Рішення

від 21.10.2021 по справі 488/2149/20

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2149/20

Провадження № 2/488/436/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кривопішиній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ", в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки у загальному розмірі 147 120,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що з 01.11.2019 р. він працював у ТОВ "КРЮИНГ" на підставі трудового договору № 35.

З 01.11.2019 р. по 15.02.2020 р. він виконував роботу по співбесіді з працівниками, які будуть відправлені у відрядження до Литви, м. Клайпеда на "Балтійський завод", а також займався готуванням документів для організації роботи у відрядження. За цю роботу йому не виплачували заробітну плату, посилаючись на те, що здійснять оплату після початку роботи у Литві.

15.02.2020 р. ТОВ "КРЮИНГ" він був направлений у відрядження до Литви, м. Клайпеда, "Балтійський завод".

Зазначив, що за трудовим договором та домовленістю йому була установлена заробітна плата в розмірі 1500,00 євро на місяць.

21 квітня 2020 р. він був відкликаний з відрядження та 24 квітня 2020 р. прибув до міста Миколаєва.

За весь період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. заробітна плата йому не виплачувалася.

02.05.2020 р. він отримав лист від ТОВ "КРЮИНГ" з повідомленням про звільнення з 21.04.2020 р.

Вказав, що неодноразово звертався до відповідача з питань виплати належної йому заробітної плати проте, вирішити вказане питання у досудовому порядку виявилося неможливо, у зв`язку з чим, він був змушений звернутися в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву не надіслав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.

Крім того, ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.02.2021 р. було задоволено клопотання позивача про витребування від відповідача ТОВ "КРЮИНГ" доказів, а саме: 1) оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) наказів про відрядження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) інформації щодо розрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кожен місяць (відповідно до ст. 110 КЗпП України) з відображенням загальної суми заробітної платні з розшифруванням за видами виплат, розмір та підстави відрахування та утримання із заробітної платні та суму заробітної плати підлягаючої до виплати.

Вказана ухвала суду була особисто отримана представником відповідача, що підтверджується матеріалами цивільної справи, проте відповідачем виконана не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 вересня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір № 35.

Згідно з умовами пункту 1 названого трудового договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи щодо збирання корпусів металевих суден на умовах даного договору. Місцем роботи: визначене місто Миколаїв (Україна) (п.п. 1.1. Договору); строк дії договору: безстроковий (п. 2).

Відповідно до п. 3 трудового договору роботодавець зобов`язався виплачувати працівнику ОСОБА_2 заробітну плату в розмірі 668 євро, базова зарплата.

Пунктом 13 передбачено, що даний трудовий договір вступає в дію з 02 вересня 2019 року.

Відповідно до інформації, яка міститься у листі відповідача ТОВ "КРЮИНГ" за вих. № 21042020/01-02 від 21 квітня 2020 року, адресованому позивачу ОСОБА_1 , останнього повідомлено про звільнення з підприємства та необхідність отримання трудової книжки у відділі кадрів ТОВ "КРЮИНГ". Роз`яснено також про можливість надання позивачем письмової згоди на направлення трудової книжки на поштову адресу, вказану позивачем, на території України.

Згідно з повідомленням Департаменту праці та соціального захисту населення від 05.05.2020 р. № Д-Р-987-1/іш. позивача ОСОБА_1 було повідомлено про те, що за приписами пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533 - IX (із змінами) тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів у сфері господарської діяльності. З врахуванням вказаних приписів, а також вимог п.п.4 п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби , яким на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, інспекційні відвідування суб`єктів господарювання інспекторами праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, не здійснюються.

Повідомлено, що заходи державного контролю будуть продовжені після зняття карантину або обмежувальних заходів, визначених законодавством.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У своєму позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року він жодного разу не отримував заробітну плату.

Також позивач стверджує, що йому була установлена заробітна плата у розмірі 1500 євро на місяць, проте вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, згідно з п. 3 трудового договору № 35 від 02.09.2019 р. роботодавець зобов`язався сплачувати працівнику заробітну плату в розмірі: 668 євро, брутто, базова заробітна платня.

Згідно з статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 з розрахунку 668,00 євро на місяць за період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. у загальній сумі 3 795,45 євро ( (668,00 євро * 5 міс.)+(668,00 євро : 15 робочих днів квітня 2020 р.) ).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести з звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином, нормою статті 117 КЗпП України встановлено обов`язок для роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 . № 100 (далі - Порядок).

Так, згідно з абз. 3 п.2 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

При цьому, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (п.4 розділу ІІІ Порядку).

Суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Виходячи з того, що відповідач ТОВ "КРЮИНГ" своєчасно не провів із звільненим працівником ОСОБА_1 кінцевий розрахунок, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за весь час затримки заробітної плати на користь останнього за період з 22.04.2020 року по 21.10.2021 рік (по день постановлення рішення).

За такого, з відповідача на користь позивача належить до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 639,20 євро (без утримання обов`язкових платежів, зборів), виходячи з наступного розрахунку: (668,00 євро (заробітна плата за березень 2020 року ) + 455,45 євро (заробітна плата за 15 робочих днів квітня 2020 року )) : (22 (кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020 року) + 15 (кількість фактично відпрацьованих днів у квітня 2020 року) х 548 днів затримки (з моменту звільнення по день постановлення рішення).

Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 щодо постановлення судом окремої ухвали про виявлені порушення з боку відповідача ТОВ "КРЮИНГ" та направлення її на розгляд до органів Національної поліції, суд зазначає наступне.

Стаття 262 ЦПК України передбачає, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З матеріалів справи вбачається, що за зверненнями позивача ОСОБА_1 щодо порушення ТОВ "КРЮИНГ" умов трудового договору та невиплати заробітної плати Корабельним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області була проведена перевірка, про результати якої останнього було повідомлено листом № 5251/53-2020 від 06.05.2020 р. За результатами проведеної т.в.о. заступником начальника ВП начальника СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області перевірки було встановлено, що жодних ознак кримінального правопорушення за фактом невиплати заробітної плати ОСОБА_1 встановлено не було та у зв`язку з чим було прийнято рішення про припинення подальшої перевірки.

Згідно з листом Миколаївської місцевої прокуратури № 1 від 21.05.2020 р. № 31-6104вих.20 щодо неправомірності дій керівників ТОВ "КРЮИНГ" було надано роз`яснення, що відповідно до пункту 1 розділу XIII Перехідні положення , прийнятого 14.10.2014 Верховною Радою України Закону України № 1697-VII Про прокуратуру , органи прокуратури позбавлені можливості застосовувати повноваження, передбачені ст.ст. 20, 23, 36-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991. Тобто, до компетенції органів прокуратури України не входять повноваження щодо внесення подання про усунення порушень закону з названих питань.

Крім того, за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 про порушення ТОВ "КРЮИНГ" умов трудового договору та невиплату заробітної плати Центральним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області також була проведена перевірка. За результатами перевірки було встановлено, що порушені ОСОБА_1 питання відносяться до цивільно-правових відносин та дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення в діях ТОВ "КРЮИНГ" відсутні, у зв`язку з чим Слідчим відділом Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області було прийнято рішення про припинення перевірки (лист Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області № 7564/50/10-20 від 26.05.2020 р).

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності.

Під час розгляду судом цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" порушень законодавства з боку керівництва ТОВ "КРЮИНГ", яке містить ознаки кримінального правопорушення, не встановлено, а тому у суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягує з ТОВ "КРЮИНГ" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3795,45 євро; середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639,20 євро.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог.

Позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , звільнений від сплати судового збору при подачі позову у справах про стягнення заробітної плати, а тому судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі та порядку, передбаченими ст.ст. 4,6 Закону України Про судовий збір , тобто з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України на день розгляду справи.

Так, загальний розмір заборгованості з невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 20 434,65 євро, що станом на день розгляду справи складає 622 848,13 грн. (30,48 грн. за 1 Евро).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, тобто не менше від 840,80 грн. і не більше 10510,00 грн.

Отже, виходячи з зазначеної суми заборгованості, 1 відсоток складає 6 228,48 грн. судового збору, які належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЮИНГ про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" (код ЄРДПОУ: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3 795,45 євро.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" (код ЄРДПОУ: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639,20 євро .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ" (код ЄРДПОУ: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26 ) на користь держави (рахунок UA 318999980313191206000014481, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Корабельний район/22030101; код отримувача ЄДРПОУ: 37992030; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП)) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 228,48 грн .

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЮИНГ", код ЄРДПОУ: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26.

Суддя Я.А. Чернявська