Рішення

від 30.11.2021 по справі 552/4180/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа № 552/4180/21

Провадження №2/552/1685/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання Жарін П.М.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Тимохіна Людмила Сергіївна,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний»,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В позовній заяві зазначила, що 05 жовтня 2019 року близько 23 год. 03 хв. на перехресті вул. Петра Юрченка та Маршала Бірюзова в м. Полтаві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ Део, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який не дотримуючись правил дорожнього руху, не надав ОСОБА_1 як пішоходу, що рухалась по пішохідному переходу, перевагу у русі та здійснив на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй було заподіяно тілесних ушкоджень, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2020 року у справі № 552/6957/19 (провадження № 3/552/65/20) ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 гривень.

В результаті ДТП, яке мало місце 05 жовтня 2019 року з вини водія транспортного засобу ОСОБА_2 їй було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний».

На лікування від наслідків отриманих у ДТП травм нею було витрачено 7000 гривень. Але страховою компанією їй було відшкодовано лише 3195,44 грн.

Невідшкодований залишок 3804,56 грн.

Крім того, внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень вона не змогла виконувати роботу згідно договору підряду № 001-514 від 01 січня 2019 року.

Сума упущеної вигоди внаслідок недоотриманого доходу від виконання роботи за договором підряду № 001-514 від 01 січня 2019 р. становить 4102,77 грн.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь 7907, 33 грн. на відшкодування майнової шкоди та 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також понесені нею судові витрати.

Відповідачі відзиву на позов не надали, з клопотаннями до суду не звертались.

11 серпня 2021 року суду надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_2 , про перебування відповідача в зоні ООС.

Оскільки з наданих нею документів вбачалося, що солдат ОСОБА_2 є таким, що прибув у військову частину НОМЕР_2 , але була відсутня інформація чи перебуває він в зоні проведення ООС, що є підставою для зупинення провадження у справі, судом було здійснено відповідний запит до військової частини.

15 листопада 2021 року судом одержано повідомлення в/ч НОМЕР_2 від 29 жовтня 2021 року за вих. №6910, з якого вбачається, що з ОСОБА_2 укладений контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України. Контракт укладений до 16 березня 2024 року (а.с. 64).

У зв`язку з відсутністю інформації про перебування відповідача ОСОБА_2 в зоні ООС провадження у справі судом не зупинялося.

Будь-які інші клопотання, заяви по суті справи від сторін суду не надходили.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2019 року о 23 год. 03 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Полтаві по вул. М. Бірюзова, на перехресті з вул. П. Юрченка не надав переваги в русі та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка переходила дорогу по нерегульованому пішохідному переходу. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Вказана обставина встановлена постановою Київського районного суду м.Полтави від 03 січня 2020 року у справі №552/6957/19, провадження №3/552/65/20 (а.с. 19).

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.

Також вказана обставина підтверджується постановою старшого слідчого ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Будякова С.О. про закриття кримінального провадження, яка винесена у кримінальному провадженні №12019170020002239 (а.с. 18).

Як вбачається з вказаної вище постанови, в ході проведення досудового розслідування установлено, що 05.10.2019 року близько 23:03 год. на перехресті вулиць П. Юрченка та вул. М. Бірюзова, відбулося ДТП за участі автомобіля «ЗАЗ DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_2 , який не дотримуючись правил дорожнього руху, а саме не надав пішоходу на пішохідному переході перевагу в русі, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка рухалась по пішохідному переходу. В результаті ДТП гр. ОСОБА_1 отримала травму та була доставлена бригадою ШМД до реанімаційного відділення 1 МКЛ м. Полтава.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином є встановленою та не підлягає доказуванню та обставина, що 05 жовтня 2019 року близько 23:03 год. ОСОБА_2 допустив порушення Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №993від 02грудня 2019року внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди ОСОБА_1 спричинено тілесніушкодження увигляді:закритої черепно-мозковоїтравми,струсу головногомозку,гематоми,забійної ранита саденшкіри голови,субконьюктивальних крововиливівобох очей, які в подальшому ускладнились травматичною невралгією 2-ї гілки 5-ої пари мозкових нервів, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с. 10-15).

У зв`язку з заподіянням їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 несла витрати на лікування, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями фіскальних чеків (а.с.29-36).

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд встановив, що всього позивачем надано фіскальних чеків на загальну суму 6285,23 грн. Витрати на суму 7000 грн. не підтверджені документально.

Як вбачається з медичних документів, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у зв`язку з заподіянням їй тілесних ушкоджень внаслідок ДТП в період з 05 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року, а також з 26 грудня 2019 року по 02 січня 2020 року:

згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5236 травматологічного відділення, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з 05 по 10 жовтня 2019 року, виписана під нагляд невролога, ЛОРа, окуліста, сімейного лікаря в поліклініці за місцем проживання (а.с.22);

згідно листка непрацездатності серії АДЦ №050734, виданого КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», згідно якого ОСОБА_1 перебувала в стаціонарі лікувальної установи з 05 по 10 жовтня 2019 року. Листок непрацездатності закритий з поміткою «продовжує хворіти» (а.с. 21);

згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5471 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з 17 по 21 жовтня 2019 року, виписана під нагляд сімейного лікаря в поліклініці за місцем проживання (а.с.24);

згідно листка непрацездатності серії АДЦ №050912, виданого КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Дмитренко О.С. звільнена від роботи з 17 по 21 жовтня 2019 року (а.с.23);

згідно листка непрацездатності серії АДЦ №028081, виданого КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», який є продовженням листка непрацездатності серії АДЦ №050912, ОСОБА_1 звільнена від роботи з 22 жовтня по 01 листопада 2019 року, стати до роботи з 02 листопада 2019 року (а.с.25);

згідно довідки №85 від 02 січня 2020 року, виданої КП «1-А МКЛ Полтавської міської ради», ОСОБА_1 з діагнозом: відновний період після перенесеної ЧМТ (05.10.19), за станом здоров`я перебувала на довготривалому амбулаторному лікуванні з 22 жовтня по 01 листопада 2019 року, 26 грудня 2019 року «по теперішній час» (на час видачі довідки) а.с. 26.

Як підтверджено долученими до матеріалів справи чеками, у період з 05 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року та з 26 грудня 2019 року по 02 січня 2020 року позивачем витрачено кошти на придбання медичних засобів та засобів догляду на суму 3421,09 грн. (чеки на а.с. 29, 30, 33, 34, 35).

Інші чеки, копії яких залучені на а.с.31, 32, 34, 36, суд не бере до уваги, оскільки вони підтверджують придбання ліків в інший період, що не підтверджений долученими до справи медичними документами як період лікування внаслідок заподіяння позивачу тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, що мало місце 05 жовтня 2019 року.

Крім того, внаслідок низької якості копій чеків на а.с. 36 та деяких чеків на а.с. 32, 34 неможливо встановити які препарати чи медичні засоби придбавалися та коли, на яку суму.

Таким чином документально підтверджені витрати позивача на лікування на суму 3421,09 грн.

Згідностатті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першоюстатті 1187 ЦК Українипередбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

На підставі ч. 2ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , була застрахована ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» згідно полісу №АО2068411, що підтверджується відомостями з сервісу МТСБУ «Перевірка чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ» (а.с.20).

03 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» з заявою про виплату їй страхового відшкодування за спричинену майнову шкоду в розмірі 7000 грн. (а.с. 28).

Відповідач ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 3195,44 грн. (а. с. 37).

Таким чином залишок невідшкодованої позивачу шкоди у виді витрат на лікування становить 225,65 грн. (3421,09 грн. - 3195,44 грн. = 225,65 грн.).

Відзиву на позов відповідач не надав, доказів на спростування вимог позивача до матеріалів справи не залучив.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 2 та 3 ст. 13 ЦПК України також передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування вимог позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди, з ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення 225,65 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по відшкодування втрати частини заробітку у зв`язку з перебуванням на лікуванні, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другоїстатті 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року (справа№750/8676/15-ц) дійшла висновку про те, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Вказаної правової позиції дотримувався також Верховний Суд України в постанові від 18 травня 2016 року у справі№6-237цс16.

Відповідно до ч. 4ст. 623 ЦК Українипри визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила суд відшкодувати їй упущену вигоду у виді неодержаного доходу через невиконання роботи за договором підряду через одержану травму з вини відповідача ОСОБА_2 .

Згідно ст.5Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно дост.25Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Судом встановлено, що позивач на час дорожньо-транспортної пригоди була особою, яка забезпечувала себе роботою самостійно.

Вона виконувала роботу згідно договору підряду №001-54 від 01 січня 2019 року, укладеного ТОВ «Баярд 9» (в цьому договорі діє як замовник) та ОСОБА_4 (в договорі діє як виконавець).

За цим договором замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати на свій ризик визначену замовником певну роботу на вказаному ним об`єкті, а замовник зобов`язується прийняти результат та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1.2. вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати роботу з контролю за рухом товароматеріальних цінностей на об`єкті, який вкаже замовник (а.с. 39-40).

Як підтверджується інформацією Пенсійного фонду України за формою ОК-7, протягом 2019 року ОСОБА_1 одержувала дохід від ТОВ «Баярд 9» (код ЄДРПОУ 35266205) а.с. 42-43.

При цьому за період з травня 2019 року по вересень 2019 року включно її дохід складав по 4200 грн. на місяць.

Проте, в жовтні дохід позивача склав лише 980,07 грн., у листопаді 3317,16 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до ДТП отримувала стабільний дохід у розмірі 4200 грн. на місяць, суд приходить до висновку, що доходи, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, у жовтні та листопаді 2019 року також склали б по 4200 грн. на місяць.

Відповідно, розмір неодержаного позивачем доходу у вказаний період (упущена вигода) становить:

(4200 грн. 980,07 грн.) + (4200 грн. 3317,16 грн.) = 4102,77 грн.

Оскільки згідно ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпіла має право на відшкодування їй не отриманих доходів за час втрати працездатності, з відповідача ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 4102,77 грн. на відшкодування неодержаного у зв`язку з настанням страхового випадку доходу.

Таким чином невідшкодована позивачу матеріальна шкода, що завдана їй внаслідок ДТП, та яка підлягає відшкодуванню страховиком, але ним не відшкодована, становить:

4102,77 грн. + 225,65 грн. = 4328,42 грн.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд встановив, що позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим вона відчувала фізичний біль та страждання, вимушена була лікуватися, вживати додаткових зусиль для організації свого життя, проходити лікування, переживати період відновлення та реабілітації.

Тому суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння їй тілесних ушкоджень позивачу було завдано значної моральної шкоди.

Проте, її розмір, визначений позивачем в сумі 150000 грн., наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується.

Враховуючи обставини заподіяння позивачу ушкоджень здоров`я, тривалість лікування та періоду реабілітації після дорожньо-транспортної пригоди, суд прийшов до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Страховою компанією факт ДТП за участю застрахованого транспортного засобу визначено як страховий випадок, у зв`язку з чим нею частково відшкодовано позивачу завдану матеріальну шкоду.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Як передбачено п.23.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно ст.26-1Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховиком (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має обраховуватись не від ліміту відповідальності страховика, а від розміру стягнутої шкоди.

На цю обставину звернув увагу судів Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 553/3281/14-ц, провадження № 61-13806св18.

Зокрема, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суди не врахували, щостаттею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На підставі викладеного, враховуючи, що розмір страхового відшкодування, що має бути сплачений позивачу відповідачем ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» з врахуванням вже проведеної виплати становить 7523,86 грн. (3195,44 грн. + 4328,42 грн.), розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 становить 5% від вказаної суми, а саме 376,19 грн. (7523,86 грн. /100 х 5%).

Згідно зістаттею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку з цим з відповідач ОСОБА_2 для повного відшкодування завданої ним шкоди зобов`язаний сплатити потерпілій ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення 9623,81 грн. (10000 грн. 376,19 грн.) на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

З відповідача ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» на користь позивача всього підлягає до стягнення 4704,61 грн. ( 4328,42 грн. матеріальної шкоди + 376,19 грн. моральної шкоди).

Вирішуючи вимоги позивача щодо солідарного відшкодування завданої їй шкоди обома відповідачами ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» та ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити таке.

Чинним цивільним законодавством України передбачені випадки, коли особи несуть солідарну відповідальність за зобов`язанням.

Зокрема, згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки чинним законодавством не передбачено солідарної відповідальності страховика та особи, відповідальність якої застрахована, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів коштів на відшкодування завданої їй шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони судовий збір та інші судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

При зверненні з позовом до суду позивач на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не сплачувала.

Тому з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки розмір судового збору за позовними вимогами ОСОБА_1 складає 1579,07 грн., судом позовні вимоги до ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» задоволені на 3%, до ОСОБА_2 на 6%, з них на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 47,37 грн. та 94,74 грн. відповідно.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 4704,61 грн. (чотири тисячі сімсот чотири гривні шістдесят одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9623,81грн.(дев`ятьтисяч шістсотдвадцять тригривні вісімдесятодна копійка)на відшкодуваннязавданої їйморальної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» на користь держави судовий збір у розмірі 47,37 грн. (сорок сім гривень тридцять сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 94,74 грн. (дев`яносто чотири гривні сімдесят чотири копійки).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний», місцезнаходження: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Соборна, 37, код ЄДРПОУ 13494942.

Судове рішення виготовлено 01 грудня 2021 року.

Головуючий О.А.Самсонова