Рішення

від 17.11.2021 по справі 173/2091/20

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 173/2091/20

н/п 2/174/36/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Саркісова А.В., Левковської К.Ю.

(у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку власнику, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Благоустрій Чумаківської сільської ради Дніпровського району,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , звернулася до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що їй на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка площею 4,120 га, кадастровий №1221085500:01:074:0745, що розташована на території колишньої Зарічанської сільради колишнього Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (зараз входить до складу Верхньодніпровської ОТГ Камянського району Дніпропетровської області), земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02.11.2020 року нею була видана нотаріально посвідчена довіреність - третій особі ОСОБА_3 , у якого вона в цей же день запозичила кошти на свої особисті потреби із домовленістю з останнім, що він, за довіреністю, буде отримувати кошти від сплати оренди за користування належною їй земельною ділянкою до погашення її заборгованості перед останнім. При цьому, її земельна ділянка перебувала в оренді у відповідача - ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь , одним із співвласників якого є ОСОБА_3 .. Однак, ОСОБА_3 , скориставшись наявною у нього довіреністю, від її імені, всупереч домовленості між ними та її особистим інтересам, з перевищенням наданих нею йому повноважень щодо права розпоряджатись належною їй земельною ділянкою, розуміючи, що діє, в тому числі і у своїх особистих інтересах, зареєстрував 29.08.2016 року від її імені договір оренди належної їй земельної ділянки із строком оренди на 50 років, про що вона дізналась у липні 2019 року, після чого, 18.07.2019 року подала заяву нотаріусу про припинення дії довіреності, виданої нею ОСОБА_3 ..

Оскільки вона повноважень ОСОБА_3 на укладання будь-яких договорів оренди належної їй земельної ділянки не надавала та дізнавшись про можливу наявність зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, що належить їй, звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із позовом до цього ж відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який рішенням цього ж суду від 12.05.2020 року було задоволено, але постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.09.2020 року, зазначене рішення суду 1-ї інстанції було скасоване, а в задоволенні позовних вимог було відмовлено з підстав відсутності в матеріалах справи спірного договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого у суду була відсутня можливість надати правову та юридичну оцінку умовам цього договору та дійти висновку про його законність або незаконність.

Оскільки договір оренди належної їй земельної ділянки, укладався ОСОБА_3 від її імені без достатніх на те повноважень та при наявному конфлікті інтересів, бо ОСОБА_3 , як співвласник товариства відповідача, був прямо зацікавленим в укладанні та підписанні такого договору оренди, оскільки він має право на отримання прибутку від діяльності товариства відповідача, вважає, що зазначений вище договір оренди земельної ділянки слід розірвати, як укладений неповноважною особою, з перевищенням наданих повноважень ОСОБА_3 , який, можливо, уклав та підписав цей договір від її імені, а також при наявному конфлікті інтересів між товариством відповідача, в інтересах якого укладався зазначений вище договір оренди, та її інтересів, оскільки вона не мала наміру та бажання укладати договір оренди належної їй земельної ділянки з відповідачем строком на 50 років та таких повноважень ОСОБА_3 діяти всупереч її інтересам і від її імені, вона не надавала.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 210, 238, 241, 316, 317, 319, 321, 325, 328, 386, 387, 391, 651 ЦК України, ст. 34, 35 Закону України Про оренду землі , просить розірвати договір оренди № 122100004001851 земельної ділянки, кадастровий № 1221085500:01:074:0745, укладений між нею та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь , зареєстрований 24.10.2012 року у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру та зобов`язати відповідача повернути належну їй мені земельну ділянку негайно, після набрання рішенням суду законної сили, та стягнути з відповідача на її користь всі понесені нею судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи в суді.

Представник відповідача - директор ТОВ ВСП АФ Промінь Комкова О.В. надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає вказаний позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до принципів цивільного процесу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. В свою чергу позивачка мотивує свій позов виключно тим, що договір оренди землі укладено ОСОБА_3 в супереч інтересам позивачки, діючи без належних повноважень. Крім того, позивачка надала в якості доказу інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію договору оренди землі № 300 та є незрозумілим її твердження про довіреність, видану 02.11.2020 року на ім`я ОСОБА_3 , проте договір оренди укладався у 2012 році, а сама довіреність була відкликана у 2019 році, згідно доданої до позову заяви позивачки. Таким чином, позов не ґрунтується на доказах. Враховуючи постанову Дніпровського апеляційного суду про відмову у задоволенні позову про недійсність договору оренди землі з мотивів дій гр. ОСОБА_3 без належних на те повноважень, позивачка намагається розірвати договір оренди землі з тих самих підстав. Не маючи підтверджень про неуповноважені дії гр. ОСОБА_3 щодо укладення договору оренди без наявних повноважень, або в інтересах ТОВ ВСП АФ Промінь , позивачка підміняє правову природу вимог про розірвання договору та вимог про недійсність договору. Розірвання договору оренди землі, по-перше, виключає його недійсність, тобто заявляючи даний позов позивачка погоджується з дійсністю правочину, по-друге, розірвання договору, відповідно до ЗУ Про оренду землі , в односторонньому порядку не допускається, а на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду договір може бути розірвано в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (статті 31-32 вказаного закону). Орендар - ТОВ ВСП АФ Промінь належним чином виконує свої обов`язки, зокрема, не дивлячись на дії позивачки, яка ухиляється від отримання орендної плати, ТОВ ВСП АФ Промінь щорічно надсилає її поштою. (т.1 а.с.150-151)

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 , вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, посилаючись на вказані в позові обставини. Додатково пояснив, що зі слів його довірительки нею було укладено договір оренди з ТОВ ВСП АФ Промінь приблизно в березні-квітні 2010 року. В листопаді нею було видано довіреність третій особі ОСОБА_3 в зв`язку тим, що нею було отримано кошти у вигляді позики у ОСОБА_3 на особисті потреби, і по усній домовленості між ними повернення цих коштів повинно було відбуватись за рахунок орендної плати, в зв`язку з чим його довірителькою було видано довіреність на управління на ім`я ОСОБА_3 .. Однак, в реєстрі обтяження майнових прав є відомості про укладення договору оренди на 50 років, договір укладено невідомо коли, такого договору його довірителька не бачила та ОСОБА_3 їй його не надавав. Позивачка такого договору не укладала та не уповноважувала довіреністю на це, позивачка наполягає та тому, що нею було підписано один договір оренди на 10 років, який закінчився в 2020 році. На сьогоднішній день дія цієї довіреності скасована. Про існування іншого договору позивачка нічого не знає, вона його не укладала, його було укладено поза її бажанням та дійсною волею. Первісного договору оренди, укладеного на 10 років у позивачки немає, він позивачці не надавався, кошти позивачка позичала у ОСОБА_3 за усною домовленістю, без укладення договору. Підстави розірвання договору зазначені в позовній заяві, ОСОБА_3 діяв за межами своїх повноважень, які передбачені в довіреності, не в інтересах позивачки, тим більше, що мав конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_3 був заінтересований в укладанні такого договору, який він підписав, оскільки є одним із співвласників товариства відповідача, відповідні відомості є відкритому доступі. Відповідно до чинного законодавства, якщо повірений виходить за межі тих повноважень, які визначено довіреністю, то укладена угода повинна бути підтверджена і отримана згода на його укладення, а позивачка такої згоди не надавала, тому ОСОБА_3 діяв поза межами своїх повноважень, що є підставою для розірвання договору. В подальшому представник позивачки надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, відповідно до якої підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі з урахуванням доказів, наявних у справі.

Представник відповідача Левковська К.Ю. в судовому засіданні позов не визнала, підтримала наданий представником відповідача відзив на позовну заяву та пояснила, що укладання договору оренди неуповноваженим представником не може являтися підставою для розірвання такого договору, це може слугувати підставою для визнання договору недійсним. Позивачка зверталась до суду з таким позовом, однак у його задоволенні їй відмовлено. Також, немає підтверджень того, що спірний договір укладала не позивачка, жодної інформації про укладення договору представником, а не позивачкою, в наданих нею документах не міститься. Позивачкою не надано договору, який вона просить розірвати, вона також не надає первісний договір, який вона стверджує, що нею укладався, а наявність довіреності не підтверджує сам по собі факт укладення договору представником. Вважає, що позов є не обґрунтованим, підстави по яким позивачка просить розірвати договір не відповідають нормам ЗУ Про оренду землі , тому у задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи Комунального підприємства Благоустрій Чумаківської сільської ради Дніпровського району в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не надали. (т.2 а.с. 37, 40)

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з письмових матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4.120 га, кадастровий номер 1221085500:01:074:0745, що знаходиться на території Зарічанської сільської ради (пай № 745), підставою виникнення права власності на земельну ділянку є Держаний акт на право власності на земельну ділянку, серія ДП № 017161, виданий 25.12.2003 року Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів (т.1 а.с.234-235).

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна також вбачається, що належна позивачці земельна ділянка на підставі договору оренди земельної ділянки № 300 від 16.05.2011 року перебуває в оренді у ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь , строком на п`ятдесят років. Вказаний договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь зареєстрований 24.10.2012 року у відділі Держкомзему у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (т.1 а.с.8-9).

Вказані обставини підтверджуються також копією договору оренди земельної ділянки № 300 від 16.05.2011 року, при укладенні якого від імені позивачки ОСОБА_2 діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності № 4382 від 11.01.2011 року. (т.1 а.с. 231-233)

Відповідно до копії довіреності від 02.11.2010 року, ОСОБА_2 , за попередньо досягнутою домовленістю сторін, уповноважила ОСОБА_3 управляти належною їй на праві приватної власності: земельною ділянкою, площею 4,120 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що належить їй на підставі Державного акту на право власності на землю серії ДП № 017161, виданого Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 25.12.2003 року та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Для цього надала йому право подавати від її імені заяви в різні установи та підприємства, одержувати довідки та документи, розписуватися за неї, отримувати орендну плату, а також виконувати всі дії пов`язані з даною довіреністю. Довіреність видана строком на десять років та дійсна до 02.11.2020 року, посвідчена державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та зареєстрована в реєстрі № 4382. (т.1 а.с. 207, 236)

Згідно зі ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України ), ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України ).

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України , зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання (ст. 629 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України , договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положеннями статей 30 , 31 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз ст.ст. 525 , 651 ЦК України та ст.31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що чинним законодавством передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Разом з тим, п.32 договору оренди № 300 від 16.05.2011року, сторонами визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Відповідно до п.33 вказаного договору, розірвання дії договору в односторонньому порядку не допускається. (т.1 а.с. 233)

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України, якими зокрема можуть бути визнання правочину недійсним та припинення правовідношення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, судом встановлено, що 16.05.2011 року ОСОБА_2 , від імені якої діяв третя особа ОСОБА_3 на підставі довіреності № 4382 від 11.01.2011 року, та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь уклали договір оренди землі № 300, за умовами якого позивачка надала, а відповідач прийняв в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить позивачці на підставі державного акту на право на земельну ділянку ДП 017161 від 25.12.2003 року та знаходиться на території Зарічанської сільської ради, загальною площею 4,120 га, строком на 50 років, договір зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему у Верхньодніпровському районі за № 122100004001851 від 24.10.2012 року. Умовами договору сторонами обумовлено в тому числі, порядок сплати орендної плати та порядок припинення договору.

Підставою для розірвання договору оренди між сторонами, на яку посилається позивачка, є укладення договору оренди від її імені особою без достатніх на те повноважень та при наявному конфлікті інтересів.

Разом з тим виходячи із змісту вищевказаних норм права та змісту самого договору, вбачається, що для розірвання договору в односторонньому порядку необхідна наявність встановлених законом умов, зокрема, договір може бути розірвано у разі істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст.651 ЦК України); недосягнення згоди у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ч.1 ст.652 ЦК України ); невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 , 25 Закону України Про оренду землі ; невиконання сторонами умов, передбачених договором оренди землі; випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки (ст.32 Закону України Про оренду землі ); використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (ст. ст. 141 , 143 Земельного Кодексу України); систематична несплата орендної плати (ст.141 Земельного Кодексу України).

В свою чергу, укладення договору оренди землі неуповноваженою на те особою, на що вказує позивачка, є підставою для визнання договору оренди недійсним, що передбачено ст.ст. 203, 215 ЦК України, однак ці обставини не можуть слугувати підставою для розірвання спірного договору, тому, у межах заявлених вимог, спосіб захисту свого права позивачкою обрано невірно.

Враховуючи, що інших передбачених законом умов, які б в сукупності або окремо, давали б суду підстави для розірвання спірного договору оренди землі, позивачкою не наведено, то правові підстави для розірвання вказаного договору відсутні, а відтак у задоволенні цієї частини заявлених вимог слід відмовити.

Крім того, оскільки вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача повернути належну їй земельну ділянку є похідними від основних вимог щодо розірвання спірного договору оренди землі у задоволенні яких відмовлено, то земельна ділянка не може бути повернута позивачці, а відтак у задоволенні цієї частини вимог позивачки також слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі, слід покласти на позивачку.

На підставі ст.ст. 525, 626, 628, 651, 652 ЦК України, ст.ст. 141, 143 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 24-25, 31, 32 Закону України Про оренду землі і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку власнику, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Благоустрій Чумаківської сільської ради Дніпровського району - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивачки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, як що його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.11.2021 року.

Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова