Рішення

від 15.11.2021 по справі 236/3908/21

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/3908/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Коломацького О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 , до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа: Приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Полєжаєва Ганна Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 , до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа: Приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Полєжаєва Ганна Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.09.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, у справі розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 35-36).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 23.10.2021 підготовче провадження у справі закрито, спрау призначено до судового розгляду (а.с. 43-44).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибули Представник позивача ОСОБА_2 надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку у разі неявки в судове засідання відповідача (а.с. 56).

Відповідач - представник Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибула, надала до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 53).

Третя особа - Приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Полєжаєва Г.М., належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибула, клопотання про розгляд справи без її участі суду не надала, заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 третьою особою висловлено не було.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд вважає можливим розглянути справу без особистої участі позивача, його представника, представника відповідача та третьої особи оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Ухвалою суду від 15.11.2021 постановлено здійснювати заочний розгляд вказаної цивільної справи.

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що 11.01.2016 в м. Бахмут Донецької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26.08.2021 року Лиманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки, кадастровий номер 1423055700:03:001:0609, площею 3,0634 га, призначеної для особистого селянського господарства, розташованої на території Лиманської міської ради (колишньої Кіровської селищної ради Краснолиманського району) Донецької області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 009819, виданого виконавчим комітетом Кіровської селищної ради Краснолиманського району Донецької області 23.04.2003 року (а.с. 21), та майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Росія", який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДН № 017049, виданого виконкомом Кіровської селищної ради м. Красний Лиман Донецької області 09.08.2002 року (а.с. 22).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Цивільним законодавством України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст 1217 ЦК України).

За життя ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений 19.11.2003 року секретарем виконавчого комітету Кіровської селищної ради Краснолиманського району Донецької області Токмаковою В.О., яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті земельну ділянку, площею 3,0634 га, призначену для особистого селянського господарства, розташовану на території Лиманської міської ради (колишньої Кіровської селищної ради Краснолиманського району) Донецької області, та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" заповідала ОСОБА_1 (а.с. 20).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Однак при зверненні представника позивача ОСОБА_2 , яка діє від імені позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 26.08.2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. за реєстровим номером 2484, до приватного нотаріуса Бухмутського районного нотаріального округу Донцької області Полєжаєвої Г.М. для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім' я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачем пропущений строк для прийняття спадщини (а.с. 29).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не мав змоги належним чином, своєчасно, протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що не мав інформації про смерть спадкодавиці, бо не був членом її сім`ї, не проживав спільно із нею, а близькі спадкодавиці не повідомили про її смерть. Повідомлення про смерть ОСОБА_3 не друкувалося у регіональній пресі, нотаріусом не було зроблено жодної спроби своєчасно, протягом визначеного законом строку, розшукати спадкоємця за заповітом, до того ж позивач тривалий час тяжко хворів, що підтверджується медичною довідкою, виданою сімейним лікарем амбулаторії ЗПСМ с. Торське КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Лиманської міської ради Карташовою Ю.В. (а.с. 30). Представникпозивача - ОСОБА_2 просить суд визнати вказані обставини поважними, та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини, протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17.01.1970 та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11.10.2001).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 м. Київ, справа № 681/203/17-ц провадження № 61-26164св18.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі ; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України ). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства ). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини ).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть спадкодавця, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Суд враховує також роз`яснення, які містяться в п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 № 7, згідно з якими поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій; зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, являються доведеними, та вказують на наявність підстав для задоволення позову та вважає за можливе визначити ОСОБА_5 додатковий строк два місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 , до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа: Приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Полєжаєва Ганна Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмут Донецької області.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення складено 15.11.2021.

Суддя -