Постанова

від 23.11.2021 по справі 34/547-33/120-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. Справа№ 34/547-33/120-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від скаржника: Лантух Є.С., самопредставництво;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Скурідін М.А., адвокат, ордер серія АА №1151661 від 28.10.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України, м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021

за результатами розгляду заяви Відкритого акціонерного товариства "Есттерра" щодо визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 таким, що не підлягає виконанню

у справі № 34/547-33/120-2012 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест", м. Київ

2. Відкритого акціонерного товариства "Есттерра", м. Київ

прo стягнення 121 005 291,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №34/547-33/120-2012 задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Есттерра" (далі - ВАТ "Есттерра", відповідач 2, боржник 2) про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у справі №34/547-33/120-2012 таким, що не підлягає виконанню.

Наказ Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у справі №34/547-33/120-2012 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи заяву боржника 2, суд першої інстанції встановив, що Відкрите акціонерне товариство Банк "Біг Енергія", яке є кредитором у даній справі, ліквідовано 30.03.2021, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із зазначенням про відсутність підстав для правонаступництва, тому зобов`язання за Кредитним договором №01/01-12-2009 від 25.12.2009 є припиненим.

Отже, оскільки зобов`язання за Кредитним договором є припиненим і обов`язок боржника щодо сплати основного боргу відсутній, так само, за висновком суду першої інстанції, є припиненим і зобов`язання іпотекодавця в силу закону.

Поряд з цим, суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" про те, що воно є правонаступником ВАТ Банк "Біг Енергія" на підставі Договору управління майном №33А від 28.01.2014, зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 заяву ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі на стадії виконавчого провадження повернуто скаржнику без розгляду, повторно ТОВ "Брокінвестгруп" із заявою про заміну сторони у справі №34/547-33/120-2012 не зверталося.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Національний банк України 16.09.2021 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі № 34/547-33/120-2012 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ВАТ "Есттерра" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 таким, ще не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі скаржником також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду першої інстанції, оскільки з цією ухвалою він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 06.09.2021. Національний банк України не є стороною у справі, а тому йому не було відомо про винесення оскаржуваної ухвали, яка, як зазначив скаржник, порушує права Національного банку України, так як належне виконання судових рішень у справі № 34/547-33/120-2012 матиме наслідком часткове задоволення вимог вигодонабувачів ВАТ Банк "БІГ Енергія", до яких відноситься і Національний банк України.

Апеляційна скарга Національного банку України, як зацікавленої особи у даній справі, мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю значимих для справи обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність у даній справі доказів на підтвердження обставин наявності у кредитора - ВАТ Банк "БІГ Енергія" правонаступника, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021 справу №34/547-33/120-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 задоволено клопотання Національного банку України про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №34/547-33/120-2012, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України за зазначену ухвалу суду першої інстанції, розгляд справи № 34/547-33/120-2012 призначено на 28.10.2021 о 15 год 00 хв.

За результатами судового засідання, яке відбулось 28.10.2021, колегія суддів апеляційного господарського у відповідності до вимог ст. ст. 216, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відклала розгляд апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу місцевого господарського суду від 26.04.2021 у даній справі на 23.11.2021 о 15год 00хв, про що постановила відповідну ухвалу.

Позиції учасників справи.

18.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ВАТ "Есттерра" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги апелянта, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 26.04.2021 у справі № 34/547-33/120-2012 залишити без змін.

Мотивуючи свої заперечення проти апеляційної скарги, відповідач 2 вказує, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали повністю з`ясовані та досліджені всі обставини справи із додержанням процесуальних та застосуванням матеріальних норм права, внаслідок чого зроблені обґрунтовані висновки щодо відсутності правонаступників у ВАТ Банк "БІГ Енергія" та припинення зобов`язання за ст. 609 ЦК України, що стало підставою для визнання виданого у цій справі наказу таким, що не підлягає виконанню.

Національний банк України у поданому відповідно до вимог ст. 42 ГПК України додатковому поясненні, посилаючись на вимоги Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час початку процедури ліквідації банку), Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369, якими визначено особливу процедуру та механізми ліквідації неплатоспроможного банку і задоволення вимог кредиторів такого банку, стверджує, що у даній справі управитель - ТОВ "Брокінвестгруп", за Договором про передавання в управління непроданих активів, укладеним між ВАТ Банк "Біг Енергія", ТОВ "Брокінвестгруп" та Національним банком України від 28.01.2014 за № 33-Л, набув прав сторони (учасника) у судових справах, у яких стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку. Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність правонаступника у ліквідованого банка, стягувача у цій справі, не відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 23.11.2021 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 23.11.2021 заперечив апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції у даній справі просив залишити без змін.

Відповідач 1 не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні, про поважність причин суд апеляційної інстанції не повідомив. У матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення відповідача 1 про дату, час і місце судового розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача 1.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції .

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк", позивач, стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест" (далі - ТОВ "Сорпо Інвест", відповідач 1, боржник 1) та Відкритого акціонерного товариства "Есттерра" (далі - ВАТ "Есттерра", відповідач 2, боржник 2) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 01/01-12-2009 від 25.12.2009 в розмірі 121 005 291,87 грн, в тому числі шляхом звернення стягнення на 2 (дві) земельні ділянки, що належать відповідачу 2 на праві власності, площею 12,3965 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0022) та 14,6349 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0023) відповідно, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 у справі №34/547-33/120-2012 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто солідарно з ТОВ "Сорпо Інвест" та ВАТ "Есттерра" на користь ПАТ "Родовід Банк" прострочену заборгованість ТОВ "Сорпо Інвест" за кредитом в розмірі 107 000 000,00 грн, заборгованість по процентах, нарахованих за період з 24.02.2010 до 07.06.2010 в розмірі 5 859 322,42 грн, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7 723 054,79 грн, пеню за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків в сумі 422 914,66 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, належні ВАТ "Есттерра":

- земельну ділянку-1, належну на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 403906, виданого на підставі рішення Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №107 від 05.03.2008 та зареєстрованого 23.04.2008 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832900124. Кадастровий номер земельної ділянки-1 3222486000:03:002:0022;

- земельну ділянку-2, належну на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 403907, виданого на підставі рішення Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №107 від 05.03.2008 та зареєстрованого 23.04.2008 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832900125. Кадастровий номер земельної ділянки-2 3222486000:03:002:0023.

Встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки: земельні ділянки, що належать відповідачу 2 на праві власності, площею 12,3965 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0022) та 14,6349 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0023) відповідно, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки шляхом їх продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в 124 274 932,70 грн: земельна ділянка-1 за ціною 56 99 024,21 грн, земельна ділянка-2 - за ціною 67 282 908,49 грн.

13.08.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012, видано відповідні накази.

В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі №911/2277/14 визнано недійсними Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладений між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ПАТ "Родовід Банк", зареєстрований в реєстрі за № 604, та Договір про передачу активів та зобов`язань ВАТ Банк "БІГ Енергія" від 24.02.2010, укладений між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ПАТ "Родовід Банк".

17.02.2015 на виконання вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції від 03.11.2014 у справі №911/2277/17 між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Брокінвестгруп",як представником ВАТ Банк "БІГ Енергія" та управителем, було підписано Акт приймання-передачі б/н, відповідно до якого ПАТ "Родовід Банк" передало, а ТОВ "Брокінвестгруп" прийняло активи та зобов`язання, які 24.02.2010 були передані АТ "Родовід Банк" від ВАТ Банк "БІГ Енергія" за Договором про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк", зареєстрованим в реєстрі за № 604, та Договором про передачу активів та зобов`язань ВАТ Банк "БІГ Енергія" від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 задоволено заяву ВАТ Банк "БІГ Енергія" про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 у справі № 34/547-33/120-2012. Здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 у справі № 34/547-33/120-2012, а саме стягувача - ПАТ "Родовід Банк" на ВАТ Банк "БІГ Енергія" (далі - Банк, позивач, стягувач).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 заяву ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі на стадії виконавчого провадження повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, заяву ВАТ Банк "БІГ Енергія" про зміну порядку виконання рішення задоволено. Змінено порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012, встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки: земельні ділянки, що належать відповідачу 2 на праві власності, площею 12,3965 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0022) та 14,6349 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0023) відповідно, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, шляхом їх продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною предмета іпотеки встановленою згідно експертного висновку суб`єкту оціночної діяльності в процесі виконавчого провадження.

ВАТ "Есттерра" не погодилась з вказаною ухвалою суду першої інстанції та звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції під час розгляду заяви щодо зміни порядку виконання рішення суду у даній справі не встановлено повноважень ТОВ "Брокінвестгруп" на подання та підписання відповідної заяви.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ВАТ "Есттерра", а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 26.02.2018 у даній справі - без змін, суд апеляційної інстанції у постанові від 15.05.2018 встановив, що відповідно до наявної у матеріалах справи довіреності №1 від 28.02.2014 (яку на підтвердження своїх повноважень надало ТОВ "Брокбізнесінвестгруп" звертаючись в т.ч. із заявою про зміну порядку виконання рішення) ВАТ Банк "БІГ Енергія" в особі ліквідатора Васільченка Ю.Л., який діє на підставі постанови правління НБУ від 24.02.2010 №10, уповноважив ТОВ "Брокбізнесінвестгруп" представляти інтереси ВАТ Банк "БІГ Енергія", зокрема і відповідно до Договору про передавання в управління непроданих активів №33-Л від 28.01.2014, в т.ч. у відділах виконавчої служби та будь-яких судах з усіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачу, третій особі; з правом продажу або відчуження будь-яким іншим способом, будь-якого належного ВАТ Банк "БІГ Енергія" майна . Для виконання представницьких, функцій за Довіреністю повноважні представники ТОВ "Брокінвестгруп" мають право в т.ч. подавати від імені ТОВ "Брокінвестгруп" заяви та документи, заявляти клопотання, підписувати необхідні документи. Довіреність видана з правом передоручення строком до її скасування або відзиву. Доказів скасування чи відкликання даної довіреності матеріали справи не містять. За Актом приймання-передачі б/н від 17.02.2015 ТОВ "Брокінвестгруп" на підставі довіреності №1 від 28.02.2014 та Договору про передавання в управління непроданих активів №33-Л від 28.01.2014 прийняло від ПАТ "Родовід Банк" активи та зобов`язання, які 24.02.2010 були передані АТ "Родовід Банк" від ВАТ Банк "БІГ Енергія" за Договором про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк", зареєстрованим в реєстрі за № 604, та Договором про передачу активів та зобов`язань ВАТ Банк "БІГ Енергія" від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020, відмовлено ВАТ "Есттерра" у задоволенні скарги про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Кисельової Віталіни Володимирівни від 23.09.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60128419 про примусове виконання наказу Господарського суду м. Києва №34/547-33/120-2012 від 13.08.2012, визнання незаконними всіх дій, скасування всіх постанов приватного виконавця Кисельової Віталіни Володимирівни, вчинених в межах виконавчого провадження ВП №60128419, та зобов`язання приватного виконавця Кисельову Віталіну Володимирівну повернути виконавчий документ стягувачу з повідомленням про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Відмовлено відкритому акціонерному товариству "Есттерра" у задоволенні заяви про зупинення стягнення та про зупинення реалізації на електронних торгах.

Відмовляючи у задоволенні скарги боржника 2, судами констатовано, що обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 15.05.2018 у цій справі щодо наявності у ТОВ "Брокінвестгруп" повноважень представляти інтереси ВАТ Банк "БІГ Енергія" на підставі довіреності від 28.02.2014 № 1 не підлягають доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України і не можуть бути спростовані ВАТ "Есттерра" у загальному порядку, оскільки ч. 5 ст. 75 ГПК України надає такі можливості тільки особі, яка не брала участі у справі, якою ВАТ "Есттерра" не є. Київським апеляційним господарським судом у постанові від 15.05.2018 також було встановлено, що докази скасування або відкликання довіреності від 28.02.2014 № 1 відсутні, як і відсутні докази визнання недійсним Договору про передавання в управління непроданих активів від 28.01.2014 № 33-Л.

08.04.2021 до канцелярії Господарського суду міста Києва від ВАТ "Есттерра" надійшла заява щодо визнання наказу Господарського суду м. Києва №34/547-33/120-2012 від 13.08.2012 таким, що не підлягає виконанню, в якій боржник 2 просить визнати зазначений наказ таким, що не підлягає виконанню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки-земельні ділянки, що належать ВАТ "Есттерра" на праві власності, площею 12,3965 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0022) та 14,6349 га (кадастровий номер 3222486000:03:002:0023) відповідно, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки.

Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви з посиланням на приписи ст. 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 2 ст. 328 ГПК України, ВАТ "Есттерра" зазначає, що його зобов`язання, які витікають з Договору іпотеки від 25.12.2009, укладеного між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ВАТ "Есттерра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. (реєстри № 2838, №2840), та Кредитного договору №01/01-12-2009 перед ВАТ Банк "БІГ Енергія", як кредитором і стягувачем у даних правовідносинах, є припиненим у зв`язку з припиненням останнього.

ТОВ "Сорпо Інвест" до суду першої інстанції подано заяву, за змістом якої останній підтримав заяву ВАТ "Есттерра" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Встановивши факт припинення (ліквідації) 30.03.2021 кредитора і стягувача у даній справі - ВАТ Банк "БІГ Енергія", що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1000741110023006465, із зазначенням відсутності підстав для правонаступництва, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви боржника 2 про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 таким, що не підлягає виконанню. За результатами розгляду заяви ВАТ "Есттерра" суд першої інстанції постановив відповідну ухвалу від 26.04.2021, яка є предметом апеляційного оскарження.

При цьому, як убачається із змісту оскаржуваної ухвали, заперечення ТОВ "Брокінвестгруп" проти поданої боржником 2 заяви, в яких ТОВ "Брокінвестгруп" стверджує, що він є правонаступником ВАТ Банк "БІГ Енергія" відповідно до умов Договору про передавання в управління непроданих активів від 28.01.2014 № 33-Л, суд першої інстанції відхилив. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 заяву ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі на стадії виконавчого провадження повернуто заявнику без розгляду, повторно ТОВ "Брокінвестгруп" з аналогічною заявою у цій справі не зверталося, тому доводи останнього є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначена заява боржника 2 підлягає задоволенню, а наказ Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у даній справі визнанню таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі заявник посилається на матеріально-правові підстави для визнання наказу таким, що не підлягає до виконання.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку ст. 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у даній справі на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.12, з урахуванням ухвали від 26.02.2018 про зміну порядку виконання рішення, здійснювалося примусове стягнення кредитної заборгованості з відповідача 1 і зверталось стягнення на дві земельні ділянки, які розташовані у с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області та належать на праві власності відповідачу 2.

За положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Із змісту листа Національного банку України від 01.03.2010 №55-012/634-3139 убачається, що згідно з постановою правління НБУ від 24.02.2010 №97 з 01.03.2010 відкликана банківська ліцензія у ВАТ Банку "БІГ Енергія" та ініційована процедура ліквідації банку.

Відповідно до п. 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" набрав чинності 21.09.2012.

Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати порядок ліквідації банку, ініційованої до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який регулювався нормами Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України від 28.08.2001 №369 (далі - Положення №369).

За вимогами ч. ч. 13, 14 ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час ініціювання ліквідації банку) процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії; Національний банк України має право продовжувати процедуру ліквідації банків на термін до одного року, системоутворюючих банків - на термін до двох років.

Згідно з ч. 11 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов`язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Відповідно до п. 12.1 глави 12 розділу VI Положення № 369 ліквідатор зобов`язаний надати Національному банку ліквідаційний баланс на звітну дату і остаточний звіт ліквідатора у зв`язку із завершенням розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації банку.

Серед документів, які ліквідатор за приписами п. 12.4 глави 12 розділу VI Положення № 369 має подати до Національного банку для затвердження ліквідаційного балансу і остаточного звіту, зокрема, є перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку (у разі передавання активів, які залишилися непроданими на час закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі).

Порядок передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі регламентовано главою 13 розділу VI Положення № 369, відповідно до вимог якої ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Таку пропозицію ліквідатор надає не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації банку і зазначає в ній обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів (пункт 13.1). За результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір. Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку. Договір набирає чинності з дати його підписання (пункт 13.9). Ліквідатор передає управителю активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідується, засвідчену реєстратором) (пункт 13.10). Управитель відповідно до укладеного тристороннього договору: відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку; набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку; управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку; задовольняє вимоги кредиторів банку (пункт 13.11).

З наведеного убачається, що нормами законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, визначено здійснення передачі майна (активів) банку, строк ліквідації якого закінчився, управителю з метою продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів такого банку після завершення ліквідації останнього. При цьому, укладений тристоронній договір про передавання в управління непроданих активів покликаний на забезпечення задоволення вимог кредиторів (вигодонабувачів) банку за рахунок його активів і управитель здійснює свої обов`язки до повного погашення вимог кредиторів.

За приписами ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Частиною 1 ст. 1044 ЦК України передбачено, що договір управління майном припиняється у разі: 1)загибелі майна, переданого в управління; 2) припинення договору за заявою однією із сторін у зв`язку із закінченням його строку; 3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором; 4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором; 5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті; 6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв`язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном; 7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором; 8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом; 9) повного завершення виконання сторонами договору управління майном; 10) дострокового припинення управління майном, якщо не передбачено цим договором, або за рішенням суду.

На виконання зазначених норм законодавства 28.01.2014 між ВАТ Банк "БІГ Енергія" (установник управління), ТОВ "Брокінвестгруп" (управитель) та Національним банком України укладено Договір про передавання в управління непроданих активів №33-Л , відповідно до п.1.1. якого установник управління передає управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього Договору (далі - активи), а управитель приймає в управління активи і зобов`язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління (далі - вигодонабувачі) відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. Перелік активів наведено в Додатку 1 до цього Договору. Вигодонабувачами за Договором є кредитори установника управління, які на дату підписання Договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління (далі - Перелік вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення їх вимог наведено в Додатку 2 цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору управління передбачено, що управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється цим договором і законодавством України.

За змістом п. 2.2. Договору управління до зобов`язань управителя віднесено, зокрема: прийняття від установника управління активів та документів, передбачених Договором, забезпечення збереження отриманих активів від втрати, нестачі або пошкодження; здійснення незалежного та ефективного управління активами особисто виключно в інтересах вигодонабувачів; здійснення погашення вимог вигодонабувачів у черговості відповідно до Переліку вигодонабувачів.

Управитель за приписами пп. "а", "б" п. 2.4 Договору управління має право володіти, користуватися і розпоряджатися активами відповідно до законодавства України та цього Договору, бути процесуальним правонаступником установника управління в справах, однією із сторін (учасників) яких є установник управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є установник управління.

Пунктом 9.1. Договору управління сторони узгодили, що цей Договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом трьох років.

Відповідно до п. 9.2. Договору управління цей Договір достроково припиняє свою дію у випадках, передбачених ст. 1044 ЦК України, а також у разі: а) укладення Національним банком України та управителем письмового договору про дострокове припинення дії цього Договору; б) прийняття Національним банком України рішення про розірвання Договору у разі порушення управителем вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України чи цього Договору. Розірвання Договору відбувається за рішенням Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

У разі, якщо на дату закінчення дії Договору інший управитель Національним банком України не визначений, термін дії Договору продовжується до моменту передачі активів новому управителю (п.9.5. Договору управління).

Згідно з п. 9.8. Договору управління після завершення процедури ліквідації установника управління та виключення з Державного реєстру банків та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цей Договір продовжує свою дію, а за сторонами зберігаються їх права та обов`язки.

Матеріалами даної справи підтверджується, що 17.02. 2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі №911/2277/17 між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Брокінвестгруп" було підписано Акт приймання-передачі б/н, відповідно до якого ПАТ "Родовід Банк" передало, а ТОВ "Брокінвестгруп" прийняло активи та зобов`язання, які 24.02.2010 були передані АТ "Родовід Банк" від ВАТ Банк "БІГ Енергія" за Договором про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк", зареєстрованим в реєстрі за № 604, та Договором про передачу активів та зобов`язань ВАТ Банк "БІГ Енергія" від 24.02.2010, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід Банк", а саме: усі права за Кредитним договором № 01/01-12-2009 від 25.12.2009, права вимоги до ТОВ "Сопро-Інвест"" за Кредитним договором № 01/01-12-2009 від 25.12.2009, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ТОВ "Сопро-Інвест""; усі права за Договором іпотеки ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ВАТ "Есттерра" від 25.12.2009, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та ВАТ "Есттерра", зареєстрованим в реєстрі за № 2840 .

Зазначені обставини досліджувалися та були встановлені судами першої та апеляційної інстанції уданій справі при розгляді заяви про зміну порядку виконання рішення (постанова суду апеляційної інстанції від 15.05.2018) та скарги на постанову приватного виконавця (ухвала суду першої інстанції від 03.12.2010, постанова суду апеляційної інстанції від 11.02.2020, які залишені без змін постановою суду касаційної інстанції від 01.06.2020).

Доказів припинення Договору управління з підстав, передбачених ст. 1044 ЦК України чи умовами Договору, матеріали справи не містять, як і не містять доказів визнання недійсним цього Договору та відповідно втрати чинності Актом приймання-передачі б/н від 17.02.2015.

Таким чином з огляду на зазначені норми законодавства, умови Договору управління та встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що незважаючи на факт припинення (ліквідацію) ВАТ Банк "БІГ Енергія" та внесення відповідних записів до державних реєстрів, Договір управління продовжує свою дію і відповідно за управителем - ТОВ"Брокінвестгруп", зберігаються його права та обов`язки, зокрема, зобов`язання вживати всіх необхідних заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів (вигодонабувачів) установника управління - ВАТ Банк "БІГ Енергія", за рахунок отриманих від нього активів.

Тобто, до управителя від Банку перейшло право вимагати і отримати від боржників ліквідованого Банку виконання взятих ними на себе зобов`язань (у даній справі - повернути наданий Банком кредит, забезпечений іпотекою) з метою забезпечення вимог кредиторів Банку, які також зобов`язаний задовільнити управитель, для чого ним набуваються права сторони (учасника) у судових справах, у яких стороною (учасником) був Банк, який ліквідовано, а також права сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю Банку.

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та дійшов помилкового висновку, що у зв`язку з припиненням (ліквідацією) ВАТ Банк "БІГ Енергія" (кредитора) припинилося як основне зобов`язання у боржника 1 з погашення заборгованості за Кредитним договором, так і похідне зобов`язання у іпотекодавця - боржника 2 на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Необґрунтованим також є спростування судом першої інстанції доводів ТОВ"Брокінвестгруп" про те, що він є правонаступником ВАТ Банк "БІГ Енергія" у спірних правовідносинах з підстав того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 заяву ТОВ"Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі на стадії виконавчого провадження повернуто заявнику без розгляду, а повторно з такою заявою останній не звертався.

Оскільки процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником), тому для вирішення питання процесуального правонаступництва необхідне дослідження судом відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

При поверненні ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 заяви ТОВ"Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі на стадії виконавчого провадження без розгляду з процесуальних підстав (недотримання форми та змісту позовної заяви та ненадання доказів надіслання її копії іншим учасникам справи), обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлення відповідності їх підставам, визначеним нормами матеріального права, судом першої інстанції не досліджувалися та не аналізувалися. Отже, питання щодо процесуального правонаступництва ТОВ "Брокінвестгруп" судом не вирішувалося по суті, що згідно з положеннями ст. ст. 52, 174 ГПК України не позбавляє заявника права повторно звернутися з відповідною заявою на будь-якій стадії судового процесу.

Крім того, відсутність судового рішення про заміну стягувача у виконавчому провадженні не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника за кредитним договором і припинення іпотеки.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє як необґрунтовані заперечення ВАТ "Есттерра" щодо поданої Національним банком України апеляційної скарги, які мотивовані тим, що останній не є учасником даної справи і не навів достатніх доказів того, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, з огляду на таке.

Національний банк України не є учасником даної справи, проте у відповідності до ч. 2 ст. 254 ГПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу; оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

При цьому, за вимогами ч. 3 ст. 254 ГПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як убачається з матеріалів справи, Національний банк України включений до Переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління - ВАТ Банк "БІГ Енергія", що наведений у Додатку 2 до Договору управління, тобто є вигодонабувачем з визначеною черговістю задоволення його вимог за рахунок активів Банку.

Отже, належне виконання ТОВ "Брокінвестгруп", як управителем за Договором управління, своїх обов`язків щодо вимоги та отримання від боржників ліквідованого Банку існуючих боргів, в тому числі і за виданим у даній справі наказом, має наслідком часткове задоволення вимог вигоданабувачів ВАТ Банк "БІГ Енергія", до яких відноситься і Національний банк України.

Водночас задоволення оскаржуваною ухвалою заяви боржника 2 (іпотекодавця) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виданого у даній справі наказу від 13.08.2012, за яким здійснювалося примусове стягнення кредитної заборгованості з боржника 1 та зверталось стягнення на дві земельні ділянки, які належать на праві власності боржнику 2, вимоги за якими передані ТОВ"Брокінвестгруп", як управителю, за Актом приймання - передачі активів і зобов`язань від 17.02. 2015, порушує права Національного банку України на отримання задоволення своїх вимог за рахунок активів ліквідованого Банку, як вигодонабувача п`ятої та сьомої черги.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що Національний банк України у спірних правовідносинах також виступає особою, наділеною правом контролю за належним виконанням управителем взятих на себе зобов`язань за Договором управління, а відтак, і правом на застосування визначених законодавством способів відновлення законності у випадку порушення управителем відповідних обов`язків.

Так, за змістом п. 7.2 Договору управління управитель несе відповідальність за збитки, завдані вигодонабувачам внаслідок неефективного управління активами, а також вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень, або встановлених обмежень. У цьому разі Національний банк України вимагає від управителя відшкодування завданих ним вигодонабувачам збитків.

Контролююча функція Національного банку України надає йому можливість вибору і інших способів захисту порушених прав, зокрема, право на звернення до суду за фактом вчинення дій, які порушують інтереси вигодонабувачів та/або направлені на зменшення активів банку за рахунок яких здійснюється задоволення вимог вигодонабувачів.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.08.2019 у справі №910/13317/18, від 05.09.2019 у справі №910/13412/18, від 24.09.2019 у справі №910/13297/18.

З огляду на викладене, постановлення оскаржуваної ухвали у даній справі унеможливило подальше виконання управителем своїх обов`язків за Договором управління та задоволення вимог вигодонабувачів за рахунок реалізації двох земельних ділянок, що є активом ліквідованого Банку, та водночас свідчить про існування порушених прав та інтересів Національного банку України, які підлягають судовому захисту в обраний згідно приписів чинного законодавства України скаржником спосіб - апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №34/547-33/120-2012, якою визнано наказ таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на встановлені при розгляді апеляційної скарги Національного банку України обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у справі №34/547-33/120-2012 таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апелянта суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та аргументованими, отже апеляційна скарга Національного банку України підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №34/547-33/120-2012 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ВАТ "Есттерра" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у даній справі таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на ВАТ "Есттерра"

Керуючись ст.ст. 74, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України у справі №34/547-33/120-2012 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №34/547-33/120-2012 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Есттерра" щодо визнання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 у справі № 34/547-33/120-2012 таким, що не підлягає виконанню.

4. Матеріали справи №34/547-33/120-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02.12.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко