Рішення

від 02.12.2021 по справі 523/11563/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11563/19

Провадження №2/523/123/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" грудня 2021 р.Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Бузовського В.В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Одесі в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилається на те, що з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Одеській міській раді стало відомо про те, що 03.08.2018 року державним реєстратором КП Реєстраційна служба Одеської області Махортовим Ігорем Олександровичем, на підставі рішення (з відкриттям розділу) від 13.06.1990 року №578 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Представник Одеської міської ради вважає вказане рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав на нерухоме майно незаконним, та, відповідно, таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , не існує, документи, що стали підставою для державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру є підробленими. З урахуванням викладеного, Одеська міська рада звернулася до суду з відповідним позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.213).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с. 212), причини неявки не повідомив, будь яких заяв не надходило, відзив на позов не подавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність (а.с.185).

Суд ухвалює заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України про що не заперечувала представник позивача.

Судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено про те, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2019 № 169804534, 03.08.2018 року державним реєстратором КП Реєстраційна служба Одеської області Махортовим Ігорем Олександровичем, на підставі виписки з рішення Виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 13.06.1990 року №578, довідки ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року, №225008, технічного паспорту, виготовленого ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27-28).

Підставою для державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 , стала виписка з рішення Виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 13.06.1990 року №578 (а.с.22), довідка ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року, №225008 (а.с.23), технічний паспорт, виготовлений ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року (а.с.24-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення закріплюються і в статті 327 Цивільного кодексу України .

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

В матеріалах реєстраційної справи наявна копія виписки з рішення Виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 13.06.1990 року №578 (а.с.22) про відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якої за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказане нерухоме майно.

Проте, згідно листа Департаменту архівної справи та діловодства №2723-11.1-29 від 18.06.2019 року, згідно описів справ та журналу реєстрації рішень виконавчого комітету Одеської міської ради за 1990 рік, останнє рішення яке приймалося у цьому році - це №443. Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №528 від 13.06.1990 року не існує (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України , право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України , до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 , яка набрала чинності 01.01.2016 року (далі - Порядок).

Приписами п. 42 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Для проведення процедури державної реєстрації права власності ОСОБА_1 надав довідку ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року, №225008 (а.с.23) та технічний паспорт, виготовлений ТОВ Профпроект від 08.08.2018 року (а.с.24-26).

Однак, технічний паспорт - це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічні характеристики покрівлі та фундаменту, а тому останній не може бути правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна та єдиною підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Таким чином, ані довідка, ані технічний паспорт не є правовстановлюючими документами та не можуть слугувати підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну у реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена незаконно, а тому рішення про державну реєстрацію від 03.08.2018 року № 42384754 підлягає скасуванню, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки, рішення Одеської міської ради, що стало підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , - не існує, а відтак, і правових підстав для набуття ОСОБА_1 відповідного права власності немає.

Таким чином, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена незаконно, а тому рішення про державну реєстрацію від 03.08.2018 року № 42384754 підлягає скасуванню, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, з метою захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 03.08.2018 року № 42384754, запис про право власності 27342360, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим, позов Одеської міської радиє обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь Одеської міської ради.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 263-265, 280-283, 354,355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) до ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6), про скасування реєстрацій прав власності - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) від 03.08.2018 року № 42384754, запис про право власності 27342360, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на квартиру загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26302537, на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради), судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Повне судове рішення складено 02.12.2021 року

Суддя: