Рішення

від 23.11.2021 по справі 909/1007/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1007/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство",

до відповідача: Приватного підприємства "Дімбуд",

про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 37 928 грн 58 к.

за участю:

від позивача: представники не з`явились

від відповідача: представники не з`явились

установив: Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Дімбуд" (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 37 928,58 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продаж №07-4/31 від 10.01.2020 в частині здійснення оплати за отримані ним лісоматеріали.

Ухвалою від 20.10.2021 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін в судове засідання. Розгляд справи по суті призначити на 08.11.2021.

Ухвалою від 08.11.2021 Господарський суд Івано-Франківської області відклав розгляд справи по суті на 23.11.2021 о 10:00 год.

В судове засідання позивач повноваженого представника не направив, однак подав до суду клопотання (вх.№18235/21 від 17.11.2021) про розгляд справи без участі його предстаника.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 08.11.2021. Відзив на позов та будь-яких клопотань по справі до суду не подав.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення сторони, яка не з`явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, в тому числі і відповідача належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10 січня 2020 року між Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" (по договору - продавець/по справі - позивач) та Приватним підприємством "Дімбуд" (по договору - покупець/по справі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу №07-4/32 (Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов`язався по замовленню покупця передати у власність товар лісоматеріали, перелік якого зазначений у змісті даного договору (у п.1.1. Договору) з верхнього складу ДП "Надвірнянський лісгосп", а покупець оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

У відповідності до п. 2.2. Договору доставка продукції покупцю проводиться на підставі накладної, транспортом покупця.

Згідно п.3.1 Договору платіж за придбаний товар проводиться шляхом оплати за фактично отриману продукцію, але не пізніше 5-ти календарних днів.

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу лісоматеріали на суму 37 928 грн 58к. Про факт поставки зазначеної продукції свідчить долучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних: серія ІФВ №611838 від 08.08.2020 та серія ІФВ №611893 від 31.08.2020.

Однак, відповідач оплату за отриманий товар у визначені договором терміни не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 37 928 грн 58к.

Претензійним листом №07-2/1 від 25 травня 2021 року та Претензійним листом №07-2/6 від 22.09.2021 позивач звертався до відповідача про погашення заборгованості, яка виникла по спірному договору.

Однак, відповідач відповіді на вказані претензії не надав, суму заборгованості не сплатив.

Зазначена обставина спонукала позивача звернутись до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості в розмірі 37 928 грн 58к., яка є предметом спору.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір купівлі-продаж №07-4/31 від 10.01.2020, укладений між сторонами у справі в межах чинного законодавства України, є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі Договір купівлі-продаж №07-4/31 від 10.01.2020 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продаж.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу лісоматеріали на суму 37 928 грн 58к. Про факт поставки зазначеної продукції свідчить долучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних: серія ІФВ №611838 від 08.08.2020 та серія ІФВ №611893 від 31.08.2020.

Проте, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за отриману лісопродукцію на суму 37 928 грн 58к.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням умов договору (п.3.1 Договору) кінцевий термін оплати по закінченню 5-тиденного терміну з моменту отримання продукції, зокрема:

- по товарно-транспортній накладній серія ІФВ №611838 від 08.08.2020 кінцевий термін оплати - 13.08.2020, тобто з 14.08.2020 вважається прострочка оплати;

- по по товарно-транспортній накладній серія ІФВ №611893 від 31.08.2020 кінцевий термін оплати - 05.09.2020, тобто з 06.09.2020 вважається прострочка оплати.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів сплати боргу на суму

37 928 грн 58к. не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в цілому та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №07-4/31 від 10.01.2020 в частині здійснення оплати за поставлену позивачем лісопродукцію.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то суд зазначає наступне.

При звернені з позовом до суду у позовній заяві позивач заявив щодо відшкодування йому лише судового збору в розмірі 2379 грн 00к.

Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання заяви немайнового характеру - справляється судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до заявленого позивачем позову при поданні позовної заяви до суду, сплаті підлягав судовий збір з урахуванням вказаної вище норми закону в сумі 2270 грн 00к.

Проте, позивачем сплачений судовий збір в сумі 2379 грн 00к., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням №2548 від 12.10.2021. Наведені обставини, свідчать про переплату позивачем судового збору на суму 109 грн 00к.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Клопотань про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 109 грн 00к. на момент ухвалення судом рішення у справі позивачем не подано. А отже, у суду відсутні правові підстави щодо повернення позивачу зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 109 грн 00к. по даній справі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату розгляду справи (задоволення позову) відповідачу підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2270 грн 00к.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 187, 240, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" до Приватного підприємства "Дімбуд" про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 37 928 грн 58 к. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Дімбуд" (вул. Мартовича, 13, с. Підгір`я, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706, код 32909147) на користь Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" (вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Івано-Франківська область,78405, код 22189564) - 37 928 грн 58 к. (тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень п`ятдесят вісім копійки) заборгованості за договором купівлі-продажу та 2 270 грн 00к. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.11.2021

Суддя О. М. Фанда