Ухвала

від 30.11.2021 по справі 1915/13654/2012

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30.11.2021 Справа №1915/13654/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі за позовомпублічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ТОВ Фінанс Проперті Групп звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ Комерційний банк Надра на його правонаступника ТОВ Фінанс Проперті Групп , у зв`язку із укладенням договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102 від 20.08.2020 за кредитним договором № 566/2008-Ф від 25.02.2008, а також, просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видати дублікати виконавчих листів у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, оскільки оригінали виконавчих документів були втрачені.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, однак просив розглянути дану заяву без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, однак про місце та час розгляду даного питання повідомлялися належним чином.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.10.2012 у справі № 1915/13654/2012 вирішено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (рахунок № НОМЕР_2 , МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором Автопакет № 566/2008-Ф від 25.02.2008 р. у розмірі 7 526,50 дол. США (сім тисяч п`ятсот двадцять шість доларів США 50 центів), що складає 60 159,31 грн. (шістдесят тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень 31 копійку), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (рахунок № НОМЕР_3 , МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456) сплачений судовий збір у розмірі 601,59 грн. (шістсот одну гривню 59 копійок).

Дане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.

На підставі вказаного рішення суду, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист № 1915/13654/2012 для пред`явлення до органу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду згідно Закону України Про виконавче провадження , про що свідчить заява про видачу виконавчого листа від 17.12.2012, згідно якої 04.01.2013 представник ПАТ КБ Надра Тернопільське РУ отримав виконавчий лист.

04.08.2020 між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №566/2008-Ф від 25.02.2008, перейшло до ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

20.08.2020 між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та TOB Фінанс Проперті Групп укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №566/2008-Ф від 25.02.2008, перейшло до TOB Фінанс Проперті Групп .

Таким чином, TOB Фінанс Проперті Групп набуло право вимоги до боржника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №566/2008-Ф від 25.02.2008.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження, а саме: замінити сторону виконавчого провадження стягувача публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп у цивільній справі № 1915/13654/2012 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у зв`язку із переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп прав кредитора.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа, вбачається, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки, зокрема, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із акту про втрату виконавчих листів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ КБ Надра Білої І.В. вбачається, що всі документи по претензійно-позовній роботі та стягненню заборгованості через органи виконавчої служби по боржникам за відступленими кредитними договорами, які були наявні в ПАТ КБ Надра , передано ТОВ ФК Дніпрофінансгруп при укладенні договору про відступлення прав вимоги за Актом приймання-передачі оригіналів документів до вищевказаних договорів. Всі інші виконавчі документи були втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ КБ Надра , у зв`язку із зміною керівництва Банку, закриттям територіальних відділень Банку та звільнень всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. Таким чином, у ПАТ КБ Надра відсутні оригінали виконавчих документів за відступленими ТОВ ФК Дніпрофінансгруп кредитними договорами. Інформацією про їх місцезнаходження Банк не володіє.

Заявником зазначено, що причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання було те, що було запроваджено процедуру ліквідації банку, відповідно до якої управлінням банку займався Фонд гарантування вкладів, який в подальшому належним чином не забезпечив супровід судових справ банку, а попередній кредитор (Банк) не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строку з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів.

Відповідно до статей 3,4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Закон) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадку, встановлених цим Законом.

Згідно п. 4 ст. 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України.

Отже, із системного аналізу Закону видно, що саме Фонд як економічно самостійна установа при ліквідації банку повинен вживати заходи до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, а не тільки відчуженням активів та майна банку як вказав заявник.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, а те, що відмова в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа тягне за собою фактичне не виконання рішення суду не свідчить про обмеження, оскільки має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та постановленими цілями, відповідно до практики Європейського суду.

За вказаних обставин, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення,суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі за позовомпублічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку для пред`явлення його до виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 258, 260, 353, 354, 433, 442, п. 17.4 розділу ХШ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі за позовомпублічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Замінити сторону виконавчого провадження стягувача публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінанс Проперті Групп (код ЄДРПОУ 41487593) у цивільній справі № 1915/13654/2012 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Відмовити в задоволенні інших заявлених вимог.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 30 листопада 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко