Рішення

від 25.11.2021 по справі 510/1589/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1589/21

Провадження № 2/510/1389/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.21 року Ренійський районний суд Одеської області У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,37 га (кадастрові номери: 5124182900:01:0030041, 5124182900:01:0050280), після смерті батька ОСОБА_4 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом, прийняв її в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Пізніше, 07.08.2021 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Міняєв Ю.В. (ордер серії ВН № 1063034 від 27.08.2021 р.) направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі у підготовче судове засідання не з`явились, направили до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, не заперечують проти задоволення позовних вимог. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 ; копія довідки виконкому Ренійської міської ради Одеської області від 29.06.2021 р., із якої вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним зареєстровані: син - ОСОБА_1 ; невістка - ОСОБА_6 ; онучки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; правнуки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; копія заповіту від 24.02.2015 р. згідно якого ОСОБА_4 все своє майно заповів сину ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власник житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,37 га, розташовану на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, власник - ОСОБА_4 , кадастрові номери - 5124182900:01:0030041, 5124182900:01:0050280; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5124182900:01:005:0280; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5124182900:01:003:0041; копія постанови від 07.08.2021р. про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,37 га, кадастрові номери: 5124182900:01:0030041, 5124182900:01:0050280, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Під час життя ОСОБА_4 залишив заповідальне розпорядження на ім`я сина ОСОБА_1 , у звязку з чим спадкоємство здійснюється за заповітом.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - онучки спадкодавця, обов`язкової долі у спадщині не мають, на спадщину не претендують та не заперечують проти оформлення спадщини позивачем.

У встановлений законодавством строк, 26.05.2020 р., позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (спадкова справа № 111/2020 р.), крім того, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживав (був зареєстрованим) разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області № 123 від 29.06.2021 р.

07.08.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті батька, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а також шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на спадщину не претендують, не заперечують проти оформлення спадщини за позивачем.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (спадкова справа № 111/2020 р.) та фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інші спадкоємці обов`язкової долі у спадщині не мають, на спадщину не претендують, не заперечують проти оформлення спадщини за позивачем, про що свідчать заяви в матеріалах справи.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 3 ст. 1268 ЦК України, не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за заповітом порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 2,37 га, кадастрові номери: 5124182900:01:0030041, 5124182900:01:0050280, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438358, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Костянтин СОРОКІН