Номер провадження: 22-ц/813/4703/21
Номер справи місцевого суду: 509/3591/16-ц
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.
Доповідач Цюра Т. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,
За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2018 року по цивільній справі за позовом Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_3 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-їх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів : Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року, Заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-їх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України, у якому просив суд визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 319443 від 15.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3220, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_3 на підставі рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №1121-V від 20.03.2008 року та № 1266-V від 09.09.2008 року та зобов`язати ОСОБА_3 повернути за актом прийому-передач державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3238, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319443 від 15.12.2008р.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2018 року позов Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_3 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-їх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів : Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки - задоволено.
Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 319443 від 15.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3238, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_3 (ІПН : НОМЕР_1 ) на підставі рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №1121-V від 20.03.2008 року та №1266-V від 09.09.2008 року;
Зобов`язано ОСОБА_3 (ІПН : НОМЕР_1 ) повернути за актом прийому-передач державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (код ЄДРПОУ : 08038284) земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3238, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319443 від 15.12.2008 р.
Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України (65058, м.Одеса, вул. Армійська, 18) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2756 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі та провести розподіл витрат на апеляційне оскарження.
У відзиві на апеляційну скаргу, Молодіжненська сільська рада підтримала доводи апеляційної скарги (том 2: а.с. 62-67, 71-77).
У відзиві на апеляційну скаргу, Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс , посилаючись на її необґрунтованість просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року - залишити без змін (том 2: а.с. 86-93).
В судове засідання, призначене на 18.11.2021 року з`явилися: представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , прокурор - Холоша Х.Ю. та представник МОУ - Дубчак Д.В.
Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Окрім того, від Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району неодноразово надходили до апеляційного суду клопотання, у яких сільська рада просила розглянути справу за відсутністю представника сільської ради (том 2: а.с. 67, 77, 219, 220).
Від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса також надійшла заява, у якій представник відділу просить розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б №032344 квартирно-експлуатаційній частині Одеського району у 1986 році, виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (а.с. 48-52).
Вказаний державний акт є чинним до сьогодні і ніким не скасований і невизнаний недійсним.
На частині вказаної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , яке у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.07.2006 року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого на теперішній час є Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі (а.с. 53-54).
На підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 11.07.2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України визнано право власності на будівлі та споруди Оздоровчого комплексу Ювілейний , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якого, 14.07.2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Оздоровчого комплексу Ювілейний (37 будівель та споруд) (а.с. 14-18,55-65).
25.05.2007 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення № 716-V Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (у межах с. Молодіжне) (а.с. 30,34,35).
20.03.2008 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення №1121 -V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів ш право власності безкоштовно гр. України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області .
У подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради № 1266-V від 09.09.2008 року затверджено технічну документацію по складанню державних актів на праве приватної власності на земельні ділянка, що передаються гр. України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 ), а також передано земельну ділянку (загальною площею 0,085 га) безкоштовно у власність відповідачу ОСОБА_3 , та видано державний акт на право власності на землю (а.с. 11-13).
Судом також встановлено, що згідно листа від 23.04.2007 року № 661 колишній начальник КЕВ м. Одеси надав дозвіл на вилучення земельних ділянок загальною площею 2,10 га, розташованих на землях Молодіжненської сільської ради в АДРЕСА_2 , із земель, наданих раніше у постійне користування КЕЧ Одеського району. При цьому колишній начальник КЕВ м. Одеси, з посиланням на лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року №220/2826, натомість який не міг слугувати підставою для вилучення зазначеної земельної ділянки площею 2,10 га, адже даний лист був адресований Овідіопольській державній адміністрації, а не Молодіженській сільській раді Овідіопольського району Одеської області (а.с. 31,33).
Крім цього, згода на вилучення земельної ділянки надавалась державній адміністрації лише у випадку реалізації будівель та споруд Державного підприємства Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , однак наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що вказане державне підприємство не відчужувалося відповідачу та перебуває у державній власності, у зв`язку з цим даний лист не може вважатися згодою Міністра на вилучення вказаної земельної ділянки.
Окрім того, судом з`ясовано, що ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством оборони України безпосередньо земельна ділянка площею 2,10 га військового містечка № 1 - до комунальної власності не передавалась, оскільки існує особливий, передбачений законодавством порядок надання земель оборони у користування із земель, що перебувають у користуванні відповідних військових формувань, обумовлений відповідним статусом цих земель та їх призначенням.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що оскільки вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч.1,5 ст.116, ст. ст. 120,141, ч. 3 ст. 142 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування - вказана земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно надана у власність відповідачу ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №319443 від 15.12.2008 р. підлягає визнанню недійсним, а отже, позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню. Окрім того, суд встановив, що у даному випадку необхідно керуватись ч. 3 ст. 388 ЦК України, яка передбачає, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках, в зв`язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Однак, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою-десятою статті 117 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до статті 125 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видачі державного акта).
Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади?чи органу місцевого самоврядування, а не?державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення. Вимога про визнання недійсним державного акта не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 11.07.2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України визнано право власності на будівлі та споруди Оздоровчого комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якого, 14.07.2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Оздоровчого комплексу Ювілейний (37 будівель та споруд) (том 1: а.с. 14-18, 55-65).
25.05.2007 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення № 716-V Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (у межах с. Молодіжне) (том 1: а.с. 30, 34,35).
20.03.2008 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення № 1121 -V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно гр. України (згідно додатку, в тому числі відповідачці ОСОБА_3 ) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області (а.с. 30-31).
У подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради № 1266-V від 09.09.2008 року затверджено технічну документацію по складанню державних актів на праве приватної власності на земельні ділянка, що передаються гр. України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 ), а також передано земельну ділянку (загальною площею 0,085 га) безкоштовно у власність відповідачу ОСОБА_3 , та видано державний акт на право власності на землю (Том 1: а.с. 11-13).
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, прокурор просив визнати недійсним Державний акт серії ЯЖ № 319443 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_3 на підставі рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №1121-V від 20.03.2008 року та № 1266-V від 09.09.2008 року та зобов`язати ОСОБА_3 повернути за актом прийому-передач державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3220, що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319443.
Разом з тим, вимоги щодо визнання незаконним рішення Молодіжненської сільської ради від 09.09.2008 року № 1266-V Про затвердження технічної документації по складанню державних актів та передачу земельних ділянок безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) громадян України (згідно додатку) в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області прокурором заявлено не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним державного акту, оскільки рішення, на підставі якого ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку є чинним, у зв`язку із чим чинність рішення про передачу земельної ділянки у власність виключає визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_4 , оскільки сам по собі державний акт, згідно з законодавством, діючим на час його видачі, був лише документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку, тому така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Зазначене вище узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).
З огляду на підстави відмови у позові в частині вимог про визнання недійсним державного акту, питання дотримання позовної давності при даному апеляційному розгляді справи не вирішується, рівно як і в силу не пред`явлення вимог не надається оцінка дотримання закону при прийнятті органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Окрім того, згідно Постанови Верховного Суду від 19.12.2019 року по справі №916/1041/17, залученої до матеріалів справи на клопотання представника апелянта від 21.01.2020 року, виконуючому обов`язки військовому прокурору Південного регіону України в інтересах держави було відмовлено в скасуванні Рішення Молодіжненської сільської ради № 716-V від 25.05.2007р., яким ухвалено вилучити із земель Міністерства оборони України (КЕЧ Одеського району) земельну ділянку загальною площею 2,1 га, яка використовується КЕЧ Одеського району на підставі Державного акту на право постійного користування землею №Р-6-86 від 1986р. (Б №032344) за згодою Міністерства оборони України (лист КЕВ від 23.04.2007р. №661) та зараховано її до земель запасу Молодіжненської сільської ради в т.ч.: земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 1,59 га, до категорії земель житлової та громадської забудови, земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 0,51 га до категорії земель рекреаційного призначення (в межах с.Молодіжне) (том 2: а.с. 182-202).
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Враховуючи те, що зазначені рішення судів не могли бути надані до суду першої інстанції, оскільки були винесені вже після розгляду судом першої інстанції, що об`єктивно не залежало від апелянта, тому апеляційний суд вважає за необхідне їх приєднати до матеріалів справи.
Більш того, в позовних вимогах позивач просив суд визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 319443 від 15.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3220, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_3 , однак зазначений державний акт в матеріалах справи відсутній, а на а.с. 11 наданий позивачем державний акт з іншим кадастровим номером, а саме 5123782000:02:004:3228.
З огляду на наведене доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2018 року - скасувати.
Прийняти постанову.
В задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_3 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-їх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів : Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.11.2021 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101470639 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Цюра Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні