Рішення

від 18.11.2021 по справі 136/321/21

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/321/21

провадження № 2/136/74/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Лановенка", державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк Олени Романівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ФГ "Лановенка", (далі - відповідачі), з вимогами:

- визнати недійсним договір оренди землі №23 від 21.03.2018 укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га та припинити право оренди;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди №23 від 21.03.2018 укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 25455351 від 26.03.2018.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Між ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений договір оренди землі №3/477 від 05.01.2005 щодо передачі у строкове платне користування земельної ділянки розміщеної на території Козинецької сільської ради з площею 2,4026 га, для сільськогосподарського використання, строком на 10 років. Державну реєстрацію зазначеного договору проведено 22.02.2008 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040882600519. Крім того, між позивачем та відповідачем, було укладено додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої, термін дії оренди було продовжено на 20 років. Державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди проведено 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041004400235. Оскільки, земельна ділянка вважається переданою орендарю на наступний день після державної реєстрації договору оренди, а тому його строк закінчується 22.02.2028. Починаючи від початку дії договору оренди землі позивачем виконуються всі обов`язки, своєчасно сплачується орендна плата, земельна ділянка використовується виключно за її цільовим призначенням. 05.07.2019 між позивачем та відповідачем, на її земельну ділянку з кадастровим номером 0522282600:05:000:0477 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.01.2005, однак державним реєстратором було відмовлено у проведені реєстраційних дій в зв`язку з відсутністю такого кадастрового номеру в реєстрі земельних ділянок. 15.02.2021 позивачу стало відомо про те, що земельній ділянці відповідача було присвоєно інший кадастровий номер 0522282600:05:000:4404, а державним реєстратором Чубатюк О.Р. проведено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зареєстровано договір за відповідачем - ФГ Лановенка терміном до 21.03.2028. Позивач стверджує, що оскільки, договір оренди, що укладений між позивачем та відповідачем був чинним на момент укладення нею іншого договору з ФГ Лановенка , а тому існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту та зобов`язань суперечить законодавству. Проте, не зважаючи на вказане, відповідачем було укладено з ФГ Лановенка договір оренди №23 від 21.03.2018 на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача і такий договір між відповідачами був укладений з порушенням прав позивача.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Представник позивача спільно з позовом подав до суду клопотання про витребування у відповідачів оригінальний примірник оспорюваного договору оренди, а від державного реєстратора реєстраційну справу на орендовану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 11.03.2021 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, серед іншого, було витребувано від відповідачів договір оренди землі №23 від 21.03.2018 і реєстраційну справу на орендовану земельну ділянку.

13.05.2021 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою суду від 13.05.2021 прийнято до провадження заяву представника позивача про зміну предмета позову з викладеними в актуальній редакції позовними вимогами, а також визначено відповідачам строк для подання відзиву на позов.

Відповідачі у визначений судом строк відзиву на позов не подали.

22.06.2021 представник позивача подав до суду заяву про залучення третьої особи, у якій просив виключити із переліку відповідачів державного реєстратора, однак залучити її у якості третьої особи.

Ухвалою суду від 23.06.2021 було відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про залучення відповідача державного реєстратора в якості третьої особи.

25.06.2021 представник позивача подав до суду заяву про застосування заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення, витребуваних на підставі ухвали суду від 11.03.2021, доказів у відділу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та відповідача ФГ "Лановенка".

Ухвалою суду від 25.06.2021 було задоволено заяву представника позивача про застосування заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів у відповідних осіб.

04.10.2021 до канцелярії суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без її участі.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 05.10.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

У судове засідання, належним чином повідомлені, відповідачі не з`явились.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

05.01.2005 між ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений договір оренди землі №3/477 щодо передачі у строкове платне користування належної відповідачу, згідно з державним актом, земельної ділянки, що розміщена на території Козинецької сільської ради для сільськогосподарського використання, строком на 10 років. Державну реєстрацію зазначеного договору проведено 22.02.2008 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040882600519. Надалі між позивачем та відповідачем, було укладено додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої, термін дії оренди було продовжено на 20 років. Державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди проведено 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041004400235. Також, сторонами було підписано 05.07.2019 додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:0477 від 05.01.2005, однак як стверджує позивач, її не вдалося зареєструвати з підстав відсутності такого кадастрового номеру в реєстрі земельних ділянок. Згідно листа Відділу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №1266/424-20-0.182 від 13.11.2020, серед іншого вбачається, що на земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 2,4026 га з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404 було 26.03.2018 зареєстровано договір оренди з ФГ "Лановенка", а термін його дії до 21.03.2028. Як вбачається із наявного в матеріалах справи договору оренди землі №23 від 21.03.2018 він був укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ "Лановенка" на земельну ділянку площею 2,4026 га з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404 строком на 10 років до 21.03.2028, а державним реєстратором Чубатюк О.Р. проведено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зареєстровано договір за відповідачем - ФГ Лановенка . Таким чином, земельній ділянці, що була передана позивачеві у платне користування був присвоєний інший кадастровий номер, але відповідачем, попри наявність чинного договору оренди, укладеного з позивачем було додатково укладено з ФГ "Лановенка" договір оренди №23 від 21.03.2018, строком на 10 років, який було зареєстровано державним реєстратором. Разом з тим, для з`ясування цих обставин відповідачі ФГ "Лановенка" та державний реєстратор Чубатюк О.Р. в ході розгляду такої справи не спростували доводи позивача. Водночас відповідачем ОСОБА_1 у своїй заяві від 29.09.2021 зазначено, що вона визнає позов в повному обсязі.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Правовідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України). Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом ст.ст. 18, 20 Закон України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням зазначених норм матеріального права, строк дії договору оренди землі №3/477 від 05.01.2005 між ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням додаткової угоди де визначено строк договору оренди землі на 20 років, починається після набрання ним чинності, тобто після його реєстрації. Такий строк має закінчитися 22.02.2028.

Договір оренди землі припиняється з підстав визначених ст. 31 Закону України "Про оренду землі". Підстави припинення вищезазначеного договору сторони визначили в п.п. 17-18.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторонами не оспорюється укладення договору оренди землі за №3/477 від 05.01.2005 між ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 , а також не оспорюється укладення додаткової угоди до вказаного договору, за умовами якої, термін дії оренди було продовжено на 20 років (державну реєстрацію додаткової угоди проведено 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК", про що у ДРЗ вчинено запис за №041004400235).

Однак, під час дії вищевказаного договору оренди землі, між відповідачем та ФГ "Лановенка" було укладено на ту ж саму земельну ділянку інший договір оренди землі №23 від 21.03.2018, строком на 10 років, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 25455351 від 26.03.2018.

Суд зауважує, що відповідачем ОСОБА_1 у своїй заяві від 29.09.2021 зазначено, що вона визнає позов в повному обсязі, однак інші відповідачі ФГ "Лановенка" та державний реєстратор Чубатюк О.Р. в ході розгляду такої справи не спростували доводів позивача.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

В силу ст. 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був виконувати умови договору, укладеного з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, отож розпорядження відповідачем під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду ФГ "Лановенка", порушує права позивача як землекористувача, що згідно ст. 13, ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним, а договір суперечить моральним засадам суспільства.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору оренди землі №23 від 21.03.2018 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га та припинення права оренди, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди №23 від 21.03.2018, що укладений між відповідачами, відносно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 25455351 від 26.03.2018, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Водночас правові наслідки, передбачені ч. 1 цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Суд зауважує, що особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів визначено, серед інших, в ч. 1 та ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за змістом якої, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Однак, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

З наведеного вбачається, що Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі скасування на підставі судового рішення такої реєстрації прав.

Отже, з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача як орендаря наявні правові підстави для скасування державної реєстрації договору оренди №23 від 21.03.2018 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га, що було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 25455351 від 26.03.2018, і який за цим рішенням суду визнається недійсним.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу керується ст. 141 ЦПК України згідно змісту якої судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Разом з тим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого за подання позову.

Згідно з платіжним дорученням №1964 від 22.02.2021 за подачу позову ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" було сплачено 4540,00 грн, однак така сума судового збору є вдвічі більшою за необхіну, а саме 2270,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Таким чином, позивач сплатив суму судового збору ніби за дві позовні вимоги немайнового характеру, однак одна з його вимог, що стосується скасування державної реєстрації договору оренди, який у даному судовому процесі був визнаний недійсним, є похідною від першої вимоги, а тому достатньо було оплатити при подачі позову судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_1 як з відповідача, яка визнала позов, на користь ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" сплачену ним при подачі позову необхідну суму судових витрат у вигляді 50% судового збору, загальний розмір якого було попередньо розділено між двома відповідачами та, з урахуванням різниці, що утворилася внаслідок невизнання позову іншим відповідачем, в результаті складає 567,50 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне повернути ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" з Державного бюджету України 50% судового збору, загальний та необхідний розмір якого було попередньо розділено між двома відповідачами і з урахуванням визнання позову одним відповідачем та утворенням різниці через не визнання позову іншим, в результаті складає 567,50 грн.

Разом з тим, слід стягнути з ФГ Лановенка як з відповідача, що не визнав позову, на користь ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" сплачену ним при подачі позову необхідну суму судових витрат у вигляді судового збору, що попередньо був розділений між двома відповідачами, але з урахуванням визнання позову одним із них, що в результаті складає 1135,00 грн.

Роз`яснити ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", що іншу частину переплаченої суми судового збору в розмірі 2270,00 грн, може бути повернено на підставі ухвали суду в разі подання клопотання з підстав внесення судового збору в більшому розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141-142, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 32513287) до ОСОБА_1 (місце проживання: с. Козинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., РНОКПП - НОМЕР_1 ), Фермерського господарства "Лановенка" (місцезнаходження: с. Косаківка, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 39645081), державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк Олени Романівни (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №23 від 21.03.2018 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га та припинити право оренди.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди №23 від 21.03.2018 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Лановенка , стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:05:000:4404, площею 2,4026 га, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №25455351 від 26.03.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн 50 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" з Державного бюджету України частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з Фермерського господарства Лановенка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко