Постанова

від 23.11.2021 по справі 464/5779/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/5779/19 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/811/204/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю представника відповідача Квик Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року в складі судді Мички Б.Р. у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" від імені, в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Роял - Стандарт" про стягнення штрафу, зустрічним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" до ОСОБА_1 про стягнення штрафу ,-

встановив:

У жовтні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" від імені, в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Роял - Стандарт", про стягнення штрафу.

Вимоги обґрунтовувала тим, що 19.07.2018 між нею та відповідачем укладено попередній договір № 75, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.П. та зареєстрований у реєстрі за № 1687, відповідно до умов котрого продавець та покупець прийшли згоди укласти у майбутньому договір купівлі-продажу квартири ("Основний договір"), згідно якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти у власність 3 кімнатну квартиру, проектний номер 68, загальною площею за проектом 89, 52 кв.м.

Згідно із п. 1.3. Попереднього договору, сторони узгодили, що Основний договір укладається протягом ІV кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1.4. цього договору, плановий строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ІІІ квартал 2018 року.

Продавець зобов`язувався укласти основний договір на умовах і в строки, визначені у цьому Договорі (п. 4.1.2. договору). Згідно із п.6.4 Попереднього договору, у випадку якщо основний договір не буде укладений у термін, передбачений в. п.1.3 цього договору у зв`язку з необгрунтованими діями продавця, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості об`єкта нерухомості, протягом (тридцяти) банківських днів з моменту отримання продавцем відповідної вимоги від покупця.

Основним договором купівлі - продажу квартири встановлено ціну договору в розмірі 1233928, 96 грн.

Позивачка вважає, що відповідач порушив п. 1.3. Попереднього договору, тому до нього слід застосувати наслідки, визначені у п. 6.4. Попереднього договору. Просила позовні вимоги задовольнити.

У лютому 2020 року АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу.

В обгрунтування позову покликався на те, що відповідно до п. 6.3 Попереднього договору, якщо основний договір не буде укладено у термін, передбачений п. 1.3. Попереднього договору у зв`язку із діями (бездіяльністю) покупця (в тому числі, але не виключно неявкою покупця або його представника для укладення Основного договору, відмовою від підписання Основного договору з істотними умовами, погодженими сторонами в Попередньому договорі, вчинення будь-яких дій, що будуть перешкоджати укладенню Основного договору), останній сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості об`єкта нерухомості. Вказує, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 за відповідачем було зареєстровано 02.08.2019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Після реєстрації права власності на продавця, позивача було повідомлено про можливість укласти в найкоротший термін основний договір, однак позивач відмовлявся протягом двох місяців від укладення Основного договору. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25.02.2020 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об`єднано вимоги в одне провадження з первісним позовом.

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" від імені, в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Роял - Стандарт", про стягнення штрафу відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" до ОСОБА_1 про стягнення штрафу відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивачки ОСОБА_2 , вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного з`ясування усіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Покликаючись на умови Попереднього договору між сторонами № 75 від 19.07.2018, зазначає, що сторони узгодили час укладення основного договору протягом четвертого кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та реєстрації за продавцем права власності на квартиру у встановленому порядку.

Пунктом 6.4 Попереднього договору передбачено штраф у розмірі 10% від загальної вартості об`єкта нерухомості.

Основний договір укладено 01.10.2019 через необґрунтовані дії (бездіяльність) продавця та порушення таким відповідних умов попереднього договору.

Покликається на порядок тлумачення змісту правочину, в контексті правових позицій, викладених у відповідних постановах касаційного суду, який з врахування принципу contra proferentem свідчить про те, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав, а особа, яка включила ту чи іншу умову в договір повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Таким чином, в силу ст. 635 ЦК України сторони в попередньому договорі мають визначити саме строк (термін), протягом якого має бути укладений основний договір, а не обставину, з настанням якої сторони зобов`язуються вчинити таку дію.

Крім цього, зазначає, що не можна за попереднім договором, виникнення обов`язку укласти основний договір, поставити в залежність від обставин, які невідомо чи настануть.

Вважає, що сторони попереднього договору встановили абсолютно визначений строк для укладення основного договору, однак відповідним обставинам недобросовісно перешкоджала сторона продавця.

Також зазначає, що згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, тривалість спірного будівництва зазначена у 18 місяців, однак Акт готовності об`єкта до експлуатації підписано лише 28.03.2019, а право власності за відповідачем зареєстроване лише 02.08.2019.

Апелянт вважає, що основний договір купівлі-продажу квартири між позивачем та відповідачем укладено 01.10.2019 через необґрунтовані дії (бездіяльність) продавця та порушення такми п.п. 1.3, 1.4., 4.1.2 попереднього договору від 19.07.2018.

Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року в частині вирішення вимог первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

05.03.2021 на адресу апеляційного суду надійшов відзив АТ "ЗНВКІФ "Магістрат Інвест" на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам відзиву на скаргу.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання 23.11.2021 не прибули, представник ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на листку непрацездатності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є розумність строків розгляду справи судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу, що представник позивачки ОСОБА_2 надав суду пояснення по суді доводів скарги в судовому засіданні 08.06.2021, в подальшому звертався із клопотанням провідкладення розгляду справи 10.08.2021 у зв`язку із зайнятістю в іншій справі, а 05.10.2021 року у зв`язку із хворобою.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися, відтак у клопотанні представника позивачки ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, зокрема у частині первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що попереднім договором не було чітко встановлено строк виконання, а передбачено термін (вказівкою на подію, яка має неминуче настати), коли він має бути укладений, а саме протягом ІV кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законом порядку. Відтак, оскільки, право власності за позивачем зареєстровано лише в серпні 2019, тому після реєстрації такого 01.10.2019 укладено Основний договір.

Крім цього, суд зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності вини відповідача за первісним позовом щодо порушення строку укладення Основного договору, вказаного в Попередньому договорі, а також не надано доказів, що відповідач за первісним позовом необгрунтовано ухилявся від укладення Основного договору, передбаченого Попереднім договором.

Що стосується зустрічного позову, суд зазначив, що суду не надано доказів ухилення відповідача за зустрічним позовом від укладення договору, а у матеріалах справи відсутні документально підтверджені повідомлення з приводу повідомлення про час та місце укладення основного договору, у зв`язку з чим у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" також відмовлено.

Зважаючи на те, що рішення оскаржується лише представником позивача за первісним позовом та лише в частині вирішення такого судом першої інстанції, колегія суддів слідуючи принципу диспозитивності та ст. 367 ЦПК України, законність оскаржуваного рішення в іншій частині не перевіряє.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення колегія суддів виходить з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З матеріалів справи встановлено, що попередній договір № 75 між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" від імені якого діє ТзОВ "Компанія з управління активами "Роял-Стандарт" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), укладений 19.07.2018.

Відповідно до умов цього договору продавець та покупець прийшли згоди укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири (Основний договір), згідно якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю, а покупець прийняти у власність 3-х кімнатну квартиру, проектний номер 68, загальною площею за проектом 89,52 кв.м, житловою площею за проектом 55,30 кв.м., що розташована на 9 поверсі в під`їзді №1, будівництво якої здійснюється в складі багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та сплатити її вартість на умовах, викладених в цьому Договорі та Основному договорі (т. 1 а.с. 4-8).

Сторони узгодили, що Основний договір укладається протягом ІV кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законом порядку (п. 1.3 попереднього договору).

Звертаючись із позовними вимогами позивачка ОСОБА_1 зазначає, що основний договір між сторонами підписано не у строк, який визначений попереднім договором (п. 1.3), тому відповідно до п. 6.4 попереднього договору, відповідач як продавець повинен сплатити їй штраф у розмірі 10% від загальної вартості об`єкта нерухомості, які у в`язку з несплатою у добровільному порядку, просить стягнути в примусовому порядку, тобто фактично позивачка стверджує про неналежне виконання умов попереднього договору.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із 1 та 2 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 639 ІІК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи беззаперечно встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами був укладений 01.10.2019, відтак такий не був укладений протягом ІV кварталу 2018 року.

Разом з цим, у попередньому договорі в частині терміну укладення основного договору дійсно зазначено умову, згідно із якрою основний договір може бути укладений не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законом порядку.

Таким чином, у попередньому договорі сторони дійшли згоди, що фактично укладення основного договору можливе лише за умови отримання АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Магістрат Інвест" від імені якого діє ТзОВ "Компанія з управління активами "Роял-Стандарт" правовстановлюючих документів на квартиру, як об`єкт цивільних вдносин.

Наведене узгоджується із суттю та правовою природою самого договору купівлі-продажу, за яким право продажу товару належить власникові товару.

Згідно із ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2018 року справа № № 760/10884/15-ц зроблено висновок про те, що тлумачення статті 635 ЦК свідчить, що сторони в попередньому договорі можуть домовитися про встановлення в ньому як строку, так і терміну укладення основного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на квартиру зареєстровано за продавцем 02.08.2019 року, а 01.10.2019 укладено основний договір купівлі-продажу квартири.

Зокрема, із договору слідує, що Державна реєстрація права власності продавця на квартиру проведена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - Потапчук Р.П., 02 серпня 2019 року за реєстраційним № 1888722246101, з видачею Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 176576549, номер запису про право власності 32714969.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу за невиконання попереднього договору, оскільки таким передбачено термін, як час та умова, коли має бути укладений основний договір, зокрема, протягом ІV кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законом порядку.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Поряд з цим, судом не встановлено обставин, за яких правомірність Попереднього договору вцілому, або ж п. 1.3 такого про те, що Основний договір укладається протягом ІV кварталу 2018 року, але не раніше завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та реєстрації за Продавцем права власності на квартиру у встановленому законом порядку , у передбаченому законом порядку спростована на підставі судового рішення, при цьому такий не є предметом перегляду в даній справі, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Що стосується того, що згідно попереднього договору відповідальність продавця настає за умови вчинення необгрунтованих дій (бездіяльності), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачка за первісним позовом не надала суду належних та допустимих доказів наявності вини відповідача щодо порушення строку укладення Основного договору, вказаного в Попередньому договорі.

Так, замовниками по виконанню будівельних робіт були ТзОВ "Виробничо-будівельне підприємство Агат та ТзОВ Сіті Глоуб , при цьому в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач за первісним позовом необгрунтовано ухилявся від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, тому підстави для сплати останнім штрафних санкцій, відсутні.

Крім цього, з врахуванням порядку укладення основного договору, який прописаний у попередньому договорі (Розділ 4), для настання негативних наслідків у вигляді відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням або його невиконанням, необхідною умовою є необгрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору протягом строку, встановленого попереднім договором, під яким розуміється не намір відмовитися від договору, а конкретні дії учасників правовідновин, спрямовані на умисне ухилення, однак таких із сторони продавця, судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 25 листопада 2021 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк