Рішення

від 30.11.2021 по справі 320/3813/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року справа №320/3813/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради щодо відмови у внесенні змін до державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:04:013:6001, площею 1,6450 га;

- зобов`язати відділ державної реєстрації Вишгородської міської ради внести до державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:04:013:6001, площею 1,6450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, у зв`язку з допущенням державним реєстратором Плугатар Є.В. помилками, змінивши вид спільної власності із "спільна сумісна" на "спільна часткова", а розмір частки із "1" на 1/2".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що державним реєстратором Вишгородської міської ради Київської області Плугатарем Євгенієм Вікторовичем було прийнято рішення від 18.10.2017 №37617815 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221887500:05:136:6001), площею 1,645 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Синяківська сільська рада.

Проте, державним реєстратором було помилково вказано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що видом спільної власності є "спільна сумісна" та розмір частки "1", у той час як слід було зазначити вид спільної власності "спільна часткова", а розмір частки кожного із власників - "1/2".

Позивачка повідомила, що вона є вдовою ОСОБА_3 та після смерті її чоловіка з метою оформлення спадщини на майно, зокрема, на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221887500:04:013:6001, звернулась до відповідача із заявою про внесення відповідних виправлень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки наявність таких помилок перешкоджає їй в оформленні спадщини.

Проте, відповідач протиправно не вчинив дій щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних змін, у зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що 11.10.2017 до відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради надійшла заява щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221887500:05:136:6001. Заявниками, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 №1127 було подано пакет документів, а саме: розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №141 від 18.08.2017 та витяг з Державного земельного кадастру НВ-3207836002016 від 30.11.2016.

Державним реєстратором Плугатар Є.В. встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

У судове засідання, призначене на 06.07.2021, позивач та третя особа не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

28.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні 06.07.2021 представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку третьої особи, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, заяву позивача та клопотання представника відповідача, усною ухвалою суду від 06.07.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Згідно з сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії РН №326049 ОСОБА_4 був власником земельної ділянки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Україна , розміром 2,38 га, в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРС №837002 від 10.04.2006, державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Єременко Т.М. посвідчено, що спадкоємцем на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРС №837005 від 10.04.2006, державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Єременко Т.М. посвідчено, що спадкоємцем на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_2 (а.с.51).

У вказаних свідоцтвах зазначено, що спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з: права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Україна" села Синяк, розміром 2,38 в умовних кадастрових гектарах, який належав померлому ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну ділянку (пай) серії РН №326049 (а.с.8), виданого на підставі рішення Вишгородської районної державної адміністрації від 27.07.2000 №347.

Після цього до сертифікату про право на земельну частку (пай) серії РН №326049 були внесені відповідні відомості про спадкові права.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 18.08.2017 №414 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1,9132 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на території Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), розроблену ФОП ОСОБА_5 .

Передано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , спадкоємцям померлого власника сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2006, виданих державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Єременко Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №1-1761 та №1-1770, земельну ділянку площею 0,0396 га, кадастровий номер 321887500:05:050:6003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 0,0732 га кадастровий номер 3221887500:06:116:6002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку, площею 1,6450 га, кадастровий номер 3221887500:05:136:6001 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку, площею 1,1554 га, кадастровий номер 3221887500:04:013:6001, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Синявської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) (а.с.10).

Державна реєстрація земельної ділянки площею 1,6450 га, кадастровий номер 3221887500:05:136:6001, була проведена 30.11.2016, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.11.2016 №НВ-3207836002016.

Як вбачається з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.02.2021 №244468840, на підставі вказаного розпорядження державним реєстратором Вишгородської міської ради Плугатарем Євгенієм Вікторовичем прийнято рішення від 18.10.2017 №37617815 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221887500:05:136:6001), яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Синяківська сільська рада. Форма власності: приватна, спільна сумісна, а розмір частки - 1 (а.с.11-12).

Відповідно до паспорта громадянина України - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого Вишгородським РВ ГУМВС України в Київській області 11.11.1997, 26.06.1993 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25.02.2020 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Судом встановлено, що позивачка звернулась до державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Шило О.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Шило О.С. прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.02.2021, яким відмов ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Підставою відмови є ненадання позивачем документу, що підтверджує виділення частки у спільному сумісному майні, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.12.2020 №237369973 спадкове майно - земельна ділянка з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001, площею 1,645 га, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородська обл., Синяківська сільська рада), є спільною сумісною власністю (а.с.14).

Виконавчий комітет Вишгородської міської ради Київської області листом від 09.03.2021 №2-31/240 на заяву позивачки про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомив, що 11.10.2017 до відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради надійшла заява щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221887500:05:136:6001. Заявниками, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 №1127 було подано пакет документів, а саме: розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №141 від 18.08.2017 та витяг з Державного земельного кадастру НВ-3207836002016 від 30.11.2016.

Відповідно до пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" у разі коли під час проведення державної реєстрації прав державним реєстратором (нотаріусом) із поданих для такої реєстрації документів встановлено необхідність внесення змін до відомостей, або встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами відповідної реєстраційної справи у паперовій чи електронній формі, такі зміни до відомостей Державного реєстру прав вносяться одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації прав (а.с.15-16).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невнесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачка звернулася з даним позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі-Закон №1952, в редакції, яка була чинна станом на 18.10.2017).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 4 Закону №1952 встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною першою статті 9 Закону №1952 передбачено, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав;взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Відповідно до частини першої-другої статті 12 Закону №1952 Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії .

Частинами першою-другою статті 17 Закону №1952 визначено, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною другою статті 18 Закону №1952 передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 р. № 1127 (далі - Порядок, в редакції станом на 18.10.2017), для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Згідно з частинами першою-другою статті 22 Закону №1952 документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Частиною першою статті 26 Закону №1952 передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1952 (в редакції, яка була чинна на момент звернення позивача до Вишгородської міської ради із заявою про внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1952 визначено, що виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Згідно з пунктом 37 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, у разі коли під час проведення державної реєстрації прав державним реєстратором із поданих для такої реєстрації документів встановлено необхідність внесення змін до відомостей, передбачених пунктом 29 цього Порядку, або встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами відповідної реєстраційної справи у паперовій чи електронній формі, такі зміни до відомостей Державного реєстру прав вносяться одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації прав.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що відповідач протиправно не вчинив дії щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221887500:05:0136:6001 та не виправив помилки, допущенні державним реєстратором на момент здійснення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зокрема. в частині виду спільної власності та розміру частки.

Так, позивач зауважив, що в реєстрі мало бути вказано вид спільної власності "спільна часткова" замість "спільна сумісна" та розмір частки "1/2" замість "1".

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у поясненнях по справі зазначив, що державним реєстратором Плугатар Є.В. встановлено відповідність заявлених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

У зв`язку з цим, відповідач зазначив, що внесення державним реєстратором 18.10.2017 запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права сумісної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221887500:05:136:6001), площею 1,645 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Синяківська сільська рада, є правомірним.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом серії ВРС №837002 від 10.02.2006 та ВРС №837005 від 10.04.2006, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 успадковують по 1/2 частині спадкового майна (право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Україна" села Синяк, розміром 2,38 в умовних кадастрових гектарах) свого померлого батька, ОСОБА_4 . Отже, частки власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільному майні були чітко визначені.

Вказана обставина ставить під сумнів правильність внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221887500:05:0136:6001 під час прийняття рішення від 18.10.2017 №37617815 в частині зазначення виду спільної власності.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалами суду від 07.04.2021 від 18.05.2021 було витребувано від відповідача, зокрема, наступні документи: копію документації, на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37617815 від 18.10.2017, про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381136532218); копії матеріалів реєстраційної справи на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001.

У письмових поясненнях по справі відповідач зазначив про те, що реєстраційна справа з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1381136532218 у паперовій формі перебуває на зберіганні у Вишгородській районній державній адміністрації Київської області.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 18.05.2021 було витребувано від Вишгородської районної державної адміністрації, зокрема, такі документи: копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37617815 від 18.10.2017, про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381136532218); копію документації, на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37617815 від 18.10.2017, про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381136532218); копії матеріалів реєстраційної справи на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001.

10.06.2021 на адресу суду від Вишгородської районної державної адміністрації Київської області надійшли письмові пояснення з додатками, у яких Вишгородська районна державна адміністрація Київської області повідомила, що станом на 31.05.2021 реєстраційна справа з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1381136532218 у паперовій формі до Вишгородської районної держаної адміністрації Київської області не надходила.

Враховуючи вказані пояснення, ухвалою суду від 22.06.2021 було витребувано від відповідача документальне підтвердження передачі до зберігача (Вишгородської районної державної адміністрації) паперового примірника реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1381136532218).

Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 22.06.2021 не виконав та не надав суду докази передачі паперового примірника реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1381136532218 до Вишгородської районної державної реєстрації і тим самим не спростував відсутність у Вишгородської міської ради відповідних документів, надання яких є необхідним для встановлення судом обставин вчинення державним реєстратором Плугатар Є.В. помилок під час прийняття рішення від 18.10.2017 №37617815 про державну реєстрацію права власності (сумісна власність) на відповідну земельну ділянку за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Натомість, допущення помилки державним реєстратором Вишгородської міської ради Плугатаром Євгенієм Вікторовичем під час здійснення державної реєстрації прав на вищевказану земельну ділянку підтверджується безпосередньо рішенням про державну реєстрацію від 18.10.2017 №37617815, у якому зазначено вид власності спільна сумісна , що не відповідає документам, поданим на реєстрацію, а саме: свідоцтвам про право на спадщину, в яких чітко вказана частка заявників у спільному майні - 1/2.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували недопущення державним реєстратором Вишгородської міської ради Київської області Плугатаром Євгенієм Вікторовичем помилок в частині зазначення виду спільної власності та розміру частки під час прийняття рішення від 18.10.2017 №37617815 про державну реєстрацію права власності (сумісна власність) на відповідну земельну ділянку за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Вказане свідчить про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у внесенні відповідних змін.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради щодо не внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1381136532218.

Щодо вимоги про зобов`язання відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради внести до державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:04:013:6001, площею 1,6450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, у зв`язку з допущенням державним реєстратором Плугатар Є.В. помилками, змінивши вид спільної діяльності із "спільна сумісна" на "спільна часткова", а розмір частки із "1" на 1/2", суд зазначає таке.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувана бездіяльність відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381136532218; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.10.2017, індексний номер 37617815), зазначивши вид спільної власності "спільна часткова" замість "спільна сумісна" та розмір частки "1/2" замість "1".

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем відповідно до квитанцій від 24.03.2021 №0.0.2065406011.1 було сплачено судовий збір на суму 908,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради, становить 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради щодо не внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1381136532218.

3. Зобов`язати Відділ державної реєстрації Вишгородської міської ради внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887500:05:136:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381136532218; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.10.2017, індексний номер 37617815), зазначивши вид спільної власності "спільна часткова" замість "спільна сумісна" та розмір частки "1/2" замість "1".

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 07301, Київська обл., м.Вишгород, пл.Шевченка, буд.1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.