Ухвала

від 23.11.2021 по справі 760/29186/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/29186/21

Провадження № 1-кс/760/9837/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12020100090002198 від 26.03.2020р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

Подана скарга обґрунтована тим, що Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництва в кримінальному провадженні № 12020100090002198 від 26.03.2020р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

26.10.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2021р., прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, було відшукано та вилучено пристрій схожий на мобільний телефон Iphone 12pro.

На думку представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , вилучене майно не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про обшук, тому, дане майно відноситься до тимчасово вилученого майна, яке, за відсутності клопотання про арешт майна, повинно бути негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.

Разом з тим, вилучене у ОСОБА_3 майно повернуто не було, тому представник володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій просив зобов`язати уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002198 від 26.03.2020р., повернути ОСОБА_3 майно, тимчасово вилучене 26.10.2021р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

23.11.2021р. від представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у скарзі та просив розглядати подану скаргу у його відсутності.

23.11.2021р. від прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 надійшла заява в якій він просив відкласти судове засідання, у зв`язку з тим, що 28.10.2021р. подано клопотання про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку, та наданий час не розглянуто.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 та прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 .

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст.169КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Як встановлено в ході судового розгляду, Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництва в кримінальному провадженні № 12020100090002198 від 26.03.2020р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

19.10.2021р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання лише ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , з метою відшукання фінансово-господарських документів (в тому числі в електронному вигляді) по взаємовідносинам ТОВ «ТЗІ» (ЄДРПОУ 36883594) з ТОВ «Фотлак» (ЄДРПОУ 41118828), ТОВ «Бітсед» (ЄДРПОУ 42131457, ТОВ «Варус техпроект» (ЄДРПОУ 42497492), ТОВ «ТПК Агроменеджмент» (ЄДРПОУ 4248941), ТОВ «Енергоальянс 2018» (ЄДРПОУ 42497513), ТОВ «Олком агро» (ЄДРПОУ 42498386), ТОВ «Дінтал» (ЄДРПОУ 41131278), ТОВ «Ренін» (ЄДРПОУ 42238585), ТОВ «Сновіт» (ЄДРПОУ 42239678), ТОВ «ОК Таун» (ЄДРПОУ 42239169), ТОВ «Черінз» (ЄДРПОУ 42239290), ТОВ «Імбрекс» (ЄДРПОУ 42189177), ТОВ «Алан-Інвест» (ЄДРПОУ 41517800), ТОВ «Октава групп» (ЄДРПОУ 42288924), ТОВ «Корда центр» (ЄДРПОУ 42199625), ТОВ «БК Інтерсіті» (ЄДРПОУ 42496950), ТОВ «Асва Трейдінг» (ЄДРПОУ 42289631), ТОВ «Аккорд Лоджистікс» (ЄДРПОУ 42125904), ТОВ «РВК Стройцентр» (ЄДРПОУ 42202763), ТОВ «ТД Інтергрейн» (ЄДРПОУ 42496733), ТОВ «Борекс техцентр» (ЄДРПОУ 42289577), ТОВ «Хайпер трейд» (ЄДРПОУ 42533870), ТОВ «РТС-Система» (ЄДРПОУ 41604306), ТОВ «Менуал лайн» (ЄДРПОУ 42216488), ТОВ «Т-Софт» (ЄДРПОУ 41604374), ТОВ «Вірланд» (ЄДРПОУ 40876258), ТОВ «Саверт» (ЄДРПОУ 42171877), ТОВ «Вест комплект» (ЄДРПОУ 40408065), а саме:

- договорів зі специфікаціями, контрактів зі змінами та доповненнями, відповідних видаткових, прибуткових та податкових накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, карток аналізу, фінансово-господарської документації та документів щодо їх податкової звітності, за період 2018-2019 років.

26.10.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2021р., прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, зокрема, було відшукано та вилучено пристрій схожий на мобільний телефон Iphone 12pro.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено в ході судового розгляду скарги, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2021р. було надано дозвіл на відшукання та вилучення договорів зі специфікаціями, контрактів зі змінами та доповненнями, відповідних видаткових, прибуткових та податкових накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, карток аналізу, фінансово-господарської документації та документів щодо їх податкової звітності, за період 2018-2019 років.

26.10.2021р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 прокурором було прийнято рішення про вилучення виявленого пристрою схожого на мобільний телефон Iphone 12pro.

Доказів того, що на пристрою схожому на мобільний телефон Iphone 12pro містилася інформація, яка має значення речових доказів прокурором надано не було.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Відповідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Аналізуючи вказані вимоги законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно не може відноситися до тих речей та документів, дозвіл на відшукання яких був прямо наданий в ухвалі слідчого судді від 19.10.2021р. про обшук, а також, що вони містять дані, які можуть бути використанні як доказ в даному кримінальному провадженні, тому вказане майно відноситься до тимчасово вилученого майна.

Таким чином, можливість законного утримання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування можливе лише в разі накладення на нього арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів. В даному випадку, слідчий чи прокурор повинні звернутися з таким клопотання про арешт, в передбачений КПК України строк.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду скарги, після вилучення, 26.10.2021р., за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , органом досудового розслідування, на сьогоднішній день, відповідно до вимог ст.ст. 100, 170-174 КПК України не було накладено на нього арешт, з метою забезпечення його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні, що, на думку слідчого судді, суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене 26.10.2021р. під час проведення обшуку майно є тимчасово вилученим майном, оскільки арешт на вказані речі, відповідно до вимог КПК України накладений не був, тому органом досудового розслідування безпідставно утримується вилучене майно. Вказані дії органу досудового розслідування, на думку слідчого судді, не відповідають принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвели до обмеження права власності ОСОБА_3 на безперешкодне користування своїм майном.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати уповноваженого прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12020100090002198 від 26.03.2020р., повернути ОСОБА_3 , майно, тимчасово вилучене 26.10.2021р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: пристрій схожий на мобільний телефон Iphone 12pro.

Керуючись ст.ст. 167, 169, 173, 236, 303-307, 309, 369-372, 533, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12020100090002198 від 26.03.2020р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1 КК України задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12020100090002198 від 26.03.2020р., повернути ОСОБА_3 , майно, тимчасово вилучене 26.10.2021р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: пристрій схожий на мобільний телефон Iphone 12pro.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1