Рішення

від 13.10.2021 по справі 761/13154/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13154/20

Провадження № 2/752/3105/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

13 жовтня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СВАТ ГРУП про стягнення боргу за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

у травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 08.10.2018 року уклала з ТОВ СВАТ ГРУП уклали договір № 80030/2, відповідно до умов якого ТОВ СВАТ ГРУП зобов`язалось надати їй послуги з її участі у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA . Вартість послуги складає 1 700,00 доларів США.

Вказала, що на виконання умов договору нею було сплачено 47 270,00 грн., однак, їй було відмовлено у візі до США, у зв`язку з чим вона звернулась до ТОВ СВАТ ГРУП з вимогою про повернення 50% сплачених нею коштів, як це передбачено умовами договору, проте, ТОВ СВАТ ГРУП кошти не повернуло.

Посилаючись на викладене, просила стягнути з ТОВ СВАТ ГРУП 30 126,29 грн., з яких: 23 635,00 грн. - сума основного боргу; 5 893,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 597,80 грн. - 3% річних.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2020 року справу направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 34).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, без повідомлення сторін на 26.01.2021 року (а.с. 73-74).

Ухвалою від 26.01.2021 року розгляд справи призначено на 18.05.2021 року (а.с. 76).

Ухвалою від 18.05.2021 року розгляд справи призначено на 13.10.2021 року (а.с. 78).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами, за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08.10.2018 року ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Сват Груп (виконавець) уклали договір № 80030/2 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання інформаційного обслуговування та консультації з питань оплати необхідних витрат для подорожі до США, умов участі та порядку оплати вартості міжнародної програми Work and Travel USA, а також надання супутніх послуг (а.с. 18-53).

Згідно п.п.п 2.1.1.-2.1.5. договору виконавець зобов`язаний надати замовнику наступні послуги: надати загальну інформацію про США, традиції та закони країни, географію, клімат тощо; надати перелік документів, які необхідні для оформлення поїздки до США; передати замовнику збірник основних тез консультації з питань подорожі до США на умовах міжнародної програми Work and Travel USA; перевірити пакет документів на їх достатність для участі у програмі, а також на відповідність вимогам, що ставляться до кандидатів; перевірити контракт з потенційним роботодавцем та надати інформаційний висновок стосовно дотримання вимог законодавства, а також поточне консультування.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору вартість послуг ТОВ Сват Груп дорівнює сумі: 20 доларів за попереднє усне консультування (відповідно до п. 2.1.1 договору) та повної вартості участі у програмі, яку замовник доручає оплатити виконавцю, у сумі 1 680,00 доларів США, виражених у гривневому еквіваленті за комерційним курсом на момент оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов укладеного договору було сплачено відповідачу повну вартість послуг, що становить в розмірі 47 270,00 грн. (а.с. 59-65).

Також, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу було відмовлено у видачі візи (а.с. 58).

Згідно п. 5.2. договору виконавець не несе відповідальність за неучасть замовника у програмі Work and Travel USA та не здійснює повернення коштів, оплачених по даному договору, окрім випадку, передбаченого п. 4.5. договору. Повернення сплачених грошових коштів можливе лишу у випадках та розмірах відповідно до п. 4.5. договору не раніше завершення програми Work and Travel USA на відповідний (поточний) рік. Про строки повернення грошових коштів замовник повідомляється індивідуально відповідно до складеного графіку повернення грошових коштів, що складається виконавцем та доводиться до відома замовника не пізніше 10 серпня поточного року (п. 5.6. договору).

Згідно п. 4.5. договору грошові кошти, сплачені замовником, поверненню не підлягають за виключенням випадків, передбачених програмою Work and Travel USA, що викладені у Збірнику основних тез та порад до програми.

Згідно додатку до договору USA № 80030/2 від 08.10.2018 року Основні тези та поради щодо поїздки по програмі Work and Travel USA 2019 у разі відмови консульством в візі, кандидату повертається 50% вартості програми (п. 6, а.с. 51-53).

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти позивачу не повернуті, хоча остання неодноразово зверталась до відповідача з претензіями з даного приводу, котрі останнім залишені без задоволення (а.с. 66-69).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 ЦК України).

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України). Двосторонні договори є правочинами відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ураховуючи те, що умовами договору передбачені підстави повернення сплачених позивачем коштів як замовником за договором про надання послуг від 08.10.2018 року, а саме: відмова у видачі візи США, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів в сумі 23 635,00 грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом та відшкодування збитків (п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, суд вважає обґрунтованим посилання позивача про застосування до виниклих правовідносин положень ст. 625 ЦК України, оскільки відповідач порушив порушеного грошове зобов`язання, не повернувши грошові кошти у передбачений договором строк, а тому вимоги про стягнення 3% річних, пред`явлені з метою захисту свого цивільного права, є обґрунтованими та доведеними.

Виходячи із зазначеного, перевіривши розрахунок, наведений позивачем та не спростований відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що останній може бути покладений в основу судового рішення, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 597,80 грн., через що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, вказаний розрахунок відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростований.

Щодо стягнення пені на підставі ч. 3 ст. 549 ЦК України та ст. ст. 1, 2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Так, ЦК України Кодексом передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 551 ЦК України). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Як вбачається з умову укладеного між сторонами договору, відповідальність сторін, зокрема відповідача, у вигляді пені не встановлена.

В свою чергу, позивач, звертаючись з вимогою про стягнення на її користь пені, яка є, як вбачається, позадоговірною (законною), та обґрунтовуючи її розмір, посилалась на положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , згідно положень ст. ст. 1, 3 якого вбачається, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, як вбачається преамбули вказаного Закону, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року у справі у справі № 1-12/20 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв`язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці) , і перелік суб`єктів правовідносин, встановлений Законом, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, їх суб`єктивний склад, суд надходить до висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 893,49 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СВАТ ГРУП про стягнення боргу за договором про надання послуг - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВАТ ГРУП на користь ОСОБА_1 23 635,00 грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень 00 копійок) - суму основного боргу; 597,80 грн. (п`ятсот дев`яносто сім гривень 80 копійок) - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВАТ ГРУП в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю СВАТ ГРУП , код ЄДРПОУ 39965370, адреса: вул. Володимирська, буд. 69, м. Київ, 01033.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко