Ухвала

від 08.11.2021 по справі 619/3113/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/3113/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/3224/21 Головуючий апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: поверенная обвинувального акту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, належним чином повідомленого про розгляд про розгляд справи, з участю обвинуваченого ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про розгляд справи, який взяв захист своїх інтересів на себе, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові дану справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дергачівського районного суду Харківська область від 22.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженню №120021221230000212 від 02.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364 КК України, повернуто прокурору.

Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що прокурор звернувся до суду першої інстанції з обвинувальним актом та реєстром доданим до нього, без дотримання порядку визначеного ст. 285 та ст. 286 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор вказав, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, вийшов за межі підготовчого судового засідання та послався на вимоги ст. 285 КПК України щодо не роз`яснення можливості звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченому у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій. Вважає, що вказана норма має зобов`язальний характер проте не зобов`язує саме слідчого або прокурора роз`яснювати положення про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченому.

Також звертає увагу на те, що у підготовчому судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, однак суд не прийняв рішення з цього приводу.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Обвинувачений не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, позицію обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Вмотивованою є ухвала суду, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, вказав, що прокурор звернувся до суду першої інстанції з обвинувальним актом та реєстром доданим до нього, без дотримання порядку визначеного ст. 285 та ст. 286 КПК України.

Проаналізувавши зміст обвинувального акту та мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті, окрім іншого, трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, на думку колегії суддів, в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч.2 ст.291 КПК України, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, з дотриманням вимог КПК України сформульовано обвинувачення стосовно ОСОБА_6 , дана правова кваліфікація злочинам, визначено частини та статті КК України. Фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1430/0/4/-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вагомими недоліками для повернення обвинувального акту можуть бути:

- суперечності положень цього документа один одному;

-недопустима натуралізація опису злочину;

-відсутність підпису слідчого (крім випадків, коли прокурор склав обвинувальний акт самостійно) чи затвердження прокурором;

-до обвинувального акту не долучено передбачених законом додатків.

Підстав вважати, що обвинувальний акт не відповідає приписам ст.291 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не погоджується з позиції суду першої інстанції щодо повернення вказаного вище обвинувального акту з підстав того, що прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування, без порядку визначеного ст. 285 та ст. 286 КПК України виходячи з наступного.

Частиною 2та 3ст.285КПК Українивстановлено,що особі,яка обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення тащодо якоїпередбачена можливістьзвільнення відкримінальної відповідальностіу разіздійснення передбаченихзаконом Українипро кримінальнувідповідальність дій,роз`яснюється правона такезвільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Стаття 286 КПК Українивизначено порядок звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до яко ї звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно наявного в матеріалах справи звукозапису судового засідання від 22.09.2021 року обвинуваченим було повідомлено суду, що він не заперечує проти призначення до судового розгляду провадження за обвинувальним актом стосовно нього та повідомив, що має клопотання про закриття провадження.

Тобто такі обставини свідчать про обізнаність обвинуваченого про наявність у нього права на звернення з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, що в свою чергу свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про нероз`яснена обвинуваченому ОСОБА_6 право на таке звільнення та не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з підстав спливу строків давності.

Статтею 314 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, які перевіряє суд під час проведення підготовчого судового засідання. Встановлення та визначення фактичних обставин кримінального провадження можуть бути проведені лише на стадії судового розгляду провадження по суті.

Прокурор в апеляційній скарзі вірно звернув увагу колегії суддів на те, що в порушення вимог ст.314 КПК України, без переходу до стадії судового розгляду, без оголошення обвинувального акту, суд самостійно перейшов до стадії встановлення обставин кримінального правопорушення, що є неприпустимим.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.370, 291 КПК України є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ч.2 ст.376, ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 22.09.2021 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , обвинуваченому за ч.2 ст.366 та ч.2 ст. 364 КК України, - скасувати.

Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.

Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_7