Ухвала

від 29.11.2021 по справі 766/23545/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/23545/21

н/п 2/766/14435/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29.11.2021 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської державної морської академії про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.11.2021 звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просить визнати незаконним наказ про відсторонення її від роботи від 08.11.2021 року, поновити на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за період відсторонення.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Відповідно частини 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві зазначає про звільнення її від сплати судового збору на підставі п.1ч.1ст.5 Закону України Про судовий збір , який передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом вказаної правової норми позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати (винагороди за виконану роботу) та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ст. 235 КЗпП України працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою.

Тобто, законом чітко визначено, що поновлення на роботі можливе лише у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, а не у разі відсторонення.

Таким чином, вимога про поновлення на роботі не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки правовою підставою для поновлення на роботі є ст. 235 КЗпП України, в якій визначено причини, за якими можливо і потрібно поновити працівника на роботі, а це є звільнення без законних підстав та незаконне переведення на іншу роботу. У вказаному випадку позовні вимоги ґрунтуються на оспорюванні незаконного відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи.

Крім того, не є підставою для звільнення від сплати судового збору і вимога про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення.

Відтак відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117Кодексу законів про працю України та статей 1, 2Закону України від 24березня 1995року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 також зазначено, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до частини п`ятої статті 97КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Таким чином, середня заробітна плата за час відсторонення від роботи, яку просить стягнути позивач, не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Як наслідок, вказане позбавляє суд можливості звільнити позивача від сплати судового збору.

Згідно з п.1ч.1ст.176ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено у тому числі вимогу майнового характеру, а саме про стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, однак на виконання норм закону не зазначено ціну позову, яка у таких категоріях справ визначається сумою, яка стягується, та не здійснено обґрунтованого розрахунку вказаних сум.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка заявляє вимоги як немайнового характеру, а саме: про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи і про поновлення на роботі, так і майнового, а саме: стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з положеннями ст.4Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 908 грн 00 коп., а за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01січня 2021року 908грн 00коп., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 11350 грн 00 коп.

Отже, для усунення недоліків вказаної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн 00 коп., а за вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову (який має бути нею визначений), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, в порушення вимог п.п.6,7,9ч.3ст.175ЦПК України позивач не зазначив відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити ціну позову, яка у таких категоріях справ визначається сумою, яка стягується, та здійснити обґрунтований розрахунок вказаних сум; сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок у встановленому законом розмірі та надати до суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату; зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської державної морської академії про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.В.Шестакова