Ухвала

від 25.11.2021 по справі 947/35542/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1734/21

Номер справи місцевого суду: 947/35542/21 1-кс/947/15994/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2021 року, якою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеської області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000001125 від 06.08.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гірське, Великомихайлівського району Одеської області, громадянки України, із вищою освітою, заміжньої, обіймає посаду голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з визначенням застави у сумі 681000 грн.,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2021 року, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеської області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської області прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком 60 днів, тобто до 07.01.2022 року.

Визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 681000 гривень.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалуслідчого суддіта постановитинову ухвалу,якою застосуватидо підозрюваноїОСОБА_8 більш м`якийзапобіжний захід,передбачений ч.1ст.176КПК України, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтуваннядоводів апеляційноїскарги захисникзазначила,що слідчийсуддя недав оцінкитому,що стороноюобвинувачення недодані доказив обґрунтуваннянаявності обґрунтованоїпідозриОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме не надано доказів, які б підтверджували об`єктивну сторону злочину прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а також само прохання надати таку вигоду.

Крім того, стороною обвинувачення не доведені ризики передбачені п.п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, не може підтверджуватися лише тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення.

У клопотанні слідчого не зазначено на яких саме свідків та яким чином підозрювана може вплинути на них, а також не зазначено, які саме речі та документи підозрювана може знищити, спотворити або приховати.

Також стороною обвинувачення не доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя в порушення вимог КПК України вийшов за межі клопотання та визначив підозрюваній більший розмір застави, ніж той який зазначений у клопотанні слідчого та який на думку сторони обвинувачення достатній для запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірний та не відповідає майновому стану підозрюваної, з урахуванням щорічної декларації, згідно якої загальний дохід родини підозрюваної за 2020 рік склав 357086 грн.

Крім того, слідчий суддя при розгляді клопотання не врахував, що підозрювана ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце роботи де має бездоганну репутацію, має родину та має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про наявність у підозрюваної міцних соціальних зв`язків.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст. 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З клопотання слідчого вбачається, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зокрема,органами досудовогорозслідування ОСОБА_8 підозрюється утому,що02.08.2021 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, до голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_8 , яка перебувала на робочому місці по АДРЕСА_2 , звернувся ОСОБА_10 із питанням щодо виділення йому у встановленому законом порядку два місця для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території селища міського типу Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області.

Так, у цей час у ОСОБА_8 , яка є службовою особою та займає відповідальне становище, виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_10 . У зв`язку з чим, ОСОБА_8 повідомила останньому, що за винагороду у розмірі 1000 доларів США за два місця, вона використовуючи свої повноваження селищного голови зможе вирішити це питання.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_10 про необхідність написання останнім звернення до Великомихайлівської селищної ради про виділення йому у встановленому законом порядку першої земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 .

У цей же день, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, перебуваючи на своєму робочому місці у Великомихалійвській селищній раді, отримала від ОСОБА_10 заяву про виділення йому у встановленому законом порядку земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по вул. Центральній (біля будинку №125) на території селища міського типу. При цьому, ОСОБА_8 використовуючи своє службове становище, наклала на вказану заяву резолюцію «На засідання виконавчого комітету. Селищний голова Чебан 28.09.2021», а також повідомила ОСОБА_10 , що вона особисто передасть вказану заяву до канцелярії селищної ради для її реєстрації та буде супроводжувати її розгляд.

У подальшому, 28.10.2021 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище, передала до канцелярії селищної ради вищезазначене звернення ОСОБА_10 , яке зареєстровано за №С-1926/0215 від 28.09.2021.

21.10.2021 року ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в телефонній розмові з ОСОБА_10 повідомила, що нею вирішено питання та наявне рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради щодо виділення останньому, першої земельної ділянки, під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 , а також вона повідомила, що цього ж дня планує бути в місті Одесі та зможе особисто передати вказане рішення Виконавчого комітету ОСОБА_10 .

Крім того, 21.10.2021 року, приблизно о 16.45 год., голова Великомихайлівської селищної ради ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, зустрілась з ОСОБА_10 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ядова, 6А.

В свою чергу, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за виконання в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням свого службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, надала останньому особисто підписане рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради від 13.10.2021 року №186 про надання ОСОБА_10 дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Після отримання зазначеного рішення, ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 , першу частину раніше визначеної суми неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 13172 гривень.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_8 27.10.2021 року повідомила ОСОБА_10 про необхідність написання останнім звернення до Великомихайлівської селищної ради про виділення йому у встановленому законом порядку другої земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ТС ФОП ОСОБА_11 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області.

У цей же день, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, перебуваючи на своєму робочому місці у Великомихалійвській селищній раді, отримала від ОСОБА_10 заяву про виділення йому у встановленому законом порядку земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ТС ФОП ОСОБА_11 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області. При цьому, ОСОБА_8 використовуючи своє службове становище, наклала на вказану заяву резолюцію « ОСОБА_12 до виконкому! На засідання виконавчого комітету Селищний голова Чебан».

Так, 05.11.2021 року ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в телефонній розмові з ОСОБА_10 повідомила, що нею вирішено питання та наявне рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради щодо виділення останньому, другої земельної ділянки, під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ТС ФОП ОСОБА_11 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області, а також вона повідомила, що 09-10.11.2021 року планує бути в місті Одесі та зможе особисто передати вказане рішення Виконавчого комітету ОСОБА_10 .

Крім того, 09.11.2021 року, приблизно о 14.04 год. голова Великомихайлівської селищної ради ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, зустрілась з ОСОБА_10 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

В свою чергу, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за виконання в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням свого службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, надала останньому особисто підписане рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради від 01.11.2021 року №198 про надання ОСОБА_10 дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ТС ФОП ОСОБА_11 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області.

Після отримання зазначеного рішення, ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 , другу частину раніше визначену суми неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 13040 гривень. 09.11.2021 року ОСОБА_8 була затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненніінкримінованого їйкримінального правопорушенняпідтверджується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами,які долученідо матеріалівклопотання,а саме: заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 06.08.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.08.2021 року, протоколом огляду від 07.09.2021 року, протоколом огляду сайту від 06.09.2021 року, протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2021 року, 05.11.2021 року, протоколами про результати проведення негласної розшукової дії від 03.11.2021 року, від 13.10.2021 року, протоколами обшуку від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.11.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.11.2021 року.

Апеляційний суд, проаналізувавши зазначені докази, надані до клопотання слідчого та належним чином досліджені при його розгляді судом першої інстанції, вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрювану з інкримінованим їй кримінальним правопорушенням, а доводи захисника з цього приводу не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на беззаперечних доказах.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу підозрюваній та приймає до уваги те, що досудове розслідування по кримінальному провадженню знаходиться на початковій стадії, не проведені всі слідчі (розшукові) дії, а отримані на даний час докази, є достатніми для висновку щодо наявності на даному етапі досудового розслідування обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри.

Крім того,апеляційний судвважає,що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи,що ОСОБА_8 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.3ст.368 КК України, за вчинення якого, в разі доведеності її вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що підозрювана, враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі встановлення її вини, може вдатися до спроб переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язкуз країною,в якійтака особапіддається кримінальномупереслідуванню («Бекчиєвпроти Молдов軧58).Серйозність покаранняє релевантноюобставиною воцінці ризикутого,що обвинувачений(підозрюваний)може втекти(«Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Зазначені обставини були досліджені слідчим суддею при встановленні доведеності прокурором ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування і суду під час розгляду клопотання слідчого, та належним чином мотивовані в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_8 займає посаду голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, апеляційний суд вважає наявним, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки службове становище ОСОБА_8 надає їй доступ до службових кабінетів, відповідної документації та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження. Наявність зазначеного ризику також підтверджується тим, що у кримінальному провадженні не всі речові і докази виявлені та вилучені.

Також апеляційний суд вважає, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності, підозрювана ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, з метою зміни останніми показань.

До того ж, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.

Крім того, з ухвали слідчого судді вбачається, що при прийнятті рішення про задоволення клопотання слідчого, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, були враховані дані щодо особи підозрюваної, у тому числі зазначені в апеляційній скарзі захисника.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваної, а доводи захисника з цього приводу в судовому засіданні ним жодним чином не доведені.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до пунктів 34-36 рішення Європейського суду «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги захисника, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Як вбачається із матеріалів провадження, в клопотанні слідчий ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , в якості альтернативного запобіжного заходу просить визначити заставу у межах встановлених п. 2ч.5ст.182КПК Україниу розмірі вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181600 грн.

Однак, слідчий суддя не зважаючи на те, що сторона обвинувачення у клопотанні вважає достатнім та доцільним визначити розмір застави у вигляді вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначив розмір застави, у вигляді трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 681000 грн., який перевищує межі розміру застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу поза межами його процесуальних повноважень, з порушенням вимог щодо кримінального провадження передбачених Кримінальним процесуальним законом, оскільки вийшов за межі клопотання та визначив розмір застави який не просив слідчий у клопотанні, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та його майна (справа «Маргаретич проти Хорватії» п. 92).

Як вбачається із матеріалів провадження підозрювана ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце роботи, родину, має на утриманні неповнолітню дитину, а також, згідно декларації, загальний дохід родини підозрюваної ОСОБА_8 за 2020 рік склав 357086 грн.

Апеляційний суд при визначенні розміру застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вважає доцільним визначити підозрюваній ОСОБА_8 , у відповідності до п. 3ч.5ст.182КПК України,заставуу розмірі вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181600 грн., яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді має бути скасована та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 184, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 ,в інтересахпідозрюваної ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2021 року, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у сумі 681000 грн., - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеської області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000001125 від 06.08.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 07.01.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України у розмірівісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ отримувача: 42268321; р/р UA308201720355299001001086720; банк: ДКСУ в м. Київ; МФО 820172.

У разі внесення застави, звільнити підозрювану ОСОБА_8 з-підварти тапокласти на підозрювану ОСОБА_8 строком до 07.01.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4