Ухвала

від 25.11.2021 по справі 673/1392/21

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/1392/21

Провадження № 6/673/38/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня подання старшого державного виконавця Деражнянського районного відділу ДВС Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Диляна О.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,-

встановив:

24.11.2021 року до Деражнянського районного суду Хмельницької області надійшло подання старшого державного виконавця Диляна О.В., погоджене начальником Деражнянського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Косевичем С.О., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без вилучення паспортного документа у зв`язку з невиконанням останньою своїх зобов`язань, за яким видано виконавчий документ, вказуючи на те, що боржник була ознайомлена з існуванням заборгованості та відповідного виконавчого документа.

В судове засідання ініціатор подання не з`явився, подавши заяву про рогляд справи за його відсутності, підтримуючи вимоги означеного подання в повному обсязі.

Дослідивши подання, матеріали справи та виконавчого провадження, суд вважає, що означене подання не підлягає задоволенню.

Так, з наявних матеріалів подання, вбачається, що 08.02.2021 року старшим державним виконавцем Деражнянського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Диляном О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №64423956 за виконавчим документом, а саме: виконавчим листом №560/4700/20, виданим Хмельницьким окружним адміністративним судом, про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 боргу у розмірі 36203,10 грн.; стягувач Головне управління ДПС України у Хмельницькій області.

12.04.2021 року в межах означеного виконавчого провадження державним виконавцем були направлені запити до Пенсійного фонду України №95940399 та до Державної фіскальної служби №121548543 про отримання пенсії та джерела доходів боржника ОСОБА_1 відповідно, однак згідно наданих на вказані запити відповідей, таку інформацію не знайдено.

18.05.2021 року державним виконавцем в межах означеного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на належну боржнику земельну ділянку, кадастровий номер 6820680500:02:001:0019, яка знаходиться по АДРЕСА_2 .

Відомостей щодо вжиття державних виконавцем інших заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання згаданого боргового зобов`язання в межах означеного виконавчого провадження, матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, відомостей щодо направлення ОСОБА_1 вказаних документів та отримання нею таких, додані до подання матеріали не містять.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території; кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною; на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За приписами частин першої, третьої статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування; фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначено Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , положеннями якого передбачено можливість тимчасового обмеження права громадянина України у виїзді з України у випадках якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань.

Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом; ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця; суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

При цьому згідно з частиною третьою статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Право державного виконавця звертатися до суду під час здійснення виконавчого провадження за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним рішенням, закріплено також пунктом 19 частини третьої статті18 Закону України Про виконавче провадження .

Вимоги до подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника визначені у розділі XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5, з подальшими змінами).

Крім того, за роз`ясненнями, наданими Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у названих вище узагальненнях судової практики, суди повинні правильно визначати факт ухилення боржника від виконання рішення суду.

Під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, встановлені судом обставини і досліджені докази під час розгляду справи за поданням старшого державного виконавця Деражнянського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , свідчать, що державним виконавцем не надано суду доказів і обґрунтування того, що боржник не просто має невиконані нею зобов`язання, а саме ухиляється від виконання своїх зобов`язань, тобто що вона вчиняє саме свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у неї є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які не залежні від неї об`єктивні обставини.

На переконання суду, сам по собі факт невиконання ОСОБА_1 самостійно зобов`язань у виконавчому провадженні №64423956 не може свідчити про її ухилення від покладених на неї в даному виконавчому провадженні обов`язків. Тому суд вважає, що на момент звернення до суду із зазначеним поданням факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань не відбувся.

Наведений висновок суду підтверджено встановленою судом відсутністю належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про наявність щодо неї виконавчого провадження, постанову про відкриття якого вона не отримувала, в розшук не оголошувалася.

За загальними правилами щодо доказування в цивільному судочинстві, визначеними статтями 76, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічні гарантії закріплено нормою частини третьої статті 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення (в даному випадку в ухиленні від виконання зобов`язань боржником) не може ґрунтуватися, зокрема, на припущеннях.

Враховуючи усе наведене, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Деражнянського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 441 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Деражнянського районного відділу ДВС Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 25.11.2021 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна