Рішення

від 26.11.2021 по справі 629/4385/21

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4385/21

Провадження № 2/629/1301/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.12.1998 президентом Лозівської товарної біржі було зареєстровано договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 800,0 кв.м., житловою площею 12,3 кв.м., з надвірними будівлями, укладений між ним з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, реєстраційний номер №1-65. 04 грудня 1998 року він зареєстрував вказаний будинок в Лозівському бюро технічної інвентаризації, в реєстровій книзі №12 за № 2330, про що є відмітка. Реєстрація вказаного договору здійснювалась на підставі ст. 15 Закону України Про товарну біржу , відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Діяльність Лозівської товарної біржі припинено 27.05.2008. Виходячи зі змісту договору, а саме з п.2.3, на момент підписання договору вся сума за договором (1000,00 грн.) продавцем отримана у повному обсязі, що підтверджено сторонами договору. Сторонами виконана умова договору щодо передачі житлового будинку у повне володіння та розпорядження покупців. Таким чином, усі суттєві умови договору, про які сторони домовлялися під час його підписання, ними виконані. Відповідач отримала гроші за житловий будинок, а позивач оселився у придбаному домоволодінні, і з того часу несе всі витрати по його утриманню та оплаті комунальних послуг, а саме послуг з електропостачання та водопостачання. На даний час позивачу не відоме місце проживання відповідача. З часу придбання житлового будинку ніяких претензій зі сторони продавця не надходило. Під час укладання зазначеного біржового договору купівлі-продажу і в подальшому позивач був впевнений в правильності та законності укладання цієї угоди. Всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконано, договір ніким не оскаржено. Вважає, що відповідно до діючого законодавства на той час право власності у нього на придбаний житловий будинок виникло з моменту підписання і реєстрації договору в Лозівській товарній біржі на підставі договору купівлі-продажу № 1-65 від 02.12.1998. На підставі вищезазначеного, просив визнати дійсним договір №1 -65 купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 02 грудня 1998 року, укладений на Лозівській товарній біржі між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 грудня 1998 року у Лозівському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №12 за № 2330.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити, в разі неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України Про власність , цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України Про власність в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється, зокрема, судом.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України Про товарну біржу .

Відповідно до статті 15 Закону України Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Судом встановлено, що 02.12.1998 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Лозівській товарній біржі був укладений Договір купівлі-продажу №1-65 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за 1000 грн., який не був нотаріально посвідчений (а.с. 10).

Судом також встановлено, що умови договору сторонами були виконані повністю, тобто ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла грошову суму в повному обсязі ( п.2.3. Договору).

Надалі право власності на будинок 04.12.1998 було зареєстровано за ОСОБА_1 у встановленому на той час законом порядку, а саме в Лозівському міжміському бюро технічної інвентаризації, номер запису у реєстрі № 2330.

З копії довідки від 03.08.2017 № 10 встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 оформлено та зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 11).

У технічному паспорті володільцем будинку за адресою: АДРЕСА_1 записано ОСОБА_1 , якому він належить на праві приватної власності відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності(а.с.12-15).

З копії витягу №1432 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб станом на 09.08.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні (а.с. 16).

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6311000000:02:002:0112, загальною площею 0,0867 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, комунальної форми власності, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 17-19).

Діяльність Лозівської товарної біржі припинена 27.05.2008, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (а.с. 20-22).

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу жилого будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном, оскільки останнє придбано за договором без нотаріального посвідчення, відповідач, у свою чергу правовстановлюючого документу на своє ім`я не має, укласти нотаріально договір не можливо, що унеможливлює позивачу в інший спосіб захистити свої права.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі- продажу будинку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

З урахуванням викладеного, суд приходе до висновку про повне задоволення позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 02 грудня 1998 року на Лозівській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04 грудня 1998 року у Лозівському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №12 за № 2330.

Керуючись ст.12,13,81,141,223,259,263-265,ЦПК, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати дійсним договір № 1-65 купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 02 грудня 1998 року на Лозівській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04 грудня 1998 року у Лозівському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №12 за № 2330.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Суддя С.А. Мицик