявником ОСОБА_2 було доведено та не викликає сумніву факт належності її чоловіку ОСОБА_3 . Державного акту на право приватної власності на землю від 11.05.1995 року серії ІІ-МК № 039391 виданого на ім`я ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, суд вважає, що причиною неправильного написання прізвища чоловіка заявника слугувало неправильний переклад з російської на українську мову (на рос. ОСОБА_3 ).

Даний факт позбавляє можливості заявника оформити свої спадкові права за померлим чоловіком у зв`язку із вказаними розбіжностями, що містяться у правовстановлюючих документах, а саме у свідоцтві про смерть та в Державному акті на право приватної власності на землю, де зазначено прізвище чоловіка заявника ОСОБА_3 , замість правильного ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як зазначено у пункті 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року№5 Просудовупрактику в справах про встановлення фактів ,що мають юридичне значення суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що метою встановлення факту належності ОСОБА_3 . Державного акту на право приватної власності на землю від 11.05.1995 року серії ІІ-МК № 039391, виданого на ім`я ОСОБА_3 є необхідність заявнику оформлення своїх спадкових прав за померлим чоловіком.

Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності документів, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.

Керуючись ст.ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - Синюхино-Брідської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю від 11.05.1995 року серії ІІ-МК № 039391, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер