Постанова

від 16.11.2021 по справі 160/10137/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/10137/19 Суддя І інстанції - Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Антарес Компани

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Антарес Компани до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій щодо видачі витягу, -

ВСТАНОВИВ:

ПП Антарес Компани звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2019 р. № 000210504, яким ПП Антарес Компани визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 143339,13 та штрафні (фінансові) санкції на суму 35834,78 грн., всього на суму 179173,91 грн.;

- визнати протиправними дії відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з видачі на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 р. № 53/160718/03-07 з припискою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 р. .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 2017 році позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 р. № 125/86-17, в якому, серед іншого, були наведені наступні відомості: категорія земель: відсутня інформація; цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру; коефіцієнт (Кф): 2,00, нормативна грошова оцінка: 12070666,81 грн. На підставі цього витягу позивачем розраховано орендну плату за орендовану земельну ділянку і сплачено всі задекларовані платежі. На початку 2018 року позивач також звернувся за отриманням такого витягу. Проте листом відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.02.2018 р. № 421/0/197-18 позивачу, з посиланням на п.118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р., було повідомлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, і надання адміністративної послуги видача витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можливе лише після внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017, згідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів . При цьому у даному листі також зазначено, що за даними Державного земельного кадастру (які відображені на Публічній кадастровій карті) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі УКЦВЗ, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р №14-1-7/1205 встановлено 1.11.6 - інша комерційна діяльність. Тобто фактично відповідачем підтверджено, що станом на лютий 2018 року у ДЗК були наявними відомості щодо цільового призначення Земельної ділянки за УКЦВЗ і що лише за умови внесення позивачем змін до цих відомостей (з УКЦВЗ на КВЦПЗ), останнє отримає витяг на 2018 рік. Вказує, що жодних посилань на норму, яка зобов`язувала землевласників та землекористувачів у певному порядку та у певні строки здійснити таке внесення змін відповідачем у даному листі не вказано. ПП Антарес Компани на підставі вказаного витягу від 30.01.2017 р. № 125/86-17 було розраховано орендну плату за орендовану земельну ділянку на 2018 рік і своєчасно подано відповідну податкову декларацію за 2018 рік. 14.03.2018 року позивачем до відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано заяву, в якій просило з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 р. № 548, розглянути можливість внесення змін до відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, а саме: змінити значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ. У відповідь на зазначену заяву листом від 12.04.2018 р. № 28-4-0.38-734/107-18 повідомлено про зміну коду КВЦПЗ у даних ДЗК на значення: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), але для внесення цих змін слід звертатись до ЦНАПу. Після внесення за заявою ПП Антарес Компани до ДЗК змін було видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.07.2018 р. № 51/170718/03-07, в якому, серед іншого, були наведені наступні відомості: категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; Цільове призначення земельної ділянки: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), коефіцієнт (Кф): 2.50. Вказує, що надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є адміністративною послугою, яка передбачає видачу заявнику відомостей, наявних у ДЗК на момент формування такого витягу. Тобто інформація про земельну ділянку, яка вноситься до витягу, в безумовному порядку береться посадовими особами Держгеокадастру з ДЗК і повноваження щодо внесення змін до такого витягу посадовими особами Держгеокадастру шляхом особистого корегування чинним законодавством не передбачені. Посилається на те, що з листа відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.02.2018 р. № 421/0/197-18 вбачається, що у ДЗК були наявними дані, за якими цільове призначення земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі УКЦВЗ, є 1.11.6 - інша комерційна діяльність» , і ці дані відповідають коду цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність)» , визначеному у рішенні Міськради від 08.10.2003 р. № 206/12 про, передачу позивачу в оренду земельної ділянки. Тобто позивач у компетентного органу отримало лише ті відомості з ДЗК, які були вже наявними у цьому кадастрі на момент формування витягу на початку 2017 року і які були внесені до цього Кадастру на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Міськради, до компетенції якої, як слідує з положень ч.1 ст.20 Земельного кодексу відносяться повноваження з визначення виду цільового призначення земельної ділянки. Також посилається на те що у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, ані у будь-якому іншому нормативно-правовому акті не врегульовано питання переходу з видів цільового призначення згідно з УКЦВЗ до КВЦПЗ, не встановлено перехідних положень щодо застосування і заміну назв одних видів цільового призначення на аналогічні, відсутні норми, які визначали б незаконність використання землевласниками і землекористувачами земельних ділянок з цільовим призначенням, встановленим відповідно до УКЦВЗ і які б визначали необхідність здійснення ними у певні строки дій щодо приведення цільового призначення у відповідність з КВЦПЗ. Тобто жодним нормативно-правовим актом, у тому числі й Порядком № 489, не передбачено, що у зв`язку із прийняттям цього Порядку № 489 земельні ділянки із ходом УКЦВЗ мають бути приведені землекористувачами (орендаторами) у відповідність до КВТПТЗ. а саме: змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ. Також вказує, що позивачем не порушувалось будь-яких вимог, наведених у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, що додатково підтверджується безпосередньо змістом акту перевірки, який не містить фіксації порушень відносно строків та порядку декларування, а також сплати позивачем орендної плати за землю за 2017 року та січень - липень 2018 року. Разом з тим, в акті перевірки не наведено жодних посилань на правову норму, зі змісту якої б випливало, що позивач порушив будь-які приписи іншого законодавства, використовуючи для розрахунку орендної плати за землю за періоди 2017 року та січень-липень 2018 року тих відомостей про нормативну грошову оцінку, які були надані на запит Підприємству.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП Антарес Компани подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує що підприємством було сплачено орендну плату за період з січня 2017 року по липень 2018 року включно на підставі даних зі значенням Кф 2,0, наведених у наданому підприємству органом Держгеокадастру витязі про НГО від 30.01.2017 р .№ 125/86-17, що цілком відповідає положенню п. 2 Приміток до Таблиці у Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політки та продовольства України від 25.11.206 р. № 489. Зазначена судом першої інстанції можливість застосування (Кф) із значенням 2,0 за умови, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки не відповідає ані змісту п. 2 Приміток, ані його тлумаченню Верховним Судом, оскільки для застосування Кф із значенням 2,0 у Кадастрі має бути відсутній не код цільового призначення земельної ділянки , а код КВЦПЗ (тобто коди виду цільового призначення земельної ділянки, визначений у системі КВЦПЗ), що не є одним і тим самим. Наголошує на тому, що п. 2 Приміток ставить можливість застосування КФ із значенням 2,0 в залежність не від наявності чи відсутності змін цільового призначення, а від наявності чи відсутності в Кадастрі коду КВЦПЗ, якого у даному випадку в Кадастрі до середини 2018 року не було, а тому обрахунок та сплата позивачем орендної плати за період з січня 2017 року по липень 2018 року є цілком законними. Також вказує, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки повинен складатися не у довільній формі , а як визначено чинним законодавством.

У письмових відзивах на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровська міська рада просять відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП Антарес Компани підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 206/12 від 08.10.2003 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ПП Антарес Компани (Орендар) 26.12.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4923 га за адресою: м.Дніпро, Жовтневий район, вул.Космічна, 49-Г, кадастровий номер 1210100000:03:044:0017. Земельна ділянка передана до 08.10.2018 року (пункт 2.1 договору).

Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.02.2016 року № 03-07/100216/84 (дата формування 11.02.2016 року), кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, назва земельної ділянки: адміністративні будівлі, трансформаторна підстанція та склад, коефіцієнт Кф - 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 14234242,61 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 року № 125/86-17 (дата формування 26.01.2017 року), кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт Кф - 2,00, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 12070666,81 грн.

Листом відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.02.2018 року № 421/0/197-18 представника позивача повідомлено, що за даними Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. № 14-1-7/1205 встановлено 1.11.6 - інша комерційна діяльність. Застосування коефіцієнту функціонального використання Кф із значенням « 2,0» може призвести до значних витрат бюджету. З метою недопущення втрат бюджету повідомлено про необхідність внесення змін відомостей про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017 до Державного земельного кадастру.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.07.2018 року № 51/170718/03-07 (дата формування 17.07.2018 року), кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення, підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), коефіцієнт Кф - 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15088333, грн.

Також за даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 року № 53/160718/03-07 (дата формування 23.07.2018 року, грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року), кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення, підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), коефіцієнт Кф - 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15088333, грн.

ПП Антарес Компани 01.02.2017 р. було подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю з орендної плати за 2017 рік, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017 визначена у сумі 24518925,07 грн., розмір орендної плати 3%, річна сума орендної плати 362120,00 грн.

16.02.2018 р. ПП Антарес Компани було подано до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра податкову декларацію з плати за землю з орендної плати за 2018 рік, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017 визначена у сумі 24518925,07 грн., розмір орендної плати 3%, річна сума орендної плати 362120,00 грн.

01.08.2018 р. ПП Антарес Компани було подано до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра уточнену податкову декларацію з плати за землю з орендної плати за 2018 рік, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017 визначена у сумі 30648656,33 грн., розмір орендної плати 3%, річна сума орендної плати 452650,01 грн.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у період з 15.08.2019 р. по 21.08.2019 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Антарес Компани з питань повноти нарахування плати за землю за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ПП Антарес Компани на підставі укладеного договору оренди землі: площею 0,4923 га (кадастровий номер 1210100000:03:044:0017) за період з 01.01.2017 р. по 31.07.2017 р., за результатом якої складено акт № 48406/04-36-14-04/30745415 від 29.08.2019 р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України - заниження орендної плати за земельні ділянки, що розташовані на території Жовтневого району, за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року на суму 143339,13 грн.

Відповідно до акта перевірки, заниження задекларованих показників плати за землю відбулось внаслідок використання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 року № 125/86-17 із коефіцієнтом Кф - 2,00, та визначеною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки у розмірі 12070666,81 грн. Натомість відповідач-2 в акті перевірки № 48406/04-36-14-04/30745415 від 29.08.2019 р. посилається на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 року № 53/160718/03-07, згідно якого коефіцієнт Кф земельної ділянки - 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15088333, грн.

На підставі акта перевірки № 48406/04-36-14-04/30745415 від 29.08.2019 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 р. № 000210504, яким ПП Антарес Компани збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями на суму 143339,13 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 35834,78 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата розрахована податковим органом на підставі витягу від 23.07.2018 року № 53/160718/03-07. При цьому податковий орган здійснює відповідні розрахунки на підставі нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, яка видається спеціальним уповноваженим органом, в даному випадку - Держгеокадастром, і позбавлений права надавати оцінку змісту та правильності оформлення витягу про таку нормативну грошову оцінку, та зокрема на власний розсуд визначати який коефіцієнт функціонального використання приймати для здійснення розрахунку такої нормативної грошової оцінки уповноваженим органом. Крім того вказує, що формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:044:0017 і застосуваннями Кф 2,5 з визначення грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017 року є таким, що вчинено правомірно

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції що стосується визначення в оскарженому податковому повідомленні-рішенні суми грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями на суму 143339,13 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 35834,78 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:

земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72);

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73);

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74);

плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 14.142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У пункті 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 зазначено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ПП Антарес Компани (Орендар) 26.12.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4923 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:044:0017. Земельна ділянка передана до 08.10.2018 року (пункт 2.1 договору).

Визначаючи розмір орендної плати за спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган виходив з наданих управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області витягу від 23.07.2018 року №53/160718/03-07.

В той же час як вбачається з матеріалів справи позивач отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 року № 125/86-17.

Наявним у розпорядженні ПП Антарес Компани витязі про нормативну грошву оцінку земельної ділянки № 125/86-17 від 30.01.2017 року станом на час подачі декларації з плати за землю а саме: 01.02.2017 року та 16.02.2018 року була наявні відомості про коефіцієнт функціонального використання 2,0.

На підставі вказаного витягу ПП Антарес Компани у 2017 та 2018 роках був розрахований податок зі сплати за земельні ділянки, що перебувають в його користуванні, з застосуванням коефіцієнта Кф у розмірі 2,0 та з урахуванням положень п.286.1, пп. 14.1.42 ПКУ, де вказано, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а також із урахуванням рекомендацій в наказі Міністерства Аграрної політики та продовольства України №489 від 25 листопада 2016 року

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно застосував у розрахунку розміру орендної плати відомості, які отримав від ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, при тому що інших витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у розпорядженні позивача станом на час подання декларацій не було.

Витяг від 23.07.2018 року №53/160718/03-07, на які посилається контролюючий орган в обґрунтування нарахування орендної плати у 2017 та 2018 роках на час подання позивачем декларацій, не існував, а тому не міг бути ним врахований при розрахунку розміру орендної плати за землю.

При цьому колегією суддів також зазначається, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання - Кф) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Оскільки матеріалами справи не встановлено суті та змісту допущених позивачем порушень, відсутні підстави для застосування штрафу за такі порушення, отже, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягаює скасуванню, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам справи, а тому прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо протиправності дій відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з видачі на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 р. № 53/160718/03-07 з припискою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За правилом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 року №1378- далі Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до положень ст. 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі ст. 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з п.п. 4 п. 4 зазначеного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналізуючи вищенаведені правові норми колегія суддів зазначає, що на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), та визначено, що останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017 року.

З моменту набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 і до внесення до нього змін 27.03.2018 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884), який набув чинності 17.07.2018 року, у примітках додатку 1 до Порядку №489, було передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17 та від 28.07.2020 у справі 817/1789/17 встановлено, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів резюмує, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв`язку із чим, підстави для визнання його нечинним та скасування відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі 817/1789/17.

Водночас слід вказати, що вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб`єкту чинним законодавством, а саме, повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, у той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуючи дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з видачі на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 р. № 53/160718/03-07 з припискою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 р. , позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення таких витягів та їх змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

У даному спорі позивач порушення своїх прав та інтересів, як суб`єкта плати за землю пов`язує з використанням контролюючим органом оскаржуваного витягу, який було покладено в основу висновків про порушення позивачем податкової дисципліни щодо нарахування та сплати орендної плати за землю та прийняття податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вказаного колегія суддів приходить до висновку, що доведення правомірності використання контролюючим органом такого витягу є саме предметом судового розгляду у даному спорі в частині щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2019 р. № 000210504 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог майнового характеру у розмірі 6719,03 грн.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Антарес Компани - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2019 р. № 000210504 скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2019 р. № 000210504, яким Приватному підприємству Антарес Компани визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 143339,13 та штрафні (фінансові) санкції на суму 35834,78 грн., всього на суму 179173,91 грн.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Антарес Компани сплачений судовий збір у розмірі 6719,03 грн. (шість тисяч сімсот дев`ятнадцять грн. 03 коп.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 18 листопада 2021 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова