Рішення

від 28.10.2021 по справі 522/7636/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

28.10.21

Справа № 522/7636/14-ц

Провадження № 2/522/2112/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання - Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Аракс-груп , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 29 квітня 2014 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ Аракс-груп , реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, в якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу від 07.03.2013 року допоміжного приміщення (горища), загальною площею 106.8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати з незаконного володіння ТОВ Аракс - груп на користь Одеської міської ради допоміжне приміщення (горище), загальною площею 106.8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 768835 від 07.03.2013 року 12:45:44 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2232536 від 14 травня 2013 року 11:34:52 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що спірне приміщення є власністю територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради та вибуло з її володіння на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси, яке у подальшому було скасовано.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 року позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-груп , реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобовязання вчинити певні дії - задоволено частково. Вирішено: витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-груп допоміжне приміщення (горище), загальною площею 106.8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Одеської міської ради; зобов`язати реєстраційну служби Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 768835 від 07 березня 2013 року 12:45:44 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2232536 від 14 травня 2013 року 11:34:52 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2015 року заяву ОСОБА_4 , який є представником товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-груп , про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 р. у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 2/522/3040/15) за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-груп , реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-Груп задоволено частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 року в частині витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Аракс-Груп допоміжного приміщення загальною площею 106,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Одеської міської ради, зобов`язання Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 768835 від 07 березня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2232536 від 14 травня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для скасування рішення стало те, що суди не з`ясували, чи перебувало спірне приміщення у володінні, користуванні та розпорядженні позивача, а також не з`ясували правовий статус спірного приміщення.

Після повернення справи з Верховного Суду, 23 липня 2019 року справа надійшла в провадження судді Свяченої Ю.Б. та ухвалою від 05 серпня 2019 року прийнята в провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15 жовтня 2019 року.

15 жовтня 2019 року у підготовче засідання з`явилися представник позивача, представник відповідача ТОВ Аракс-Груп , та представник Саміловської О.Б., підготовче засідання відкладено на 04 листопада 2019 року.

04 листопада 2019 року у підготовче засідання з`явилися представник позивача, представник ОМР та представник відповідача ТОВ Аракс-Груп , протокольною ухвалою зарито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11 грудня 2019 року.

11 грудня 2019 року у судове засідання з`явилися представник позивача, представник ОМР та представник відповідача ТОВ Аракс-Груп , по справі оголошено перерву до 12 лютого 2020 року.

13 січня 2020 року позивачем уточнено позовні вимоги, в результаті чого, позов заявлено до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Аракс-груп , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради та в якому позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2013 нежитлового приміщення (горища) загальною площею 106,8 кв.м.,в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого нотарільно за №967. Витребувати допоміжне приміщення (горище) загальною площею 106,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради.

12 лютого 2020 року у судове засідання з`явилися представник позивача, представник третьої особи ТОВ Аракс-Груп , та представник третьої особи Саміловської О.Б., по справі оголошено перерву до 01 квітня 2020 року.

01 квітня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 22 липня 2020 року.

22 липня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 04 листопада 2020 року.

08 серпня 2020 року до суду представником третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подані пояснення, в яких представник просить відмовити у задоволенні повністю, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що спірне приміщення належало ОМР, а підстави для визнання договору купівлі-продажі спірного приміщення недійсним відсутні .

21 жовтня 2020 року до суду надійшли пояснення представника третьої особи ТОВ Аракс-Груп , в яких представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що наразі договір купівлі-продажу спірного приміщення є дійсним; позивач не довів належність спірного майна ОМР.

04 листопада 2020 року у зв`язку зі знаходження судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 16 грудня 2020 року.

16 грудня 2020 року у судове засідання з`явилися представник позивача та представник ТОВ Аракс-Груп , по справі оголошено перерву до 22 лютого 2021 року.

22 лютого 2021 року до суду з`явився представник позивача, представник ОМР та представник ТОВ Аракс-Груп , за клопотанням представника ОМР розгляд справи відкладено на 31 травня 2021 року.

31 травня 2021 року до суду з`явився представник позивача, за клопотанням представника ТОВ Аракс-Груп розгляд справи відкладено на 04 серпня 2021 року.

04 серпня 2021 року у судове засідання з`явилися представник позивача, представник ОМР та представник ТОВ Аракс-Груп , за клопотанням представника ТОВ Аракс-Груп розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2021 року.

З 30 серпня 2021 року по 20 вересня 2021 року суддя Свячена Ю.Б. знаходилася у щорічній основній відпустці.

05 жовтня 2021 року, у зв"язку із знаходженням судді Свяченої Ю.Б. у відпустці, розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні 28 жовтня 2021 року представник позивача та представник ОМР позов підтримали, представник третьої особи ТОВ Аракс-Груп у задоволенні позову просив відмовити, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, викликані. Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 раніше просив провести засідання за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено , що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2012 року по справі № 1522/12104/12 за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності на допоміжне приміщення було визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на допоміжне приміщення (горище), площею 106,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_2 на допоміжне приміщення (горище), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване КП ОМБТІ та РОН 29 грудня 2012 року під № 286 у книзі 115неж-145, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 37076314 від 29 грудня 2012 року.

07 березня 2013 року між ОСОБА_4 , що діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_3 , який в свою чергу діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений Устиновою І.Є., приватним нотаріусом Єнакієвського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 967, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив допоміжне приміщення (горище), площею 106,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

07 березня 2013 року о 12 год. 45 хв. 44 сек. Устиновою І.Є., приватним нотаріусом Єнакієвського міського нотаріального округу, було здійснено відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна, індексний номер рішення 768835.

14 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Аракс-груп було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений Устиновою І.Є., приватним нотаріусом Єнакієвського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1984, відповідно до умов якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ Аракс-груп купило допоміжне приміщення (горище), площею 106,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14 травня 2013 року Устиновою І.Є. , приватним нотаріусом Єнакієвського міського нотаріального округу було вчинено запис про право власності № 913705 за ТОВ Аракс-груп на підставі даного договору, індексний номер рішення 2232536.

В подальшому, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2012 року було скасоване , та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності на допоміжне приміщення було залишено без розгляду.

Позивач вважає, що цей факт є підтвердженням того, що підстави набуття права власності ОСОБА_2 на вказану нерухомість відпали, а відтак, ОСОБА_2 не мала права відчужувати нежитлове приміщення (горище) загальною площею 106,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки майно, що є власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, вибуло з володіння власника цього майна поза його волею.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 року позов прокурора задоволено частково. Витребувано на користь Одеської міської ради з незаконного володіння ТОВ Аракс-Груп допоміжне приміщення загальною площею 106,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Реєстраційну службу скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 768835 від 07 березня 2013 року у Державному реєстрі. Зобов`язано Реєстраційну службу скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером 2232536 від 14 травня 2013 року у Державному реєстрі. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Аракс-Груп відхилено, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу ТОВ Аракс-Груп задоволено частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 та ухвалу Апеляційного Суду Одеської області від 26 квітня 2016 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

23 листопада 2016 року на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2015 року державна реєстрація права власності на допоміжне приміщення загальною площею 106,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Аракс-Груп (код ЄДРПОУ 38367617) - скасована. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 182327033 від 25 вересня 2019 року власником допоміжного приміщення (горища), об`єкту житлової нерухомості загальною площею 106,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 2013 року.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 2 статті 215 ЦК України вказує, що недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, угода, яка порушує публічний порядок, є нікчемною, також, згідно цієї статті, угода є такою, що порушує публічний порядок, якщо вона скерована на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно п. 1.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Разом із тим у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно- правових відносин, до житлового фонду не входять (ч. 3 ст. 4 ЖК України) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 у справі №598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) зробила правовий висновок, згідно якою для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання .

Крім того, згідно з рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року №226-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області , відповідно до якого у комунальну власність територіальної громади м. Одеси був переданий весь жилий та нежилий фонд місцевих рад, розташований у рамках територіальних границь міста.

За таких обставин, за відсутності доказів, які б підтверджували, що спірне приміщення використовується для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку АДРЕСА_1 , суд вважає спірне нежитлове приміщення таким, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують рівність прав усіх суб`єктів права на захист своєї власності, так само гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Право власності є абсолютним правом.

Згідно ч. 1 п. 2 ст. 399 ЦК України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником або іншою особою.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є у комунальній власності. Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в України , ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні здійснюють повноваження власника майна.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. В тому числі, такі випадки передбачені, ст. 56 ЦПК України, згідно яких прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і свобод інтересів держави.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року у справі № З-рп/99 державні інтересі закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси державі відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди перебуває потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних і інших)' дій, програм спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав всіх суб`єктів права власності й господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбувалося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів. Так, згідно п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

У зв`язку з тим, що питання відчуження комунальної власності, яка перебуває у комунальній власності, згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є виключною компетенцією, у даному випадку, Одеської міської ради, прокуратура звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради.

За таких обставин, суд доходить висновку про обгрунтованість позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Аракс-груп , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання правочину недійним, витребування майна з чужого незаконного володіння, та задовольняє його.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Аракс-груп , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2013 нежитлового приміщення (горища) загальною площею 106,8 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого нотарільно за №967.

Витребувати допоміжне приміщення (горище) загальною площею 106,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення суду складено 08 листопада 2021 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена