Рішення

від 29.11.2021 по справі 440/10683/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10683/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Глобинської міської ради Полтавської області №2007 від 28.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області; зобов`язання Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності; зобов`язання Глобинської міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га ведення особистого селянського господарства Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Глобинської міської ради Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки яка знаходиться у комунальній власності, однак, рішенням № 2007 від 28.05.2021 одинадцятої позачергової сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га у зв`язку з тим, що не має згоди попереднього землекористувача. Разом з тим, позивач стверджує, що на момент подання нею клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельна ділянка у власності та користуванні інших осіб не перебувала.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач посилався на те, що органи місцевого самоврядування наділені дискреційними повноваженнями в сфері надання земельних ділянок комунальної власності у користування та у власність громадянам та юридичним особам, а також самостійно уповноважені приймати рішення про надання або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельних ділянок. Крім того, зазначав, що суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Отже зобов`язання надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження Глобинської міської ради, оскільки впливають на його право вибору при прийнятті відповідного рішення.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 18.07.2003 Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області /а.с. 5-6/.

ОСОБА_1 звернулася до Глобинської міської ради із заявою від 24.05.2021 (вхідний №05-04/12241 від 24.05.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,7500 га. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 17/.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію паспорта та довідки про присвоєння рнокпп /а.с. 18-19/, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 20/.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням 11 (позачергової) сесії 8 скликання Глобинської міської ради від 28.05.2021 № 2007 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - АДРЕСА_1 , з метою передачі у власність" вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: А 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - с. Пузикове, Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, в зв`язку з тим, що не має згоди попереднього землекористувача /а.с. 16/.

Позивач, вважаючи рішення від 28.05.2021 № 2007 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Глобинської міської ради протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі-ЗК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені у статті 118 ЗК органи, приймають одне з відповідних рішень.

Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Глобинської міської ради із заявою від 24.05.2021 (вхідний №05-04/12241 від 24.05.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,7500 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (Глобинський) район, с. Пузикове /а.с. 17/.

Отже, позивачем у заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію паспорта та довідки про присвоєння рнокпп /а.с. 18-19/, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 20/.

Таким чином, позивачем надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у відповідача виник обов`язок розглянути подану заяву у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Суд враховує, що рішенням 11 (позачергової) сесії 8 скликання Глобинської міської ради від 28.05.2021 № 2007 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - АДРЕСА_1 , з метою передачі у власність" вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: А 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - с. Пузикове, Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, в зв`язку з тим, що не має згоди попереднього землекористувача /а.с. 16/.

Надаючи оцінку викладеним у спірному рішенні мотивам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з такого.

Так, згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Суд акцентує увагу на тому, що у спірному рішенні не конкретизовано відомості щодо попереднього користувача земельної ділянки, обраної позивачем, зокрема, не вказано найменування чи прізвище, ім`я по батькові осіб, які є землекористувачами такої земельної ділянки, а також підстави такого землекористування.

У відзиві на позовну заяву відповідачем також не наведено відповідних обставин, як і не надано доказів перебування бажаної для позивача земельної ділянки у користуванні іншої особи (осіб).

Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з офіційними відомостями Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/?cc=3720242.7170964736,6331712.594130953&z=16&l=kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3720242.7170964736,6331712.594130953) обрана позивачем земельна ділянка знаходиться поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 5320687501:01:001:0105, 5320687501:01:001:0098, 5320687501:01:001:0053, 5320687501:01:001:0106), не має кадастрового номера та не входить до складу сформованих земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номера, що свідчить про не сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільного права, та, як наслідок, про відсутність у третіх осіб права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано правомірність спірного рішення 11 (позачергової) сесії 8 скликання Глобинської міської ради від 28.05.2021 № 2007 у частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, досліджені докази та наведені вище норми законодавства, рішення 11 (позачергової) сесії 8 скликання Глобинської міської ради від 28.05.2021 № 2007 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - АДРЕСА_1 , з метою передачі у власність" прийнято не на підставі вимог законодавства, без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, та належного мотивування, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, спірне рішення перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення. У даній справі оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише мотиву, який наведений відповідачем у оскаржуваному рішенні. Суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою в наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

За таких обставин, належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 (вхідний №05-04/12241 від 24.05.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,7500 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (Глобинський) район, с. Пузикове, з урахуванням висновків суду. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Водночас позовна вимога про зобов`язання Глобинської міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га ведення особистого селянського господарства Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності задоволенню не підлягає.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, зважаючи на часткове задоволення позову суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у сумі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Глобинської міської ради Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення 11 (позачергової) сесії 8 скликання Глобинської міської ради "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - АДРЕСА_1 , з метою передачі у власність" від 28.05.2021 № 2007.

Зобов`язати Глобинську міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 (вхідний №05-04/12241 від 24.05.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,7500 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (Глобинський) район, с. Пузикове, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол