Рішення

від 26.11.2021 по справі 174/419/21

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/419/21

п/с № 2/174/250/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Шарапової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Вільногірську Дніпропетровської області, помер її чоловік - ОСОБА_3 , який був зареєстрованим та постійно проживав разом з нею в будинку АДРЕСА_1 . Під час шлюбу, вони з чоловіком, за рахунок власних котів та за рахунок спільної праці, на підставі дозволу на виконання робіт за № 2 від 23 травня 1987 року, виданого виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, почали будівництво житлового будинку, відповідно до проекту, забудови земельної ділянки, розробленому відділом будівництва та архітектури виконкому Вільногірської міської ради.

Земельну ділянку під будівництво, було отримано ними з чоловіком згідно з договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, укладеного 13.06.1984 року з Вільногірською міською радою.

У 1990 році, ними з чоловіком, за рахунок спільних коштів та спільної праці, були збудовані на зазначеній вище земельній ділянці літня кухня, гараж та сарай. Будівництво будинку було закінчене у 1996 році.

Після смерті чоловіка, вона звернулась у встановлені законом строки до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з метою отримання права на спадщину за законом після смерті її чоловіка, у зв`язку з чим, приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельевою Г. В. 13.09.2017 р. було заведено спадкову справу.

Однак, отримати спадщину вона не змогла по цей день, оскільки під час проведення технічної інвентаризації її будинку та збудованих на території садиби господарських будівель, у технічному паспорті на зазначені вище будівлі було зазначено, що будівлі, розташовані на зазначеній вище земельній ділянці, збудовані без дозвільних документів на виконання будівельних робіт, що унеможливлює реєстрацію права власності на зазначене вище майно.

Вона на цей час отримала у власність та має право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 розміром 0,1000 га. Вважає, що постійний землекористувач, наділений правомочностями володіння та користування такою земельною ділянкою, а також право спорудження на ній жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд. Отже, виходячи з принципу єдності земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності набуває той, хто має речове право на землю, тому просить суд за визнати за нею в цілому право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Ухвалою від 06.07.2021 року, відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування. Копію ухвали та копію позовної заяви із додатками було надіслано відповідачу.

Клопотання про розгляд справи в іншому провадженні сторони не заявляли.

23.07. 2021 року на адресу Вільногірського міського суду надійшли письмові пояснення, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову та обставин викладених в ньому (а.с. 36-38).

За клопотанням представника позивача з обласного Державного архіву Дніпропетровської області витребувані копії матеріалів, що містяться у спадковій справі № 61213211 у Спадковому реєстрі (№ 53/2017), оскільки приватний нотаріус Савельєва Г.В. припинила свою діяльність. Однак до цього часу відповідні копії матеріалів суду не надані.

В судове засідання позивач не з`явилася, її представник позов та обставини викладені в ньому підтримав в повному обсязі та надав письмову заяву про розгляду справи за його відсутності (а.с. 64) .

Представник відповідача виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 40).

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду ОСОБА_2 повідомлено належним чином.

Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 , прізвище подружжя ОСОБА_5 (а.с. 23).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано Вільногірським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

Відповідно до копії договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, укладеного 13.06.1984 року з Вільногірською міською радою, та актом про відвід земельної ділянки в натурі, ОСОБА_3 виділили земельну ділянку, відповідно до проектом забудови земельної ділянки (а.с. 19-21).

Згідно копії дозволу на виконання робіт за № 2 від 23.05.1987 року, виданого виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, та актом про відвід земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 надали дозвіл на будівництво жилого будинку (а.с. 17).

09.04.2020 року ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_1 . Згідно технічного паспорту, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку (літера А-1 за планом), 1996 року побудови, підвалу п/д, 1996 року побудови, сіней а-1, 1990 року побудови, ганку а, 1990 року побудови, сараю Б-1, 1990 року побудови, літньої кухні В-1, 1990 року побудови, гаражу В (1)-1, 1990 року побудови, оглядової яким о/я, 1990 року побудови, колодязю К, воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2 (а.с. 10-14).

Згідно інформаційної довідки КП БТІ Вільногірської міської ради від 30.11.2020 року право власності на вищевказаний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 15).

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В. 13.09.2017 р. було заведено спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі 61213211 (а.с. 16).

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав на земельну ділянку земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміром 0,1000 га

Належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 22).

Відповідно до копії звіту про оцінку майна оціночна вартість об`єкта по АДРЕСА_1 складає 457 822 грн. (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно статі 25 Цивільного Кодексу України /далі також - ЦК/ цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті. Таким чином, після смерті особи, органи виконавчої влади не мають права оформляти право власності на об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.318 ЦК України, усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Разом з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

За приписами ст. 415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до Правової позиції Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18)).

Таким чином, забудова знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 , і інтереси інших осіб при забудові не порушені. Щодо доводів відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_3 , тобто спадкоємцем першої черги згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України. Вони перебували у шлюбі з 11.03.1978 року. До позовної заяви долучено копію витягу про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі, на даний час відсутні відомості про те, що право позивача на спадщину за законом оспорене і спадщина визнана відумерлою, належним відповідачем по даній справі є Вільногірська міська рада Дніпропетровської області, на території якої знаходиться вказане вище майно. Суд вважає, що право, яке належало ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини, це право в порядку спадкування перейшло до позивача, котра є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказане домоволодіння в нотаріальній конторі не може.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що під час проведення технічної інвентаризації її будинку та збудованих на території садиби господарських будівель, у технічному паспорті було зазначено, що будівлі збудовані без дозвільних документів на виконання будіельних робіт, що унеможливлює реєстрацію права власності на зазначене майно. Даний факт підтверджується технічним паспортом на будинок та інформаційними довідками КП "БТІ" Вільногірської міської ради, копії яких додаються до позовної заяви.

Суд дійшов висновку, що іншим (крім судового) шляхом захистити право позивача неможливо, тому вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , які складаються з: житлового будинку А-1, підвалу п\д, сіней а-1, ганку а, сараю Б-1, літньої кухні В-1, гаражу В(1)-1, оглядової ями о\я, колодязю К, воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, розташованих на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці розміром 0.1 га, кадастровий № 1210200000:01:034:0010, з підстав, викладених вище.

Судові витрати покласти на позивача, враховуючи її клопотання у позовній заяві.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , які складаються з: житлового будинку А-1, підвалу п\д, сіней а-1, ганку а, сараю Б-1, літньої кухні В-1, гаражу В(1)-1, оглядової ями о\я, колодязю К, воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, розташованих на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці розміром 0.1 га, кадастровий № 1210200000:01:034:0010.

Судові витрати за клопотанням ОСОБА_1 покласти на неї.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області І.А.Ілюшик