Рішення

від 16.11.2021 по справі 443/1233/21

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1233/21

Провадження №2/443/1221/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І..,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Бібрської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Цюмрака М.Д.

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Бібрської міської ради в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить встановити факт його спільного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року по день смерті та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку (пай) розміром 1.7277 га, яка складається з двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,8383 га з кадастровим номером 4621583900:01:000:1020 та земельної ділянки площею 0,8894 га з кадастровим номером 4621583900:01:000:1021, які належали батькові згідно державного акту серії II-ЛВ №026608, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №240.

Обґрунтування позовних вимог

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що його батько ОСОБА_2 , народився і проживав у с. Бертишів Жидачівського району Львівської області. 16.02.1958 батько позивача одружився із матір`ю позивача ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) і після одруження перейшов жити до дружини у с. Голдовичі Жидачівського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився позивач по справі та після народження його місце проживання було зареєстровано за адресою: с. Голдовичі Жидачівського району Львівської області. Оскільки у батьків життя не склалося батьки розлучилися та батько повернувся проживати до себе додому у с. Бертишів Жидачівського району Львівської області. У 1998 році позивач по справі також переїхав до батька у с. Бертишів Жидачівського району Львівської області, де проживав без реєстрації, оскільки був зареєстрований у с. Голдовичі Жидачівського району Львівської області. Батько позивача ОСОБА_2 працював у колгоспі, а тому під час розпаювання земель йому на підставі рішення Жидачівської районної Ради народних депутатів від 22.09.2000 № 225 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,7277 га, а 20.03.2001 батько отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ № 026608, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №240. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_2 помер. Для оформлення своїх спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, однак отримав відмову у зв`язку із тим, що ним пропушено піврічний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, а також відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які є спадковим майном. Вважаючи себе спадкоємцем який фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час смерті звернувся до суду із даним позовом для захисту свої спадкових прав. Окрім того, просить встановити факт його постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Процесуальні рішення, постановлені по справі

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 05.08.2021 цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 18.10.2021 /а.с.16-17/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.10.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2021 /а.с.29-30/.

Розгляд справи по суті відбувся 16.11.2021 за участі позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Цюмрака М.Д.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Цюмрак М.Д. заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Відповідач, Бібрська міська рада Львівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. На адресу суду подано заяву про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами. /а.с.25/.

В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його смерті.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача його представника та свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 026608 від 20.03.2001 виданого на підставі рішення Жидачівської районної Ради народних депутатів від 22.09.2000 №225, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1.7277 гектарів, земельна ділянка розташована на території Кніселівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 240 /а.с.12/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18.01.2020 Жидачівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , помер у віці 88 років ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с.6/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, від 14.11.2020 № 00028538926, 16.02.1958 виконавчим комітетом Чорноострівської сільської ради Жидачівського району, Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , про що складено актовий запис № 2, після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_8 та 13.10.1978 Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області шлюб розірвано, про що складено актовий запис № 109 /а.с. 7/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 06.08.2021 повторно, Жидачівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 6, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.21/.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області 04.12.2020 № 1184, ОСОБА_2 , дійсно був постійно зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним без реєстрації проживав його син ОСОБА_1 , займався його похованням та вів спільне господарство. Від імені ОСОБА_2 у виконкомі колишньої Кніселівської сільської ради Новострілищанської об`єднаної територіальної громади заповіт не посвідчувався. За даними селищної ради заборони та арешту на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 і знаходиться на території селищної ради немає. /а.с.8/.

Згідно витягу з погосподарської книги села Бертишів від 04.12.2020 № 1182, станом на 30.06.1990 житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспний двір , головою якого був ОСОБА_2 , з 1998 проживав із сином ОСОБА_1 до дня своєї смерті, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.9/.

Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій від 24.01.2020 № 09/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що він пропустив піврічний термін з дня смерті спадкодавця із заявою про прийняття спадщини, а також відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області, а також на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належали померлому і є спадковим майном /а.с.5/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2,3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. ст.1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями позивача та його представника, а також свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку).

Наявності складеного спадкодавцем заповіту судом встановлено не було.

Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем позивачу необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набув або володів спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивач оформити право на спадкове майно не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску піврічного строку на звернення із заявою про прийняття спадщини та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Бібрської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кніселівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,7277 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ № 026608 від 20.03.2001, виданого на підставі рішення Жидачівської районної Ради народних депутатів від 22.09.2000 № 225 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 240.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.11.2021.

Суддя Р.Г. Равлінко