Рішення

від 29.11.2021 по справі 520/20382/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року № 520/20382/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кегичівської селищної ради Харківської області XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Кегичівську селищну раду код ЄДРПОУ 04396963 Харківська область. Красноградський район, смт. Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33 на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , вхідний №5391/04-16 від 10 серпня 2021

року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Кегичівської селищної ради Харківської області XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 їй було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Кегичівської селищної ради. Відмова вмотивована тим, що на бажану до відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану в межах населеного пункту - село Бесарабівка Кегичівського району Харківської області, рішеннями Кегнчівської селищної ради громадянам, які звернулися раніше, вже надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації.

Із зазначеним рішенням позивач не погоджується, оскільки зазначена у ній підстава для відмови є такими, що не ґрунтуються на вимогах частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідач надав відзив на позо, в якому з вимогами заявленого позову не погодився, обґрунтовуючи свої доводи тим, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було те, що зазначена ділянка вже перебуває у власності третіх осіб, яким надано такі дозволи раніше. Відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що вказані рішення в інтересах третіх осіб прийнято 30 червня 2021 року., у той час як клопотання позивача датоване 16 липня 2021 року. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючись частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, звернулась до Кегнчівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою шодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2.0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться в межах населеного пункту. До вищезазначеного клопотання, позивачем до клопотання було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки до якої найближчим кадастровим номером є 6323180600:02:000:0014 з копіями документів, що посвідчують особу у відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. Вищевказане клопотання з документами було направлено позивачем цінним листом з описом вкладення по пошті 07.08.2021 року, згідно накладній №6400301282249 отримане відповідачем від 10.08.2021р., вхідний №5391 04-16 від 10 серпня 2021 року.

31 серпня 2021 року Кегичівською селищною радою було прийнято рішення XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало те, що земельна ділянка вказана на картографічному матеріалі, який був доданий до заяви гр. ОСОБА_1 , розташовану в межах населеного пункту - село Бесарабівка Кегичівського району Харківської області, рішеннями Кегнчівської селищної ради громадянам, які звернулися раніше, вже надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, вважаючи, що підстави відмови не відповідають тим, які визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України, та порушують передбачене Конституцією реалізацію гарантованого права на землю у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, позивач звернувся за його оскарженням до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Приписами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Приписами частин першої та другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідач із заявою від 10.06.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності за межами населеного пункту на території Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області. До заяви було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування; копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника.

Таким чином, позивачем у заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується відповідачем.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено зі змісту прийнятого відповідачем рішення Кегичівської селищної ради Харківської області XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, посилається на те, що на вказану у викопіюванні земельну ділянку, рішеннями Кегичівської селищної ради вже надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації громадянам, які звернулися з такими заявами раніше.

Надаючи оцінку вказаному аргументу відповідача для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою іншим особам на розроблення проекту землеустрою суд відхиляє з огляду на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельну ділянку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

На підставі зазначеного, суд вважає оскаржуване рішення Кегичівської селищної ради Харківської області XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 - протиправним.

Позивачем у прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права, як зобов`язати відповідач повторно розглянути її заяву.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Подана позивачем заява не перевірялась на предмет наявності або відсутності підстав для відмови, визначених у статті 118 Земельного кодексу України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вхідний №5391/04-16 від 10 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради, відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин та не довів правомірності своїх дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 2, 14, 77,78, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кегичівської селищної ради Харківської області XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3497 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Кегичівську селищну раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04396963 Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ), вхідний №5391/04-16 від 10 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кегичівської селищної ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04396963) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.