Ухвала

від 19.11.2021 по справі 757/61580/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61580/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання старшого прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

18.11.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна за результатами проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

19 листопада 2021 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у її відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002465 від 02.12.2020 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 перебуваючи на посадах головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-столичний» Київської митниці Держмитслужби вчинили злочини за наступних обставин.

Відповідно до вимог статей 8, 19, 68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, а безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Відповідно до п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частинами 1-3 статті 318 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються, зокрема автоматизованою системою управління ризиками.

Окрім цього, згідно ч. 4 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Окрім цього, п. 1 ч. 1 статті 335 Митного кодексу України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Так, з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу розроблено та затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015, в редакції від 24.05.2019, відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 146 від 08.04.2019 (далі Порядок № 684).

Згідно абз. 1 п. 3 розділу І Порядку № 684 автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу VII Порядку № 684 за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей).

Абз. 1 п. 4 розділу VII Порядку № 684 визначено, що посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР та доповнюють/коригують Перелік митних формальностей за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобі.

Пунктами 11-12 розділу VII Порядку № 684 встановлено, що після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей відомості про результати виконання усіх митних формальностей заносяться за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі АСМО) або іншої інформаційної системи ЄАІС до бази даних митного органу (крім митних формальностей, які можуть бути здійснені після завершення митного оформлення).

Результати виконання митних формальностей, доданих до Переліку митних формальностей посадовою особою митного органу після прийняття митної декларації для оформлення, вносить така посадова особа митного органу або її безпосередній керівник/заступник керівника (особа, яка виконує його обов`язки).

Передбачається внесення відповідно до пунктів 8, 9 цього розділу таких відомостей про результати виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей:

1) результат виконання митної формальності;

2) дата фактичного виконання митної формальності або дата прийняття рішення про її скасування;

3) прізвища, ініціали посадових осіб, які здійснили митну формальність, або посадової особи, яка прийняла рішення про її скасування;

4) додаткова інформація про результати виконання митної формальності, яку посадова особа вважає за доцільне зазначити (детальніше описати результат, вказати на проблемні питання під час застосування митної формальності тощо),- зазначається за потреби. Внесення додаткової інформації є обов`язковим, якщо: прийнято рішення про скасування митної формальності (у такому разі необхідно зазначити відповідне вичерпне обґрунтування); за результатами виконання митної формальності виявлено невідповідності/розбіжності/правопорушення (у такому разі необхідно зазначити детальну інформацію про суть виявлених невідповідностей/розбіжностей/правопорушень);

5) реквізити документів, що підтверджують виконання митної формальності, - у разі, якщо такі документи складено за результатами виконання митної формальності (акт про проведення огляду, прийняте митним органом рішення про визначення коду товару тощо), крім тих, що вже зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: назва документа; дата та номер документа; додаткова інформація про документ, яку посадова особа вважає за доцільне зазначити (уточнена назва документа, дані про його видавця тощо), зазначається за потреби.

Окрім цього, абзацами 1-5 розділу XI Порядку № 684 унормовано, що посадові особи митниць (митних постів) ДФС під час застосування СУР зобов`язані:

- дотримуватися Конституції України та діяти винятково відповідно до Митного кодексу України та інших законів України, інших нормативних актів та вимог цього Порядку;

- дотримуватись вимог щодо конфіденційності інформації, яка стосується аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягу митного контролю (крім випадків, передбачених законами України);

- забезпечувати повне та якісне виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування СУР;

- достовірно вносити інформацію до автоматизованої системи митного оформлення або інших ПІК ДФС, що прямо або опосередковано впливає на результати аналізу та оцінки ризиків.

Окрім цього, частинами 2-4 статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України встановлено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу I Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (далі Порядок № 650) контроль правильності класифікації товарів це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Окрім цього, посадова особа підрозділу митного оформлення чи митного поста згідно з абз. 1 п. 5 розділу I Порядку № 650 здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів.

Також, абз. 5 п. 3 розділу I Порядку № 650 рішення про визначення коду товару - це документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами відділу митних платежів, уповноваженими особами підрозділу митного оформлення чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів

Відповідно до пунктів 1-4 розділу III Порядку № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

У разі коли посадові особи відділу митних платежів (далі ВМП) направлені для виконання службових обов`язків до підрозділу митного оформлення чи митного поста, Рішення щодо складного випадку класифікації товару приймається такими посадовими особами без підготовки запиту до ВМП.

У разі самостійного виявлення ВМП порушення правил класифікації товарів під час проведення контролю правильності класифікації товарів, задекларованих у митних деклараціях, поданих до митного оформлення, ВМП вноситься відмітка за допомогою автоматизованої системи митного оформлення про прийняття до виконання відповідної митної формальності щодо проведення контролю правильності класифікації товарів та в разі потреби прийняття Рішення.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

- опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Митного кодексу України, якою закріплено процедуру декларування;

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, встановлений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 (в редакції від 09.06.2020, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 751 від 03.09.2015, № 395 від 28.03.2016, № 281 від 09.06.2020) (далі Порядок № 631).

Згідно абз. 16 п. 1.2 Розділу І Порядку № 631 ПМО - підрозділ митного оформлення митного органу (митний пост, відділ, сектор), посадовими особами якого безпосередньо виконуються митні формальності при здійсненні митного оформлення товарів, що декларуються шляхом подання митної декларації.

Згідно п. 1.4 Розділу І Порядку № 631 митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються за місцем розташування ПМО та/або спеціалізованого підрозділу, за винятком випадків, встановлених частиною сьомою статті 247 МК України, якою.

Згідно п. 1.5 Розділу І Порядку № 631 митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною митною декларацією, згідно з пунктом 3.7 розділу ІІІ цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку.

Пунктом 1.7 Розділу І Порядку № 631 зазначено, що результати виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку, вносяться посадовою особою митного органу, яка виконувала відповідну митну формальність, у встановленому порядку до автоматизованої системи митних оформлень.

Згідно з вимогами п.п. 4.5.4, 4.5.5 п. 4.5 Розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за митною декларацією шляхом аналізу електронної митної декларації та електронної митної декларації митної вартості за допомогою автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі по тексту АСАУР), а також митну формальність з перевірки правильності класифікації товарів.

Згідно з вимогами п. 4.9.1, 4.9.2 п. 4.9 Розділу IV Порядку № 631 під час завершення митного оформлення посадовими особами ПМО виконуються такі митні формальності:

- перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за митною декларацією із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР;

- перевірка правильності нарахування митних та інших платежів.

Так, забезпечення реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил, відповідно до Положення про Київську митницю Держмитслужби затвердженої наказом Державної митної служби України № 18 від 23.10.2019 (із змінами, внесеними згідно з наказом Держмитслужби № 94 від 12.03.2020), є основним завданням Київської митниці Держмитслужби.

Окрім цього, службових осіб відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-столичний» Київської митниці Держмитслужби, 11.06.2020 під особистий підпис ознайомлено (а ОСОБА_4 , як службову особу Дінпровської митниці Держмитслужби) з листом Державної митної служби України № 16-4/16-02-02/7/1302 від 03.06.2020 відповідно до якого, основною підставою для нарахування акцизного податку на нафтопродукти є відповідність таких товарів опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86, крім палива пічного, побутового», та наголошено на необхідності приділяти особливу увагу класифікації зазначеної категорії товарів, які імпортуються без маркування в автомобільних цистернах, з метою унеможливлення імпорту газойлів, зокрема дизельного палива без сплати митного податку.

Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-столичний» Київської митниці Держмитслужби, а саме п. 2, метою посади є реалізація основних завдань та функцій митного поста, відділу в межах компетенції та встановлений спосіб при здійсненні митного контролю та виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

Разом з цим, відповідно до абз. 4 п.п. 4 п. 3 Посадової інструкції головний державний інспектор здійснює контроль правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення. В межах компетенції приймає рішення про визначення коду товару відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України, крім складних випадків.

Таким чином, відповідно до посадових обов`язків головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-столичний» Київської митниці Держмитслужби, останнього наділено владними функціями щодо реалізації державної митної політики, які полягали у здійсненні контролю правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення, як співробітника органу виконавчої влади, який здійснює функції представника влади та відповідно до примітки ст. 364 КК України є службовою особою.

Однак, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 нехтуючи вищезазначеними нормами законодавства, чинного на момент вчинення злочину, а також нівелюючи основні засади діяльності Державної митної служби України, будучи представниками державного органу виконавчої влади та відповідно до своїх функціональних обов`язків наділені компетенцією на виконання митних формальностей при здійсненні митного контролю та контролем правильності класифікації задекларованих товарів, скоїли злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , будучи службовими особами органу виконавчої влади, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в період вересня-листопаду 2020 року, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» («Київ-столичний» до 02.11.2020) Київської митниці Держмитслужби, знаходячись на своєму робочому місці, здійснюючи контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, поданої до митного оформлення 47 митних декларацій, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, в інтересах третьої особи, свідомо, в порушення вимог статті 69 МК України, в частині правильності класифікації товарів, в порушення вимог абз. 4 п.п. 4 п. 3 Посадової інструкції від 02.11.2020, абз. 3 п. 3 розділу I, пунктів 1-4 розділу III Порядку № 650, абзацами 1-5 розділу XI Порядку № 684, статті 336 Митного кодексу України, Правил 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, підтвердили правомірність визначення коду товару 2710 19 91 00 згідно УКТ ЗЕД, шляхом проставлення відповідної відмітки в розділі «митні процедури» АСМО.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_7 що виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, державі спричинено збитки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України акцизного податку та податку на додану вартість на загальну суму 256 605 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 що виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, державі спричинено збитки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України акцизного податку та податку на додану вартість на загальну суму 1 541 443, 24 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 що виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, державі спричинено збитки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України акцизного податку та податку на додану вартість на загальну суму 3 598 414, 01 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 що виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, державі спричинено збитки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України акцизного податку та податку на додану вартість на загальну суму 6 670 074,01 грн.

Так, в ході досудового розслідування в ході аналізу телефонних з`єднань водіїв транспортних засобів, які здійснювали перевезення товару «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4, ТУ 19.2-001:2020. Призначена в якості антикорозійного тимчасового захисту від іржавіння і корозії металів. Використовується для захисту форм від прилипання, для змащування форм при виробництві керамичних та напівфарфорових виробів, в якості мастильно-охолоджуючої рідини, для технічного обслуговування металевих елементів та для виробництва скляних виробів.» поданого представником ПП « ОСОБА_8 » до митного оформлення до Київської митниці Держмитслужби отримано інформацію щодо найпоширенішого відвідування вказаних водіїв після здійснення митного оформлення зазначеного товару, а саме на території АДРЕСА_1 .

В подальшому, в ході виконання доручення, оперативними співробітниками здійснено виїзд на зазначену місцевість, в ході якого виявлено можливе місце зберігання імпортованих паливно-мастильних матеріалів, а саме земельні ділянки, огороджені парканом з наявними цистернами. Вказані земельні ділянки знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 273781203 від 08.09.2021 встановлено, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ТОВ «Лютіжне» (код ЄДРПОУ 41247960).

Таким чином, в органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що за вказаною адресою можливе здійснення підміни товарно-номенклатурних документів щодо зазначених товарів, перерозподілу та його подальшого відвантаження для реалізації з метою приховування обставин вчинення злочину.

Так, 04.11.2021 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2021 у справі № 757/53883/21-к слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого відібрано та вилучено проби невстановленої рідини із шести металевих цистерн у наступному вигляді:

- з цистерни під умовним № 1 проба № 2, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823949;

- з цистерни під умовним № 1 проба № 3, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823941;

- з цистерни під умовним № 2 проба № 5, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823944;

- з цистерни під умовним № 2 проба № 6, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823942;

- з цистерни під умовним № 3 проба № 8, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823946;

- з цистерни під умовним № 3 проба № 9, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823947;

- з цистерни під умовним № 4 проба № 11, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823932;

- з цистерни під умовним № 4 проба № 12, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823933;

- з цистерни під умовним № 5 проба № 14, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823935;

- з цистерни під умовним № 5 проба № 15, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823934;

- з цистерни під умовним № 6 проба № 17, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823937;

- з цистерни під умовним № 6 проба № 18, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823938.

Вказані речі постановою слідчого від 04.11.2021 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні № 62020100000002465 від 02.12.2020.

Прокурор вказує, що на даний час арешт, вказаного майна, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучені 04.11.2021 під час проведеного обшуку за вищевказаною адресою речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що підтверджується відповідними постановами від 04.11.2021.

Крім того, на теперішній час у органу досудового розслідування мається необхідність проведення ряду експертних досліджень та інших процесуальних дій з вилученим майном. З метою фіксації слідів злочину, за вилученими вищевказаними під час обшуку речами, встановлення їх походження, достовірності та наявності на них інших слідів, необхідно провести відповідні судові експертизи.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 04.11.2021 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні № 62020100000002465 від 02.12.2020.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпоряджатися, користуватися або іншим чином змінювати наступне майно, вилучене 02.02.2021 під час обшуків:

- з цистерни під умовним № 1 проба № 2, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823949;

- з цистерни під умовним № 1 проба № 3, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823941;

- з цистерни під умовним № 2 проба № 5, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823944;

- з цистерни під умовним № 2 проба № 6, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823942;

- з цистерни під умовним № 3 проба № 8, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823946;

- з цистерни під умовним № 3 проба № 9, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823947;

- з цистерни під умовним № 4 проба № 11, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823932;

- з цистерни під умовним № 4 проба № 12, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823933;

- з цистерни під умовним № 5 проба № 14, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823935;

- з цистерни під умовним № 5 проба № 15, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823934;

- з цистерни під умовним № 6 проба № 17, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823937;

- з цистерни під умовним № 6 проба № 18, яку поміщено до скляної банки, упаковано до поліетиленового пакету та опломбовано затяжкою № S01823938.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1