Рішення

від 01.10.2021 по справі 676/2591/21

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/2591/21

Номер провадження 2/676/1555/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу №676/2591/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності як членами колгоспного двору та в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності як членами колгоспного двору,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності на майно колгоспного двору та спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті матері залишилось майно, яке належало померлій на праві власності, зокрема домоволодіння по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 2.0695 га, що розташована на території Думанівської сільської ради, кадастровий номер 6822482500:03:010:0001, Ѕ частку земельної ділянки площею 1,9475 га, що розташована на території Думанівської сільської ради, кадастровий номер 6822482500:03:010:0003. Позивач є спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємиців немає. З метою оформлення спадкових прав позивач звернулась до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бокуліч З.В. За заявою ОСОБА_1 заведено спдакову справу до майна померлої ОСОБА_4 . Приватний нотаріус видала свідоцтво про право на спдащину за законом на земельні ділянки кадастровий номер 6822482500:03:010:0001 та кадастровий номер 6822482500:03:010:0003. У видачі свідоцтва про право на спдащину на будинок відмовила, оскільки поданий правовстановлюючий документ на домоволодіння по АДРЕСА_1 визначає статус домоволодіння як колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року відповідно до записів погосподарської книги відповідачі були членами колгоспного двору. За приписами ст.ст. 120, 121, 123 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності, при цьому розмір частки у спільній власності залежить від участі кожного із членів у його створенні. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Оскільки ОСОБА_2 не брав участі у створені майна колгоспного двору, а ОСОБА_3 станом на 15.04.1991 р. була малолітньою, вважає, що їй належить на праві власності 1/3 частина майна колгоспного двору, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/3 частині. Просить визнати за позивачем право власності на 2/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності на частку на майно колгоспного двору.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просить задовольнити, проти задоволення зустрічного позову не заперечує.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позови визнав, не заперечив проти їх задоволення, пояснив, що участі у створенні майна колгоспного двору не приймав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 свій позов підтримала, просить задовольнити, не заперечила проти задоволення позову ОСОБА_1 .

Представник Гуменецької сільської ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Гуменецької сільської ради на підставі наявних усправі доказів.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 28.02.2020 р.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 15 березня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Кам`янець-Подільської районної ради № 214 від 27 серпня 1987 року.

Відповдіно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 15 березня 1988 року, домоволодіння, яке складається з житлового будинку та надвірних будіель належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Бокуліч З.В. 30 вересня 2020 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем Ѕ частки земельної ділянки з кадастровим номером 6822482500:03:010:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9475 га, що розташована на території Думанівської сільської ради, Кам`янець-Подільського району (реєстр. №1013) та земельної ділянки з кадастровим номером 6822482500:03:010:0001 для ведення товарного виробництва площею 2,0695 га, що розташована на території Думанівської (Гуменецької) сільської ради, Кам`янець-Подільського району (реєстр. № 1011).

Листом № 14/02-31 від 16.03.2021 р. приватний нотаріус роз`яснила позивачу про необхідність звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, оскільки свідоцтво про право власності на домоволодіння видано на колгоспний двір.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджаннясвоїммайном (стаття 317 ЦК України ).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправнопозбавленийцього права чиобмежений у йогоздійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власностінабувається на підставах, що не заборонені законом. Право власностівважається набутим правомірно, якщоінше прямо не випливаєіз закону абонезаконністьнабуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна можепред`явитипозов про визнанняйого права власності, якщоце право оспорюєтьсяабо не визнаєтьсяіншою особою, а також у разівтрати ним документа, якийзасвідчуєйого право власності.

Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР , визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України Про власність колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворі врегулюється нормами ЦК УРСР 1963 року .

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року .

Згідно зі статтями 120 , 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону "Про власність" ( 697-12 ) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в діюцього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення по господарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48 .

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і 69 суспільна группа господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, якіпрацювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільноїгрупиробітниківабослужбовцівзалежновідзайманої посади.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 308/3775/14-ц, у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц.

Відповідно до виписки з по господарської книги № 2 на 1991-1995 рр. (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) домоволодіння ОСОБА_4 належало до суспільної групи господарств колгоспників, оскільки ОСОБА_4 була членом колгоспу Більшовик с. Думанів, Кам`янець-Подільського району, приймала участь в розпаюванні земель колективного підприємства.

Таким чином віднесення домогосподарства ОСОБА_4 до суспільної групи господарств колгоспників суд визнає обґрунтованим.

Відповіднодовідки Гуменецької сільської ради № 85/01-24 від 15.03.2021 р. членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 року в погосподарському номері АДРЕСА_1 ) були: ОСОБА_4 , 1937 р.н., голова господарства, ОСОБА_5 , 1963 р.н., дочка, ОСОБА_2 , 1958 р.н., зять, ОСОБА_6 , 1984 р.н., онука, ОСОБА_7 , онука (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 26 серпня 1988 року. З часу реєстрації шлюбу ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в домогосподарстві ОСОБА_4 , що підтверджується записами погосподрських книг.

Оскільки ОСОБА_2 недовгочасно перебував у складі двору, відповідач про наявність своєї частки в майні колгоспного двору не заявляє, суд вважає, що право на частку в майні колгоспного двору мають ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка була неповнолітня станом на 15.04.1991 року.

В судовому засданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суду показали, що на час включення ОСОБА_2 до складу домогосподарства будинок та надвірні будівлі були побудовані, будь-яких дій шодо збільшенні вартості майна не вчинялось.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України , якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу .

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриттяспадщини, вважається таким, щоприйнявспадщину, якщопротягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1. ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України ).

Матеріалами справи підтверджується, що єдним спадкоємцем майна ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті матері.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року ) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщинувимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадковий будинок з надвірними будівлями біля нього належить до колгоспного двору, що підтверджується листом № 14/02-31 від 16.03.2021 р.

Згідно технічного паспорта домоволодіння АДРЕСА_1 складається: з житлового будинку (літ.А-1) загальною площею 95,4 кв. м. в тому числі житловою 64,7 кв. м. та господарських будівель: літня кухня (літ. Б), сарай (літ. В), гараж (літ. Г), літня кухня-сарай (літ. Д), огорожа (літ N).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, щодіяло на момент їхвиникнення; 2) на момент виникнення таких прав діялозаконодавство, що не передбачалоїхобов`язковоїреєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону , крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону .

Отже, право власності ОСОБА_4 на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 виникло в 1988 р. та визнається дійсним, оскільки таке майно було зареєстроване власником, а ОСОБА_4 саме на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 15 березня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Кам`янець-Подільської районної ради № 214 від 27 серпня 1987 року.

Враховуючи, що позивач прийняла спадщину після с мерті ОСОБА_4 , вона має право на частку ОСОБА_4 , яка належала померлій в майні колгоспного двору в порядку спадкування.

Оскільки, судом встановлено, що належне позивачу ОСОБА_1 право власності на спадкове майно не визнається іншими особами, таке право підлягає захисту, шляхом визнання відповідного права власності в порядку спадкування за законом.

Враховуючи, викладене суд приходить до висновку про задоволення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На підставі ст.ст. 112, 120-123, 126 ЦК УРСР, 1216-1220, 1261, 1268, 392, 1296 ЦК України, керуючись ст. 258-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності на майно колгоспного двору та спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гуменецької сільської ради про визнання права власності на частку на майно колгоспного двору - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається: з житлового будинку (літ.А-1) загальною площею 95,4 кв. м. в тому числі житловою 64,7 кв. м. та господарських будівель: літня кухня (літ. Б), сарай (літ. В), гараж (літ. Г), літня кухня-сарай (літ. Д), огорожа (літ N), яке належало на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 15.03.1988 р., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається: з житлового будинку (літ.А-1) загальною площею 95,4 кв. м. в тому числі житловою 64,7 кв. м. та господарських будівель: літня кухня (літ. Б), сарай (літ. В), гараж (літ. Г), літня кухня-сарай (літ. Д), огорожа (літ N), яке належало на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 15.03.1988 р., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Гуменецька сільська рада, ЄДРПОУ 04406880, юридична адреса: вул. Першотравнева, 69, с. Гуменці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2021 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.