Ухвала

від 30.11.2021 по справі 209/5034/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/5034/21

Провадження № 2/209/1559/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"30" листопада 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янського державного енергетичного технікуму про визнання незаконним та скасування наказу про відстороненння від роботи, поновлення на роботі та стягнення суми середнього заробітку за час відсторонення, та внесення періоду вимушеного відсторонення від роботи до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, щодає право на щорічну відпустку в повному обсязі,-

В С Т А Н О В И В :

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Кам`янського державного енергетичного технікуму, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ про відстороненння від роботи, поновити на роботі та стягнути суму середнього заробітку за час відсторонення, та внести період вимушеного відсторонення від роботи до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, щодає право на щорічну відпустку в повному обсязі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2021 року справу передано для розгляду судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в ході дослідження змісту поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175 , 177 ЦПК України , та має недоліки, що перешкоджають прийняттю даної позовної заяви до розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення її від сплати судового збору на положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір , яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про захист прав працівника про поновлення на роботі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачкою мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивачка не звільнена, а лише відсторонена.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, її доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94 , 116 , 117 КЗпП України та ст. 1 , 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивачка ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (далі Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачка не є особою, яка звільнена від сплати судового збору за даною позовною заявою, тому їй необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайного характеру у розмірі 908 грн., та 908 грн. за вимогу немайнового характеру, а всього позивач має сплатити 1816 грн. судового збору за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, позовна вимога позивачки про поновлення на роботі суперечить викладу обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги.

Так, викладаючи такі обставини, позивачка вважає незаконним наказ відповідача про її відсторонення від роботи, а в прохальній частині позовної заяви просить також поновити її на роботі.

В той же час, поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

В даному випадку позивачка лише відсторонена від роботи, трудові відносини з відповідачем продовжують існувати, а поновити на роботі можна лише працівника, який був звільнений з роботи.

Таким чином, позивачці слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог та подання позовної заяви в новій редакції з усунутими недоліками.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Європейський Суд нагадує, що положення підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п. 3 ст. 6 Конвенції.

За таких обставин суд вважає необхідним надати позивачу термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янського державного енергетичного технікуму про визнання незаконним та скасування наказу про відстороненння від роботи, поновлення на роботі та стягнення суми середнього заробітку за час відсторонення, та внесення періоду вимушеного відсторонення від роботи до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, щодає право на щорічну відпустку в повному обсязі.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dn.dp.court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Лобарчук