Ухвала

від 29.11.2021 по справі 753/24256/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24256/21

провадження № 1-кс/753/4648/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Комплект ІНЖИНіРИНГ» на бездіяльність слідчого, що полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12020100020002352, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Комплект ІНЖИНІРИНГ» звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києву кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100020002352, що полягає у нездійсненні процесуальних дій такою посадовою особою, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме, щодо не розгляду клопотання потерпілого від 12.11.2021 про ініціювання клопотаннч про накладення арешту та мано за адресою:м. Київ, вул. Тепловозна, 18-г.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності у кримінальному провадженні забезпечується у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України.

Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Розглянувши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про повернення скарги особі яка її подала, із огляду на наступні обставини.

У відповідності до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормст. 26 КПК Українивипливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тобто, виходячи з положень ст.ст.22,26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право під час досудового розслідування на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані у визначений КПК України строк.

У відповідності до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно ст. 60 КПК України заявником у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Відповідно до ст. 56 КПК України потерпілий має право зокрема подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявляти відводи та клопотання.

При цьому, статус ТОВ «Комплект ІНЖИНІРИНГ», як особи, яка має право під час досудового розслідування на оскарження бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані у визначений КПК України строк, не вбачається із документів, поданих адвокатом до Дарницького районного суду міста Києва, жодним доказом не підтверджений враховуючи приписи ст.ст. 55, 56 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю на даному етапі розгляду скарги встановити права та обов`язки особи, в інтересах якої до суду звернувся адвокат заявника, та ставить під сумнів питання щодо повноважень (статусу) зазначеної особи у вказаному кримінальному провадженні..

Разом із тим, заявником не долучено до матеріалів скарги витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, як на підставу об`єктивного доказу про існування кримінального провадження № 12020100020002352, та не зазначено назву та адресу суб`єкта оскарження (щодо відповідної ідентифікації відповідних посадових осіб, які не визначені, у тому числі, як учасник процесу).

При цьому, суддею також враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України - розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, зокрема, щодо необхідності дотримання вказаних засад кримінального провадження - як рівність перед законом і судом, яка закріплена у п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК України, а також змагальності сторін та диспозитивності, які імперативно закріплені у п. 15 та п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності особа отримує лише тоді, коли слідчий або прокурор прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.

Водночас згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз`яснив, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.

Разом зі тим, з матеріалів скарги вбачається, що заявником не надано до матеріалів скарги жодного доказу належного звернення саме до слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві з клопотаннями 18.11.2021, а саме, відсутня копія такого звернення (клопотаннч) з відміткою про її реєстрацію та/або отримання слідчим, відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини на які заявник посилається у зазначеній скарзі.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах провадження та в самій скарзі на бездіяльність відсутні відомості, які б свідчили про вчинену бездіяльність органом досудового розслідування Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві.

У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженніздійснюється судами.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

У справі «Preda and Dardari v. Italy (1999) Суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких; не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі » від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до суду першої інстанції з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу, при цьому, такий перелік осіб імперативно визначено положеннями ст. 303 КПК України.

За таких обставин, оскільки особою, що подала скаргу не надано всіх документів на підтвердження повноважень, як особи, яка має право подавати скаргу, а форма та зміст скарги мають відповідати вимогамКПК України, крім того, до скарги не додано жодного доказу належного звернення до слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві з клопотанням 18.11.2021, а саме, копії такого звернення (клопотання) з відміткою про її реєстрацію та/або отримання слідчим, що унеможливлює визначити підсудність скарги, а також чи не порушено строку її оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу повернути особі, яка її подала.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу - повернути особі, яка її подала.

Слідчим суддею роз`яснюється, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п`яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: