Провадження №1-кс/760/9500/21
Справа № 760/28111/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізтехсервіс» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року, в рамках кримінального провадження № 32019000000000070,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Бізтехсервіс» звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням, в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна.
В обґрунтування доводів клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року накладено арешт на суми ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ), зокрема ТОВ «Бізтехсервіс».
В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що накладений арешт негативно впливає на господарську діяльність підприємства та фактично позбавляє здійснення такої діяльності, вказує, що жодній посадовій особі не повідомлено про підозру та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, а відтак арештовані суми ліміту ПДВ не можуть бути предметом кримінального провадження, окрім того, ТОВ «Бізтехсервіс» є добросовісним учасником ринку господарських відносин, веде законну господарську діяльність. Окрім того вказує, що суми ліміту ПДВ не є майном на яке можливо накласти арешт.
Від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Бізтехсервіс»,до суду надійшло клопотання, в якому він підтримав доводи, викладені у клопотанні, просив розгляд клопотання проводити без участі представників та задовольнити його.
Уповноважений слідчий в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності адвоката ОСОБА_3 та уповноваженого слідчого.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, приходить до такого висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України та СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32019000000000070 від 10.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого встановлено, що невстановлені на даний момент особи, в період 2019 року, діючи на території м. Києва, Київської області, Донецької області та на іншій території України, здійснили реєстрацію ряду підприємств, які мають ознаки фіктивності, без мети ведення реальної фінансово-господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, яка полягає в пособництві їм щодо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, привласненні, розтраті ввіреного майна, шляхом лише документального оформлення безтоварних операцій, а також подальшої легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Загальний розмір можливих збитків зі сплати податку на додану вартість до бюджету по зазначеним сумнівним операціям складає понад 464,35 млн. грн.
28.01.2020 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України (ДФС України, м. Київ, Львівська площа, 8) у платників податку, зокрема, ТОВ «Бізтехсервіс»(код ЄДРПОУ: 42461403), на який вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з метою забезпечення збереження речових доказів.
При вирішенні питання про накладення арешту на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України, слідчий суддя прийшов до висновку, що органом досудового розслідування було доведено наявність обґрунтованої підозри вважати, що сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним в клопотанні суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі, по ТОВ «Бізтехсервіс»(код ЄДРПОУ: 42461403), на яку вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності та отримані внаслідок проведення незаконної діяльності.
Крім того, слідчий суддя під час вирішення питання про накладення арешту на вказане майно погодився з версією слідства, що на даний час є достатні підстави вважати, що сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним підприємствам, яка є об`єктом обігу на «тіньовому ринку» схемного кредиту з ПДВ, може бути використана для безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствами реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування збитків, завданих державі та встановлення причетних до злочину осіб.
Тому, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане в клопотанні майно суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ), відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Аналізуючи вказануухвалу слідчогосудді від 28.01.2020 року, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) був накладений обґрунтовано, основною метою його застосування було забезпечення запобігання ризикам безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствами реального сектору економіки, що могло призвести до їх втрати і унеможливлення відшкодування збитків, завданих державі та встановлення причетних до злочину осіб.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ТОВ «Бізтехсервіс»(кодЄДРПОУ:42461403) є реально діючим суб`єктом господарювання та здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, ТОВ «Бізтехсервіс»(кодЄДРПОУ:42461403) має у своєму штаті найманих працівників, орендує виробничі і складські приміщення. З моменту утворення веде законну господарську діяльність та сплачує відповідні податки, що вказує на те, що ТОВ «Бізтехсервіс»(кодЄДРПОУ:42461403) є юридичною особою реального сектору економіки та спростовує версію органу досудового розслідування про фіктивний характер діяльності даного підприємства.
Таким чином, на даний час, версія органу досудового розслідування з приводу того, що сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Бізтехсервіс»(код ЄДРПОУ: 42461403), яка є об`єктом обігу на «тіньовому ринку» схемного кредиту з ПДВ, може бути використана для безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствами реального сектору економіки, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання та спростовується долученими до клопотання документами.
Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.
Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.
Враховуючи, що арешт на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) по ТОВ «Бізтехсервіс»(кодЄДРПОУ:42461403) був накладений з єдиною метою запобігання ризикам безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствами реального сектору економіки, що могло призвести до їх втрати і унеможливлення відшкодування збитків, завданих державі та встановлення причетних до злочину осіб, тому, слідчий суддя вважає, що таке втручання органів досудового розслідування, на даний час, не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та може призвести до невиправданого обмеження права власності осіб на безперешкодне користування своїм майном та особливого і надмірного тягарю для особи.
Іншої мети арешту майна, яка б перешкоджала вирішенню питання про скасування арешту, в ухвалі слідчого судді від 28.01.2020 року не зазначено.
Крім того, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 2 КПК України, під час розгляду клопотання надано не було.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 28.01.2020 року відпала потреба, тому клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна ТОВ «Бізтехсервіс»(код ЄДРПОУ: 42461403), підлягає задоволенню, а накладений арешт на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України (ДФС України, м. Київ, Львівська площа, 8) у платників податку, зокрема, ТОВ «Бізтехсервіс»(кодЄДРПОУ:42461403) скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України (ДФС України, м. Київ, Львівська площа, 8) у платника податку ТОВ «Бізтехсервіс»(код ЄДРПОУ: 42461403), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2021 |
Оприлюднено | 02.02.2023 |
Номер документу | 101536238 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Бурлака О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні