Рішення

від 29.11.2021 по справі 766/12266/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12266/21

н/п 2/766/11671/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакова Я.В.,

при секретарі Ференц А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач в липні 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього рішенням суду з ј частин всіх доходів платника аліментів до 1/7 частини усіх видів доходу але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11.10.2017 року справа № 766/4677/17 з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частин усіх доходів платника аліментів але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.03.2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення виконавчою службою Корабельного районного відділу ДВС у м.Херсоні 29.08.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 59907891.

На даний час його матеріальне становище змінилося : він проживає однією сім`єю з жінкою та її дитиною інвалідом, які знаходяться на його утриманні, крім того на його утриманні знаходяться батьки пенсійного віку , він офіційно не працевлаштований, має мінливий заробіток в зв`язку з чим він не має можливості сплачувати встановлений розмір аліментів та просить суд його зменшити.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.08.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання.

Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу. У зазначений в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

25.10.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовні вимоги в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. В обґрунтування своєї позиції заначила, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача, оскільки його сімейний стан не змінився шлюбу він не укладав, дитину не всиновлював. Матеріальний стан позивача також не змінився з моменту винесення рішення суду про стягнення аліментів. Батьки позивача мають пенсійне забезпечення, відсутні докази необхідності їх утримання. Їх спільна з позивачем дитина була прооперована та потребує обстежень та лікування , а позивач не приймає ніякої участі та допомоги з цього приводу.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити заявлені вимоги на підставі наданих доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи без її участі за наявними в справі доказами з урахуванням наданих нею заперечень на позовні вимоги .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі, що підтверджується актовим записом № 844 складеним 23.12.2004 року міським відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Херсонській області в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 виданим повторно 18.07.2021 року.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11.10.2017 року справа № 766/4677/17 з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частин усіх доходів платника аліментів але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.03.2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС у м.Херсоні від 29.08.2019 року відкрито виконавче провадження № 59907891 з виконання виконавчого листа за вищезазначеним рішенням.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем станом на 01.07.2021 року ОСОБА_4 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 5322,42 грн.

Згідно довідки з державного реєстру фізичних осіб платників податків щодо сум виплачених доходів ОСОБА_1 від 05.07.2021 року в період з 01.10.2020 року по 31.03.2021 року - відсутня інформація про доходи.

З акту складеного 29.11.2021 року та посвідченого директором ТОВ Виробничо житловий цент вбачається, що ОСОБА_1 більше шести років з 2015 року по теперішній час проживає разом з ОСОБА_5 та її донькою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 13.10.2021 року за ОСОБА_5 ( цивільною дружиною позивача) 07.08.2021 року зареєстровано транспортний засіб Gelly 2007 року випуску

З витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2021 року вбачається, що за ОСОБА_1 06.10.2021 року на підставі рішення суду від 30.08.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 4,2726 га кадастровий номер: 4825783900:16:000:0009.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.180 СК України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення .Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу)платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що підставами для задоволення позову про зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/4 частки на 1/7 частку є наступні обставини: після ухвалення судом рішення змінився його сімейний та майновий стан. Таким чином, у нього, як у платника аліментів, внаслідок зміни матеріального та сімейного стану, є підстави для звернення до суду з позовом до про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Частина 1 ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Верховним Судом України у справі за №6-143цс13 від 05 лютого 2014 року у постанові зазначено наступну правову позицію: З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й інші норми, про обов`язок батьків утримувати своїх дітей (ст.182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст.183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст.184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

На підставі положень ст. 81 ЦПК України та правових норм СК України на позивача покладається обов`язок доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або зазначити інші випадки, що виникли після винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Доказами для підтвердження позовних вимог про зменшення розміру аліментів на утримання дитини можуть бути довідки про доходи батька, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, щодо підтвердження зміни матеріального становища, тобто його погіршення.

Суд не приймає до уваги надані представником позивача у якості доказів - письмові пояснення свідків, стосовно наявності у позивача на утриманні цивільної дружини з дитиною інвалідом, оскільки вони не відповідають вимогам ч.4 ст. 93 ЦПК України.

Доводи позивача щодо того, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі через відсутність постійного місця роботи, є безпідставними, оскільки непрацевлаштування саме по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів за відсутності доказів щодо погіршення майнового стану платника аліментів, тоді як жодних доказів щодо об`єктивних та істотних перешкод для свого працевлаштування та тривалого зменшення розміру доходів після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів - позивачем не надано.

Доводи позивача про те, що після він створив нову сім`ю, дружина не працює, має на утриманні дитину - інваліда , які перебувають на його утриманні, у зв`язку з чим його матеріальне становище погіршилося, не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, так як відсутні належні та допустимі докази зміни сімейного стану позивача, яка не відображена відповідними документами, офіційно не відбулася, дитина ним не всиновлена, що не може свідчити про наявність у нього на утриманні даних осіб.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Посилання ОСОБА_1 щодо того, що у нього на утриманні, окрім доньки, перебувають непрацездатні батьки, також не підтверджуються жодними доказами ні родинних зав`язків, ні станом здоров`я, ні потребою у матеріальній допомозі та надання такої допомоги позивачем.

Батьки (позивач та відповідач) в рівних частках повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Згідноч.1 ст.180 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Таким чином, можливість стягнення аліментів за рішенням суду залежить не лише від факту добровільної участі одного з батьків в утриманні дитини, а й від згоди іншого з батьків із розміром та способом такого утримання.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.ст.7,155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів , а саме,ст.182СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 та ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, приходить до висновку, що на виконання вимог статей 12,81 ЦПК України позивач не надав суду допустимі та належні докази, що його матеріальний або сімейний стан змінилися, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, що могло б бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначеного рішенням суду.

При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись, ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.В.Шестакова

Повний текст рішеннявиготовлено 29.11.2021 року