Постанова

від 24.11.2021 по справі 947/25129/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7501/21

Номер справи місцевого суду: 947/25129/19

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І..,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

за участю: адвоката позивача ОСОБА_1 - Ковальської С.Є.,

адвоката відповідачів ДБК Сонячна поляна і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Смітюхf Валентина Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дачно-будівельного кооперативу Сонячна поляна , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, заборону чинити перешкоди у користуванні майном в майбутньому, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дачно-будівельного кооперативу Сонячна поляна , ОСОБА_2 , в якому просила суд:

- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:34:014:0261) та належним їй садовим будинком, розташованим на вказаній земельній ділянці, який має адресу: АДРЕСА_2 , з боку ДБК Сонячна поляна шляхом зобов`язання ДБК Сонячна поляна протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, знести (демонтувати) за власний рахунок самовільно встановлені металеві ковані ворота чорного кольору, що встановлені на проїзді до земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та якими перегороджено зазначений проїзд;

- заборонити ДБК Сонячна поляна будь-яким чином чинити перешкоди ОСОБА_1 та/або її повноважним представникам при здійсненні ними проходу та/або проїзду до земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , чи будь-яким іншим шляхом обмежувати доступ до цієї ділянки;

- заборонити ОСОБА_2 будь-яким чином чинити перешкоди ОСОБА_1 та/або її повноважним представникам при здійсненні ними проходу та/або проїзду до земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , чи будь-яким іншим шляхом обмежувати доступ до цієї ділянки;

- стягнути солідарно з ДБК Сонячна поляна та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 203 186,90 грн.;

- стягнути солідарно з ДБК Сонячна поляна та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості компенсації за моральну шкоду грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн./

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та дачного будинку, який знаходиться на вказаній земельної ділянці, адреса будинку: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка позивача знаходиться на території дачно-будівельного кооперативу Сонячна поляна , керівництво якого фактично контролює проходи та проїзди до всіх ділянок, розташованих на території ДБК. ОСОБА_1 є членом ДБК.

Власником сусідньої земельної ділянки, з боку східної межі ділянки позивача, є відповідач ОСОБА_2 , яка стверджує, що займає посаду заступника голови правління ДБК.

До земельної ділянки позивача веде лише один проїзд-прохід, що починається з вулиці Дачної та є тупиковим і закінчується біля земельної ділянки ОСОБА_1 .. Однак вказаний проїзд перегороджений металевими кованими воротами, встановленими самостійно без належних документів ДБК Сонячна поляна .

Приблизно у жовтні-грудня 2018 року ОСОБА_1 прийняла рішення про реконструкцію комплексу будівель та споруд, які знаходяться на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі з частковим знесенням будівель та споруд даного комплексу та з будівництвом нових будівель та споруд, з обов`язковим залишенням частини вже існуючих об`єктів нерухомості. ОСОБА_1 отримала будівельний паспорт №01-07/404 від 28.12.2018 року та подала повідомлення про початок будівельних робіт. Позивачем було укладено договір №11/06/2019-1 від 11.06.2019 року з підпорядкованою будівельною організацією з метою здійснення будівництва та сплачено аванс у сумі 10 000,00 доларів США, що в еквіваленті на момент здійснення оплати становило 263 750,22 грн..

Однак відповідачі постійно чинили перешкоди представникам позивача, архітекторам, дизайнерам, працівникам будівельної компанії, будівельної техніки тощо у доступі до земельної ділянки ОСОБА_1 .. Відповідачі, діючи за домовленістю, блокували металеві ворота, не надавали ключі від них представникам позивача, підбурювали членів кооперативу на особисті конфлікти з представниками ОСОБА_1 .. Таким чином, кожний прохід представників позивача до належної їй нерухомості супроводжувався конфліктами та проблемами, іноді призводив до викликів поліції, також блокувався проїзд будівельної техніки через ворота. Жодних законних обґрунтувань вказаної поведінки відповідачів та інших членів кооперативу ані позивачу, ані її представникам надано не було.

ОСОБА_2 виступала проти здійснення будівельних робіт позивачем, а тому чинила перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та будинком. Позивач наполягає, що з боку відповідача ОСОБА_2 постійно здійснюються дії спрямовані на зменшення ринкової привабливості земельної ділянки ОСОБА_1 , а також розповсюджуються неправдоподібні чутки та плітки про позивача.

Завдяки протиправним діям відповідачів підрядна організація, з якою позивач уклала договір та сплатила аванс за здійснення будівельних робіт та підготовку ділянки до будівництва, звернулась до ОСОБА_1 з претензією щодо ненадання доступу до земельної ділянки. В результаті чого, ОСОБА_1 була змушена зупинити будівельні роботи та розірвати договір з підрядною організацією без повернення частини авансу у розмірі 117 466,90 грн.. Невикористану частину авансу 146 283,32 грн. підрядниками було повернуто позивачу.

Крім того, 16 листопада 2018 року позивачем було укладено з ПАТ Одесаобленерго договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, за яким було здійснено приєднання до електричних мереж системи розподілу належного позивачу дачного будинку та земельної ділянки, з одночасним збільшенням величини потужності до 35 кВт, для забезпечення електропостачання запланованого будинку. Витрати ОСОБА_1 за даним договором склали 36 120,00 грн.. Протиправні дії відповідачів зумовили неможливість досягнення мети по реконструкції, а тому вказані вище витрати позивача виявилися марними.

З метою захисту свого життя, здоров`я та майна, від шкоди що може бути нанесена з боку відповідачів, позивач була вимушена укласти договір з Управлінням поліції охорони в Одеській області № Б-2/11-19 від 26.06.2019 року про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку, за вказані послуги ОСОБА_1 сплатила 49 600,00 грн..

Також позивач наполягає, що земельна ділянка має для неї величезну символічну цінність, тому будь-які негативні дії з богу третіх осіб призводять до моральних страждань ОСОБА_1 , що в свою чергу породжує розлад у звичайному порядку життя позивача та в її спілкуванні з близькими. Протиправні дії відповідачів носять систематичний характер та направлені, на думку позивача, на змушення її здійснити продаж земельної ділянки. При цьому, позивач майже півроку перебуває у стані нервової напруги, стресу, відчуваючи постійний психологічний та моральний дискомфорт від неможливості в повній мірі реалізувати своє право власності на нерухоме майно, що призвело до погіршення сну, апетиту та відносин з близькими, отже тривалий час ОСОБА_1 отримує моральні страждання. Позивач наполягає, що їй була заподіяна моральна шкода в загальному розмірі 250 000,00 грн..

Таким чином в наслідок створення відповідачами перешкод у доступі до земельної ділянки позивача, що фактично на думку останньої можна віднести до перешкод у користуванні та розпорядженні майном, ОСОБА_1 була нанесена матеріальна та моральна шкода. А тому позивач звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких вона заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. ОСОБА_2 зазначає, що рішенням ДАБІ в Одеській області від 26.07.2019 року було скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.12.2018 року № 01-07/404.

Зазначає, що у неї ніколи не було наміру спричинити шкоду майну, здоров`ю та життю позивача або підрядників та будівників, а позивачем не було надано жодного доказу про існування небезпеки її майну з боку ОСОБА_2 , таким чином, укладення договору з охоронною компанією - це лише волевиявлення позивача, а не вимушена міра. Що стосується договору з ПАТ Одесаобленерго про збільшення величини потужності до 35 кВт, то позивач та її уповноважені особи продовжують цим користуватися. Крім того, реконструкція не відбулася у зв`язку з відсутністю на це належного дозволу та документів, а тому відсутні підстави для відшкодування відповідачами вартості вказаного договору з ПАТ Одесаобленерго .

Відповідач ОСОБА_2 повідомила, що масштабним протиправним будівництвом позивача, з порушенням встановлених вимог та відстаней між нерухомими об`єктами, було спровоковано осідання фундаменту та деформацію і пошкодження конструкцій її будівлі, що підтверджується висновком науко-дослідної лабораторії основи, фундаменти і підземні споруди ім. д.т.н., професора В.М.Голубкова "Про технічний стан конструкцій та інженерних мереж дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3 кооперативу Сонячна поляна від 16.09.2019 року", та висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського НДІСЕ № 5235 від 06.11.2019 року. У зв`язку з чим ОСОБА_2 вимушена була звернутися до Київського районного суду м. Одеси з позовної заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, справа №947/22849/19, розгляд даної справи ще не завершено.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 посилається на те, що вона жодним чином не обмежує права ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку. Відповідач ОСОБА_2 ніколи не цькувала позивача, яка постійно мешкає у м. Москва, і на території України її не було з 2015 року.

Що стосується металевих воріт, то вони належать усім власникам земельних ділянок та будинків, які розташовані на території кооперативу та наявні ще з початку ХХ століття, ворота не перешкоджають позивачу у користуванні власністю, крім того у ОСОБА_1 наявний ключ від них.

Від Голови ДБК Сонячна поляна Полякової С.Є. також надійшов відзив, у якому представник кооперативу зазначає, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі, з огляду на наступне. ОСОБА_1 було отримано будівельний паспорт № 01-07/404 від 28.12.2018 року щодо реконструкції дачного будинку, розташованого на належній їй земельній ділянці. Однак позивач замість реконструкції старого будинку почала будівництво нового триповерхового житлового будинку на відстані 0,50 м від суміжної земельної ділянки та відстані 2,5 м. від садового будинку, що належить ОСОБА_2 .. Тобто позивачем були порушені норми будівництва. На загальних зборах ДБК Сонячна поляна було вирішено не допускати представника ОСОБА_1 будувати новий будинок без відповідної дозвільної документації, у зв`язку з чим будівельна техніка не була допущена на територію кооперативу. 26.07.2019 року рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.12.2018 року № 01-07/404. Оскільки позивачем розпочато самовільне будівництво без дозвільних документів, відсутні підстави для стягнення з кооперативу матеріальної та моральної шкоди. Стосовно знесення металевих воріт, що знаходяться перед в`їздом на територію ДБК Сонячна поляна , представник кооперативу зазначила, що вказана конструкція перебуває на території кооперативу з 1938 року, ворота забезпечують безпеку майна членів кооперативу та перебувають нерухомим майном у складі земельної ділянки кооперативу, яка зареєстрована як об`єкт нерухомості, тобто ворота є річчю, яка призначена для обслуговування іншої головної речі і пов`язана з нею спільним призначенням, та не потребують окремої реєстрації як об`єкт нерухомості, та не підлягають знесенню.

Справу розглянуто за відсутності сторін.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Смітюх В.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі та заперечення на апеляцію, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. ст. 317 , 319 ЦК України ).

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.06.2015р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим №556 (т. 1 а.с. 38-41) та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області від 19.05.2015р., індексний номер 37767723 (т. 1 а.с. 44-45) та власницею дачного будинку, якій знаходиться на вказаній земельної ділянці, адреса будинку: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.06.2015р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим №554 (т.1 а.с. 48-51).

Дачний будинок позивача складається в цілому з житлового будинку під літ Г , житловою площею 48,9 кв.м, загальною площею 77,5 кв.м. та надвірних споруд: літ. д2 - літня кухня, літ. д1 - душ, літ. д5 - гараж, І - мостіння, № 1,2, 4 - огорожа.

Земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на території дачно - будівельного кооперативу Сонячна поляна . У довідці від 30.01.2018р., виданою головою ДБК Сонячна поляна Поляковою С.Е., вказано, що ОСОБА_1 є членом ДБК Сонячна поляна (т. 1 а.с. 56).

Власником сусідньої з позивачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100569222013 від 02.10.2013р. (т. 1 а.с. 57-58). Відповідно до витягу про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області від 30.12.2013 року, індексний номер 15696599, ОСОБА_2 на праві власності належить дачний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 59-60).

20 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 уклала договори з ПП АРТ-ДЕПО щодо проведення робіт по розробці проектної документації та по розробці візуалізації деяких проектних рішень; надання послуг з супроводу проекту, попередньої підготовки процесу будівництва (т. 1 а.с. 65-81).

16 листопада 2018 року позивачем було укладено з ПАТ Одесаобленерго договір №0361-2018-0130 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, за яким було здійснено приєднання до електричних мереж системи розподілу належного позивачу дачного будинку та земельної ділянці, з одночасним збільшенням величини потужності до 35 кВт, для забезпечення електропостачання запланованого будинку (т. 1 а.с. 82-88). Витрати ОСОБА_1 за даним договором склали 36 120,00 грн., що підтверджується квитанцією №155 від 29.11.2018р. (т. 1 а.с. 89).

Після чого, позивачем було отримано будівельний паспорт, зареєстрований за №01-07/404, виданий Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 28.12.2018р., про реконструкції дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок (т. 1 а.с. 63).

11 червня 2019 року позивачем було укладено договір №11/06/2019-1 Генерального будівельного підряду на будівництво дачного будинку, гаража, барбекю, реконструкції ігровій і будівництво паркану, за адресою: АДРЕСА_1 , з ТОВ Містдорбуд сервіс (т. 1 а.с. 90-127). Загальна вартість робіт за вказаним договором складала 143 936,50 доларів США (т. 1 а.с. 128). Відповідно до акту приймання-передачі грошових коштів (розписки) до договору генерального будівельного підряду №11/06/2019-1 від 11.06.2019р. представником позивача ОСОБА_4 було сплачено готівкою аванс в розмірі 10 000,00 доларів США, що в еквіваленті на момент здійснення оплати становило 263 750,22 грн. (т. 1 а.с. 140).

16 липня 2019 року додатковою угодою №16/07/19-1 про розірвання договору генерального будівельного підряду №11/06/2019-1 від 11.06.2019р. договір між позивачем та ТОВ Містдорбуд сервіс було розірвано за взаємною згодою сторін (п. 1 додаткової угоди) (т. 1 а.с. 142-143). Відповідно до акту приймання-передачі грошових коштів (повернення невикористаного авансу) (розписки) від 16.07.2019р. представнику позивача ОСОБА_4 було повернено частину невикористаного авансу в розмірі 146 283,32 грн. (т. 1 а.с. 146).

26 червня 2019 року між позивачем та Управлінням поліції охорони в Одеській області було укладено договір №Б-2/11-19 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку. Предметом вказаного договору було надання послуг з охорони публічної безпеки і порядку на об`єкті , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 148-154).

За вказані послуги позивач сплатила 49 600,00 грн., що підтверджується квитанцією 0.0.13942719331 від 27.06.2019р. (т. 1 а.с. 155).

Представник позивача звертався до голови ДБК Сонячна поляна Полякової С.Є. з повідомленням про блокування металевих воріт, які встановлені на проїзді з АДРЕСА_2 , про відсутність у позивача та її представника ключів від вказаних воріт, про неможливість проведення реконструкції нерухомості позивача у зв`язку з недопуском будівельних бригад та техніки до ділянки ОСОБА_1 , та з вимогою про вживання заходів про припинення протиправних дій щодо порушення права власності ОСОБА_1 шляхом забезпечення вільного доступу до земельної ділянки, розблокування металевих воріт та надання позивачу ключів від них (т. 1 а.с. 164-165). Відповідно до адвокатських запитів, наявних в матеріалах справи, адвокат позивача ОСОБА_5 , звертався до керівництва ДБК Сонячна поляна з вимогою про надання інформації про власників металевих воріт, про осіб які їх встановили та про час і підстави встановлення металевої конструкції (т. 1 а.с. 166-169). У відповіді ДБК Сонячна поляна посилається на те, що довідка від 30.01.2018р. про те, що ОСОБА_1 є членом ДБК є недійсною, оскільки не була зареєстрована у журналі ДБК Сонячна поляна , на ній відсутній вихідний номер, ОСОБА_1 не сплачено членського внеску в розмірі 800 доларів США, відсутній протокол загальних зборів про прийняття її у члени кооперативу. Тобто ОСОБА_1 недооформила належним чином членство у кооперативі, та на сьогоднішні день не є його членом, а тому у ДБК відсутні підстави для надання представнику позивача запитуваної інформації (т. 1 а.с. 170). Однак позивачу було запропоновано вирішити її питання про членство в ДБК Сонячна поляна , даною пропозицією позивач не скористалася.

Крім того, головою ДБК Сонячна поляна було повідомлено, що кооператив не чинить перешкоди позивачу у користуванні належним їй на праві власності майном, а лише намагається запобігти будівництву нового житлового будинку, не пов`язаного зі старим садовим будинком, без відповідних дозволів та відповідної документації.

Відповідно до листа Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.09.2019р., Управлінням 25.06.2019р. було проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої встановлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано будівельний паспорт №01-07/404 від 28.12.2018р. на будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардним поверхом та підпіллям за адресою: АДРЕСА_1 , виданий без урахування існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці з порушенням протипожежних відстаней, передбачених п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудови території та з відхиленням вимог п. 6.1.33 ДБН Б 2.2-12:2018 Планування і забудови території , про що складено відповідний акт перевірки. Управлінням направлено лист №01-10/280-ЗГ від 02.07.2019р. з матеріалами позапланової перевірки до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської, стосовно видачі будівельного паспорту №01-07/404 від 28.12.2018р. (т. 1 а.с. 204-207).

Відповідно до акту №001162 від 25.06.2019р. складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, в схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорту №01-07/404 від 28.12.2018р. відстань від запроектованого житлового будинку до межі земельної ділянки зазначено 1 метр, без урахування розміщення існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , кут якого розташовано на відстані близько 6,0 метрів від кута запроектованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки, враховуючи надані документи, встановлено, що будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардним поверхом та підпіллям за адресою: АДРЕСА_1 , передбачає відстань менше 3 метрів з боку проїзду загального користування та відстані менш 8 метрів зі східної сторони від існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці, що не відповідає вимогам п. 6.1.33 та вимогам протипожежних відстаней згідно п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудови території (т. 1 а.с. 208-226).

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2019р., складеним Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, встановлено, що при подачі документів, передбаченими п. 2.1 Порядку №103, замовником будівельного паспорту навмисно приховано житловий будинок на суміжній земельній ділянці, чим не дотримано абз. 4 п. 2.1 Порядку №103, з метою уникнення відмови в отриманні будівельного паспорта на підставі п. 2.5 Порядку № 103, п. 1.3 Порядку № 103 , а саме невідповідність таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудови території (т. 2 а.с. 74).

Рішенням про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.12.2018р. №01-07/404 прийнятого управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, яке знаходиться за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10 від 26.07.2019 року, виданому Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.12.2018 року № 01-07/404 (т. 2 а.с. 75).

Таким чином, будівельний паспорт Реконструкція дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:34:014:0261) від 28.12.2018р. №01-07/404 було скасовано 26.07.2019 року, а позовна заява, до якою додано вказаний паспорт в якості підстави для обґрунтування позовних вимог, була подана до суду вже після того як дія будівельного паспорту була скасована, та при відсутності підстав для реконструкції.

Отже, у позивача відсутні законні підстави для реконструкції її будинку.

Згідно із висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №947/22849/19 за заявою ОСОБА_2 №5235 від 06.11.2019р. (т. 2 а.с. 1-72), дефекти та ушкодження (тріщини, ухил підлоги, тощо) виявлені у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , виникли внаслідок нерівномірного осаду вказаного дачного будинку, який пов`язаний з виїмкою ґрунту глибиною до 0,5 м на значній площі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; технічний стан дачного будинку оцінюється як непридатний для нормальної експлуатації; з метою запобігання подальшого шкідливого впливу необхідно засипати котлован на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та відновити природний рівень поверхні зазначеної земельної ділянки. Будівельний паспорт Реконструкція дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:34:014:0261) не є проектною документацією, в ньому не позначені існуючі на суміжній земельній ділянці будинки, відстань до яких не відповідає протипожежним нормам. При виготовлені будівельного паспорту було порушено п.п. 2.1., 2.10 порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103. Експертом було зазначено, що роботи, які проводяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , не є реконструкцією, земельна ділянка на час обстеження вільна від забудови та відсутні будь-які ознаки наявності будівлі, що реконструюється, на вказаній земельній ділянці передбачено нове будівництво.

Адвокатом позивача Смітюхом В.В. було долучено до матеріалів справи висновок експерта №024/2019 від 23.12.2019р. судової будівельно-технічної експертизи для подання до суду по цивільній справі №947/22849/19, складений судовим експертом Мазуровою І.С. (т. 2 а.с. 148-201). Висновками вказаної експертизи встановлено, що виїмка масиву ґрунту на території земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:34:014:0261), влаштована не на всій території вказаної земельної ділянки. Будь-які деформації дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , належному ОСОБА_2 , що порушують цілісність мостіння та які можуть бути пов`язані з усадкою ґрунту внаслідок влаштування виїмки масиву ґрунту, а саме: руйнування, провали, випинання, наскрізні тріщини - відсутні; будь-які пошкодження, в тому числі дефекти та деформації пов`язані з влаштуванням виїмки масиву ґрунту - відсутні. Негативний вплив на стан дачного будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , виїмкою масиву ґрунту, влаштованою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення реконструкції даного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок, - не здійснюється.

Не погоджуючись з вказаним висновком судового експерта Мазурової І.С., відповідач ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України із заявою про порушення питань дисциплінарної відповідальності стосовно судового експерта ОСОБА_6 ..

Згідно Рішення № 2 Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.05.2020 року слідує, що судовим експертом Мазуровою І.С., при складанні Висновку № 024/2019 від 23.12.2019 року, у вступній та дослідницькій частинах викладено неповно інформацію, що не відповідає вимогам п. 4.14.,4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3; експерт посилається на недіючі норми ДБН; не зазначено які документи досліджувалися експертом; відсутні дані про початковий стан будівлі; відсутня інформація про використану методику; немає описів та графічних зображень земельної ділянки та інші. Надаючи відповідь на питання щодо негативного впливу на стан дачного будинку належного ОСОБА_2 , експертом було досліджено лише частину будинку, замість необхідного дослідження всієї будівлі, тобто експерт повинна була надати відповідь в імовірній формі, а не в категоричній Судовий експерт Мазурова І.С. погодилась із зауваженнями комісії. Вказаним рішенням було притягнуто судового експерта ОСОБА_6 до дисціплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Таким чином судом першої інстанції під час розгляду справи правомірно не прийнято до уваги вказаного висновку.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерство юстиції України за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №947/22849/19 за заявою ОСОБА_2 №5235 від 06.11.2019р., де експертом було зазначено, що роботи, які проводяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , не є реконструкцією, земельна ділянка на час обстеження вільна від забудови та відсутні будь-які ознаки наявності будівлі, що реконструюється, на вказаній земельній ділянці передбачено нове будівництво.

Відсутність будівлі на земельній ділянці автоматично анулює можливість порушення права користування нерухомим майном у вигляді будинку з боку третіх осіб.

Разом з цим, згідно із положеннями статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначені норми матеріального права визначають право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним та таким, що не суперечить вимогам закону та не заборонено таким.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності протиправних перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Однак, стороною позивача не було надано підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в своїй позовній заяві та апеляційній скарзі.

Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство не передбачає зобов`язання щодо оформлення дозвільної документації на спорудження воріт на земельних ділянках, а тому ворота не можуть мати статус самочинного будівництва.

Таким чином, металеві ковані ворота, які знаходяться перед в`їздом на територію ДБК, на спорудження яких чинне законодавство не передбачає зобов`язання щодо оформлення дозвільної документації, не можуть мати статус самочинного будівництва, як про це стверджує позивач.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Вказані доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи викладене, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильність вирішення спору, колегія суддів доходить висновку про недоведеність пред`явленого позову, а тому судом першої інстанції було вірно відмовлено у його задоволенні.

За таких обставин, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну правову оцінку та вірно виходив з того, що законні підстави для задоволення позову відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11Конвенції(див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

Тому наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368 , 374 ч. 1 п. 1, 375 , 382 - 384 ЦПК України , Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Смітюха Валентина Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 01 грудня 2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік