Ухвала

від 29.11.2021 по справі 916/519/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

29 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/519/16 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.,

при секретарі судового засідання: Земляк А.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" - участі не брали,

від інших учасників справи - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021, прийняту суддею Лепехою Г.А., м. Одеса, повний текст складено 12.08.2021,

у справі №916/519/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/519/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт".

22.05.2020 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича надійшла заява №01-21/95 від 20.05.2020 (вх.№3-361/20 від 22.05.2020), в якій у редакції уточнень №01-21/446 від 16.12.2020 (вх.№33824/20 від 17.12.2020) останній просив стягнути з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" пропорційно розміру їх вимог грошову винагороду у сумі 397833,33 грн та витрати арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника у сумі 87028,77 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16 (суддя Лепеха Г.А.) стягнуто з кредиторів грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" у загальній сумі 484862,10 грн; стягнуто з Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд "Перший національний відкритий пенсійний фонд" на користь арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича 2521,28 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ЛТД" на користь арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича 2860,69 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Чорноморець-Капітал" на користь арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича 1745,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" на користь арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича 477734,63 грн.

Дана ухвала мотивована тим, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" на користь арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича 477734,63 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого про стягнення з апелянта вказаної суми відмовити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що арбітражний керуючий Грущенко Костянтин Олександрович просить стягнути з забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", грошову винагороду і витрати у розмірі 477734,63 грн, між тим в період діяльності вказаного арбітражного керуючого було задоволено вимоги заставного кредитора лише в сумі 186780,74 грн. Водночас апелянт наголошує на тому, що з моменту перерахування грошових коштів та припинення заставного договору відсутні правові підстави для покладення на забезпеченого кредитора обов`язку з відшкодування винагороди та витрат ліквідатора, нарахованих за період, що не охоплює вчинення дій, спрямованих на реалізацію майна.

У відзиві на апеляційну скаргу №01-20/375 від 16.09.2021 (вх.№3410/21/Д3 від 20.09.2021) арбітражний керуючий Грущенко Костянтин Олександрович просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16 - без змін. В обґрунтування зазначеного відзиву даний арбітражний керуючий посилається на те, що з дня призначення його ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" і до припинення повноважень останнього у вказаній справі він належним чином та з повним дотриманням вимог законодавства виконував покладені на нього обов`язки, при цьому пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого відповідає усталеній судовій практиці та вимогам закону. Арбітражний керуючий також зауважує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС", набувши право кредитора у даній справі про банкрутство на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 про заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" його правонаступником, набуло і обов`язок зі сплати частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута. Крім того, за твердження даного арбітражного керуючого, заявлені ним до стягнення суми основної винагороди та витрат арбітражного керуючого виникли до моменту задоволення забезпечених вимог, яке відбулося 26.02.2019, тому у будь-якому випадку у апелянта існує обов`язок зі сплати вказаних коштів у визначеному оскаржуваною ухвалою розмірі.

Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали, що в силу положень процесуального закону не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 06.09.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 22.09.2021 справу №916/519/16 призначено до розгляду на 20.10.2021 о 10:00.

Між тим у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В. з 04.10.2021 по 29.10.2021 та тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. з 18.10.2021 судове засідання у справі №916/519/16, призначене на 20.10.2021 о 10:00, не відбулося.

З огляду на тимчасову непрацездатність судді Поліщук Л.В. з 18.10.2021 за розпорядженням керівника апарату суду №316 від 01.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/519/16.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/519/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у визначеному складі суддів справу №916/519/16 прийнято до свого провадження та призначено останню до розгляду на 29.11.2021 о 16:30.

27.09.2021 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" надійшла заява б/н від 24.09.2021 (вх.№3752/21 від 27.09.2021) про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16 та закриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Вказана заява мотивована тим, що положеннями статті 266 Господарського процесуального кодексу України передбачене процесуальне право апелянта на відмову від поданої ним апеляційної скарги.

У судовому засіданні 29.11.2021 представники учасників справи не з`явилися, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.XXVI а.с.120, 121), при цьому арбітражний керуючий Грущенко Костянтин Олександрович подав заяву №01-20/437 від 18.11.2021 (вх.№3410/21/Д5 від 19.11.2021), в якій, зокрема, повідомив про те, що не заперечує проти задоволення заяви скаржника про відмову від апеляційної скарги, та просив розглянути вказану заяву за його відсутності.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" б/н від 24.09.2021 (вх.№3752/21 від 27.09.2021) про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Закриття провадження - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення по суті у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття апеляційного провадження у справі передбачені положеннями процесуального закону і свідчать про те, що провадження у справі підлягає закриттю у разі встановлення судом певних обставин, зокрема, того, що провадження неправомірно розпочато за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом або не може бути продовжене з інших причин, у тому числі і у зв`язку з волевиявлення сторін по розпорядженню своїми правами , які викликають зазначені правові наслідки.

Однією із базових засад господарського судочинства законодавцем визначено принцип диспозитивності та закріплено його у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає обов`язок суду здійснювати розгляд справ не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до процесуального закону, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Реалізація принципу диспозитивності у господарському судочинстві пов`язується безпосередньо з волевиявленням осіб, які беруть участь у справі, та забезпечується гарантією права на звернення до господарського суду в установленому законом порядку.

Сутність принципу диспозитивності зводиться до надання законодавством учасникам процесу вільно користуватися своїми процесуальними правами, тому учасники процесу самостійно вирішують питання звернення до суду з заявами, клопотаннями тощо. Особа, що звертається до суду, не може бути примушена до здійснення її прав без її на те волі.

Принцип диспозитивності процесуального права - це основна ідея, що втілює свободу учасників процесу, які мають у справі матеріально-правовий та процесуальний інтерес здійснювати свої матеріальні права для захисту суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів засобами, встановленими процесуальним законодавством. У принципі диспозитивності закладено вольову ознаку щодо використання або відмови від використання особою свого матеріального чи процесуального права; зазначений принцип завжди визначає початкову частину кожної стадії судового процесу та є поштовхом для судового процесу.

Процесуальний принцип диспозитивності відповідає принципу особистої ініціативи. Особи, які беруть участь у справі, і насамперед заявники, мають право розпоряджатися своїми матеріальними правами, з приводу яких йде спір у суді, а також процесуальними засобами їх захисту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження (частина четверта статті 266 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з огляду на вищезазначені норми процесуального закону та беручи до уваги принцип диспозитивності у господарському судочинстві, суд апеляційної інстанції зауважує, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, в тому числі апелянт правом на відмову від поданої ним апеляційної скарги, що є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною шостою статті 266 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

За умовами частини п`ятої статті 191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Колегія суддів вбачає, що заява б/н від 24.09.2021 (вх.№3752/21 від 27.09.2021) про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі 916/519/16 підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" - адвокатом Драгун А.С., повноваження якого на вчинення відповідних дій підтверджуються наявним у матеріалах справи ордером серії СА№1013703 від 18.08.2021, в якому зазначено про відсутність обмежень у повноваженнях адвоката.

Крім того, вказана заява містить посилання на відповідну статтю Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про обізнаність заявника з наслідками відмови від апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги повноважність особи, яка підписала заяву про відмову від апеляційної скарги, відсутність заперечень інших учасників справи щодо вказаної заяви і те, що жодна особа не приєдналася до даної апеляційної скарги, а також з огляду на те, що право апелянта відмовитися від поданої ним апеляційної скарги надано останньому процесуальним законом, при цьому така відмова не суперечить чинному законодавству, Південно-західний апеляційний господарський суд підстав для відмови у задоволенні заяви б/н від 24.09.2021 (вх.№3752/21 від 27.09.2021), визначених частиною п`ятою статті 191 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає та вважає за можливе прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16 і закрити апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 264 Господарського процесуального кодексу України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись статтями 191, 232-236, 240, 264, 266, 281 Господарського процесуального кодексу України Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/519/16.

Матеріали справи №916/519/16 повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.12.2021.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя О.Ю. Аленін