Постанова

від 01.12.2021 по справі 545/3048/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3048/21 Номер провадження 22-ц/814/2600/21Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Кривчун Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року, постановлену суддею Путря О.Г., про повернення заяви позивачеві,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування частки померлого у майні колгоспного двору і у праві власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним у порядку спадкування за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 його частки у майні колгоспного двору та у праві власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , що належали йому за життя.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування частки померлого у майні колгоспного двору і у праві власності на житловий будинок - повернуто позивачу.

Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

При постановленні ухвали районний суд керувався вимогами п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України та виходив із того, що до позову не приєднано жодних документів, у тому числі, підтверджуючих особу позивача, а тому суд не має можливості встановити достовірність його підпису на позові та факт подачі позову саме ним.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що підстави для повернення позову в порядку п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України є вичерпними і до їх переліку не належить ненадання документів, підтверджуючих особу позивача, обов`язковість яких не передбачена процесуальним законом, а їх відсутність може бути підставою для залишення позову без руху, а не його повернення.

Вважає, що дійсною причиною повернення позовної заяви стала неможливість встановити судом факт подачі позову саме позивачем, що не є підставою для його повернення, оскільки встановлення достовірності підписів не входить до повноважень/компетенції суду.

23 листопада 2021 року до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні.

Посилаючись на прецеденту практику Європейського суду з прав людини щодо реалізації п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод доводить недопустимість судового процесу у безладний рух.

Вважає, що при зверненні в суд із позовом позивач, зловживаючи процесуальними правами, без дотримання визначеної законом процедури підтвердження повноважень та своєї особи, не дотримався вимог п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, а тому районний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення позову на підставі наведеної норми.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України ) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України ).

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 вересня 2021 року на адресу Полтавського районного суду Полтавської області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування частки померлого у майні колгоспного двору і у праві власності на житловий будинок./а.с.1-2/

Повертаючи позовну заяву позивачу оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції виходив із того, що до позову не приєднано документів, підтверджуючих особу позивача. Таким чином суд не має можливості встановити достовірність підпису позивача на позові та факт подачі саме ним позову, що є підставою для застосування п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджуються, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Перелік документів, що додаються до позовної заяви визначено статтю 177 ЦПК України, серед них: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4); всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5); до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч.7).

Частинами 1-3 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 та 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, за правилами п.1 ч.4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Із наявної у матеріалах справи позовної заяви убачається, що вона подана у письмовій формі фізичною особою позивачем та містить власноручний підпис, який є підтвердженням волевиявлення позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом на час ініціювання судового розгляду.

Висновки місцевого суду щодо неможливості встановити достовірність підпису в позові позивачу через відсутність документів, підтверджуючих його особу, - не ґрунтуються на процесуальному законі, оскільки, по-перше, для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а відповідне експертне дослідження не належить до повноважень суду; по-друге, нормами ст.ст.175, 177 ЦПК України не передбачено долучення до позову документів, що підтверджують особу позивача. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що можливе порушення позивачем наведених норм є підставою для залишення позову без руху згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, а не його повернення в порядку п.1 ч.4 ст.185 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для повернення позовної заяви відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заяви позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України.

При цьому, апеляційний суд приймає до увагу, що за висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи, що передача справи для продовження розгляду не є остаточним вирішенням спору по суті, підстави для розподілу судових витрат - відсутні. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.4 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с та н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування частки померлого у майні колгоспного двору і у праві власності на житловий будинок - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.12.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

Т.О. Кривчун