Рішення

від 24.11.2021 по справі 569/16554/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16554/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визначити частки співвласників: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 в спільній сумісній власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 5610100000:01:049:0198, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0.0456 га, по 1/2 частці земельної ділянки кожному.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 та відповідну частину земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 5610100000:01:049:0198, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . За життя батько склав заповіт від 24 січня 2012 року, відповідно до якого заповів йому усе своє майно. 27 липня 2021 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О.М. було заведено спадкову справу № 23/2021. Крім нього спадкоємців після смерті батька немає, ані за заповітом, ані за законом. Приватним нотаріусом його було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку в зв`язку з тим, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначені, а нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не може самостійно вирішити дане питання. Оскільки частка у земельній ділянці, яка належала померлому ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності не визначена, не має можливості реалізувати своє право на спадкування.

Ухвалою від 13 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися.

24 листопада 2021 року представник позивача подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

В отриманому судом 24 листопада 2021 року клопотанні представник відповідача просить у зв`язку із відсутністю матеріально-правової вимоги позивача до Рівненської міської ради слухати справу без її представника.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що земельна ділянка площею 0,0456 га, розташована за АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачу), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №235043, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010758301755, 20 грудня 2007 року.

24 січня 2012 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Ревою Л.Л., яким усе своє майно заповів своєму синові ОСОБА_1 . Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 52335599, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29423257 від 24 січня 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (батько позивача) помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 4 листопада 2019 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 та частину земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5610100000:01:049:0198, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

27 липня 2021 року за заявою позивача приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О.М. заведено спадкову справу № 23/2021 після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Листом від 27 липня 2021 року № 123/02-14 приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Дядкова О.М. повідомила позивача про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на заповітом до визначення частки померлого у праві спільної власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст.368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ч.1, ч.2 ст.369 ЦК).

За правилами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (п. г ч.1 ст.87 ЗК України).

За нормами ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 7 лютого 2014 року частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Докази про наявність будь-якої домовленості між співвласниками земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку у справі відсутні, відтак частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними та становлять по 1/2 частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити, що частки співвласників ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0456 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий №5610100000:01:049:0198, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, становлять по 1/2 частці кожному.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12а; код ЄДРПОУ 34847334.

Суддя