Рішення

від 30.11.2021 по справі 907/725/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/725/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Ужгородської міської ради, пл.Поштова, 3 м.Ужгород,

до відповідача: Приватного підприємства "ЄВРОПАРТНЕР", вул.Проектна, 3а м.Ужгород,

про стягнення 71 454,24 грн,

секретар судового засідання Штундер Д.Л.

За участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Петрецький С.І., адвокат, довіреність від 27.09.2021;

в с т а н о в и в:

Ужгородська міська рада звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "ЄВРОПАРТНЕР" про стягнення 71454,24 грн безпідставно збережених коштів за використання частини земельної ділянки, площею 1391,3 м2 за адресою: вул.Проектна, 3а м.Ужгород (кадастровий номер 2110100000:64:001:0073) у період з 01.11.2019 року по 31.08.2021 року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи та призначено підготовче засідання.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого судом констатовано, що сторони в повній мірі скористалися наданими їм процесуальними правами, в зв`язку з чим ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 28.10.2021, яке відкладалося ухвалами від 22.10.2021 та від 18.11.2021 року.

Справу по суті розглянуто 30.11.2021 року. У зв`язку з неявкою представника відповідача після виходу суду з нарадчої кімнати судове рішення не проголошувалося.

І. Виклад позиції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 21 березня 2007 року між Управлінням майном міста та Приватним підприємством "Європартнер" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,4261 га по вул. Проектній, 3 "А" у м. Ужгороді під об`єктами нерухомості та для їх обслуговування строком на 3 роки.

Додатковою угодою від 09.06.2010 року до вищевказаного договору оренди землі сторони продовжили строк його дії на наступні 3 роки. В подальшому, додатковою угодою від 06.12.2013 року сторони встановили строк дії договору оренди землі до 02.08.2015 року.

19.02.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості щодо орендованої земельної ділянки площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 та зазначено строк дії права користування землею до 02.08.2015 року.

Пунктом 34 Договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року визначено, що договір вважається припиненим, за умови закінчення строку, на який його було укладено, що відповідає нормі ст. 31 Закону України Про оренду землі .

Після закінчення строку дії договору Ужгородською міською радою не приймалось рішень щодо продовження строку дії договору, договорів (додаткових угод) щодо продовження строку дії оренди земельної ділянки укладено не було.

Позивач вважає, що починаючи з 03.08.2015 року Управління майном міста (правонаступник Департамент міського господарства Ужгородської міської ради) та ПП "Європартнер" не пов`язані будь-якими договірними відносинами.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2020 року по справі № 907/806/19 (набуло законної сили на підставі постанови 3ахідного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року) розглянуто аналогічні вимоги до Відповідача, стягнуто з нього безпідставно збережені кошти за користування землею за період з 01.09.2021 по 31.10.2019 року в розмірі 111 022,33 грн.

Цим судовим рішенням було встановлено факт використання земельної ділянки під належним відповідачеві нерухомим майном в розмірі 1391,3 м.кв. (0,13913 га).

Позивач стверджує, що станом на день звернення з цим позовом та на час розгляду справи відповідач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою, на якій знаходяться ті ж самі об`єкти нерухомого майна з тією ж площею забудови, кошти за користування землею не сплачує, просить стягнути з відповідача кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 за період з 01.11.2019 по 31.08.2021 року в розмірі 71 454,24 грн.

Факт користування підтверджується Актом від 26.05.2021 року комісії з обстеження умов використання земельної ділянки по вул. Проектна, 3 "А", площею 4261 м.кв. та встановлено, що вхід на територію підприємства огороджено металевим парканом по периметру всієї земельної ділянки розташовано будівлі, які згідно Державного реєстру належать ПП "Європартнер", а саме: гараж літ В (площею 1024,7 м2); адмінбудинок літ. Б, Б', Б" (загальною площею 864 м.кв., площа забудови 323 м.кв.); оглядова яма, а також окрема будівля літ. А (поз. 1-15, площею 43,6 м.кв.). Інша територія виділена для проходу та обслуговування будівель.

Відповідач відмовляється виконувати свій обов`язок в позасудовому порядку.

Позивач зазначає, що правомірність нарахування сум, що заявляються до стягнення перевірялася у наведеному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2020 року по справі № 907/806/19, яким стягнуто грошові суми на користь місцевого самоврядування. Зокрема, 14.07.2014 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода , яким затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 м.кв. забудованої території в розрізі економіко - планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту. Даний регуляторний акт набув законної сили 01.01.2015 року та на підставі частини 5 статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та статті 22 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації , опубліковано в місцевій газеті Ужгород . Рішення є чинним.

Таким чином, розрахунок неодержаного доходу здійснено Позивачем із застосуванням 3 відсоткового розміру ставки річної орендної плати за землю, затвердженої рішенням ХХVІІ сесії Ужгородської міської ради VT скликання від 19.02.2015 року № 1651 Про Порядок встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради , а також на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 за 2019-2021 роки, які були надані Відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Місячний розмір орендної плати для відповідача складає 3247,92 грн., а розмір неодержаного доходу місцевою громадою - 71454,24грн.

II. Виклад позиції відповідача.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву проти позову заперечує у повному обсязі, стверджуючи про таке.

Відповідач підтверджує, що дійсно між сторонами були договірні відносини з приводу користування відповідачем на правах оренди земельною ділянкою площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045. Строк дії права користування землею був чинним до 02.08.2015 року.

Після закінчення строку дії договору оренди, починаючи з 03.08.2015 року сторони не пов`язані будь-якими договірними відносинами. З цих підстав 31.10.2019 року Ужгородською міською радою земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045, у тому числі під будівлями та спорудами підприємства-відповідача, повернуто (прийнято) Ужгородською міською радою.

Отже, відповідач вважає, що вказаним актом земельна ділянка вилучена з користування відповідача, а тому правові підстави для заявлення вимог про сплату коштів за її користування у позивача немає.

Окрім того, стверджує, що позивач самостійно сформовано нові земельні ділянки, поділивши попередню, зокрема з новим кадастровим номером 2110100000:б4:001:0073, до її формування відповідач не має ніякого відношення, земельна ділянка є комунальною власністю, отже вимога про стягнення коштів, на його думку, є безпідставною.

Окрім того, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що стягнення з нього коштів було предметом розгляду суду у справі у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2020 року, справа № 907/806/19, в якій за листопад 2019 року було відмовлено у стягненні, що є підставою закриття провадження у цій справі №907/725/21.

Цим же рішенням про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, зроблено правовий висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що Зважаючи на факт повернення земельної ділянки по Акту від 31.10.2019, суд вважає помилковим нарахування позивачем плати за землю за листопад 2019 року . Зважаючи на цей висновок відповідач вважає, що у цій справі так само відсутні підстави для нарахування відповідачеві плати за землю. Отже, вважає, що відповідач не має обов`язку платити за земельні ділянки, на яких дійсно знаходяться належні йому об`єкти нерухомого майна.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, що викладені у заявах по суті справи.

III. Мотивувальна частина рішення.

Судом встановлено, що 21 березня 2007 року між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради як Орендодавцем та Приватним підприємством "Європартнер" як Орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4261 м.кв. по вул. Проектній, 3 "А" у м. Ужгороді під об`єктами нерухомості (викупленими приміщеннями) строком на 3 роки (а.с. 11-17). Вказана земельна ділянка площею 4261 м.кв. по вул. Проектній, 3 "А" у м. Ужгороді прийнята землекористувачем відповідно до Акту від 28.03.2007 (а.с. 17).

Додатковими угодами від 09.06.2010 та від 06.12.2013 року сторони встановили строк дії договору оренди землі до 02.08.2015 року.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач 19.02.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості щодо орендованої земельної ділянки площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 та зазначено строк дії права користування землею до 02.08.2015 року.

Після закінчення строку дії договору питання про укладання додаткових угод про поновлення (продовження) договору оренди землі Ужгородською міською радою не вирішувалося.

Отже, починаючи з 03.08.2015 року між позивачем та відповідачем відсутні юридично оформлені правовідносини щодо платного користування земельною ділянкою відповідачем.

В подальшому відповідач Приватне підприємство "Европартнер" продовжує користуватися земельною ділянкою без оформлення права користування, від сплати коштів за користування земельною ділянкою ухиляється, чим завдає майнової шкоди інтересам власника земельної ділянки - місцевого самоврядування, інтереси якого уособлює Ужгородська міська рада.

Земельна ділянка площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 за Актом прийняття земельної ділянки від 31.10.2019 (а.с. 40) повернута (прийнята) Ужгородською міською радою.

З підстав протиправної поведінки Приватного підприємства "Європартнер" Ужгородська міська рада як потерпіла особа від дій відповідача Приватного підприємства "Європартнер", зверталася до господарського суду Закарпатської області, який Рішенням від 23.06.2020 у справі № 907/806/19 стягнув з нього безпідставно збережені кошти за користування землею за період з 01.09.2021 по 31.10.2019 року в розмірі 111 022,33 грн.

Цим судовим рішенням було встановлено факт використання земельної ділянки під належним відповідачеві нерухомим майном площею 1391,3 м.кв. (0,13913 га).

У цій справі позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за листопад 2019 по серпень 2021 року включно за користування земельною ділянкою площею 1391,3 м.кв., щомісячний платіж становить 3247,92грн.

Зважаючи на те, що факти знаходження на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 об`єктів нерухомого майна та розмір земельної ділянки під забудовою сторонами не оспорюються, а відповідачем визнаються, відповідно до приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 75 ГПК України ці обставини раніше встановлені рішенням суду в господарській справі, є достовірними, вони не підлягають доказуванню. Відповідач не оспорює методику розрахунку суми збережених ним коштів, складових її обрахунку, зокрема і нормативної грошової оцінки тощо.

За змістом позовної заяви, відзиву на позовну заяву та пояснень представників сторін у судовому засіданні спірними є такі питання.

Перше. Чи є рішення суду, яке набрало законної сили і яким вже було вирішено питання про стягнення (відмовлено у стягненні) збережених відповідачем коштів за листопад 2019 року.

Друге. Чи є Акт прийняття земельної ділянки від 31.10.2019, яким земельна ділянка площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 прийнята Ужгородською міською радою, підставою для звільнення відповідача від обов`язку платити місцевій громаді за використання земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача.

Також, в контексті другого питання підлягає з`ясуванню чи має значення преюдиціальності висновок місцевого і апеляційного господарських судів у справі № 907/806/19 (рішення від 23.06.2020, постанова від 12.11.2021) про те, що факт повернення земельної ділянки по Акту від 31.10.2019 звільняє відповідача від нарахування позивачем плати за землю не лише за листопад 2019 року, а й від нарахування такої плати на майбутнє, зокрема, за період з грудня 2019 року по серпень 2021 року, в межах строків, за які завлено позовні вимоги.

Вирішуючи спірні питання суд виходить з такого.

Станом на дату розгляду справи право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 за відповідачем не зареєстровано.

На земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 по вул. Проектна, 3 "А", площею 3931 м.кв., огородженій металевим парканом по периметру всієї земельної ділянки, розташовано будівлі, які згідно Державного реєстру належать ПП "Європартнер", а саме: гараж літ В (площею 1024,7 м2); адмінбудинок літ. Б, Б', Б" (загальною площею 864 м.кв., площа забудови 323 м.кв.); оглядова яма, а також окрема будівля літ. А (поз. 1-15, площею 43,6 м.кв.). Всього площа забудови вказаних будівель 1391,3 м.кв.

Власником земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073 по вул. Проектна, 3 "А" у м. Ужгороді є загальною площею 0,3931га є Ужгородська міська рада, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 41 Конституції використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу.

Статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, відповідач зобов`язаний користуватися земельною ділянкою на принципах і законодавчих вимогах платності.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. Проектна, 3 "А" у м. Ужгороді.

Збереження такого майна у формі несплати Відповідачем власникові землі за її користування почалося у цих відносинах у зв`язку з закінченням строку договору оренди земельної ділянки. Земельна ділянка, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача є сформованою як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073, щодо неї визначена нормативна грошова оцінка, яка підтверджена Витягами із технічної документації за 2019, 2020,2021 роки (а.с. 62-64).

Припинення договору оренди свідчить про закінчення строку володіння і користування відповідачем земельною ділянкою на правах оредаря як землекористувача, що передбачені законом про оренду землі.

Суд погоджується з твердженням позивача, що закінчення строку договору оренди та підписання відповідного Акту передачі земельної ділянки місцевій раді має значення лише для внесення до відповідних Державних реєстрів відомостей про припинення права оренди земельною ділянкою. Факт реєстрації припинення права оренди не є доказом того, що земельна ділянка звільнена орендарем від належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, які, як встановлено судом, продовжують знаходитися на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:б4:001:0073.

Суд лише частково погоджується із запереченнями відповідача щодо наявності преюдиціального факту. Так, дійсно рішення суду у справі № 907/806/19 від 23.06.2020, яким відмовлено у стягненні з відповідача безпідставно збережених кошів за листопад 2019 року, є підставою для закриття провадження в цій частині вимог з підстав передбачених статтею 231, 175 ГПК України.

Однак суд відхиляє твердження відповідача стосовно преюдиціальності висновку місцевого і апеляційного господарських судів у справі № 907/806/19 про те, що факт повернення земельної ділянки по Акту від 31.10.2019 звільняє відповідача від нарахування позивачем плати за землю на майбутнє. Таке твердження суперечить фактам фізичного існування нерухомого майна, належного відповідачеві на земельній ділянці та принципу нерозривності нерухомості з земельною ділянкою на якій розташовано будівлі та споруди відповідача.

За таких обставин інтереси суспільства (місцевої громади) що полягають у захисті матеріальних і фінансових основ місцевого самоврядкування, за захистом яких звернувся позивач, є порушеними відповідачем та підлягають захисту судом.

Суд виходить з того, що згідно приписів ч. 4 та 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведений відповідачем висновок господарських судів у справі № 907/806/19 є оцінкою правових наслідків вчинення місцевою радою певної дії, зокрема, складання і підписання акту отримання земельної ділянки.

Як встановлено у приписах ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

У цій справі судом зроблена самостійна правова оцінка факту складання Акту від 31.10.2019, який має значення лише для його використання як підстави внесення відомостей у реєстр прав про припинення права оренди відповідача на земельну ділянку, стосовно якої закінчився договір оренди. Іншого юридичного значення вказаний акт не має.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у ст. 86 ГПК, згідно з ч. 1 якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ч. 2 ст. 86 ГПК). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права.

Суд виходить з того, що заперечення відповідача показує його загальне та стале відношення до своїх обов`язків як землекористувача, що відображає недобросовісне ставлення до обов`язку платити за користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій знаходяться об`єкти нерухомості права власності відповідача.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Вина відповідача у цій справі полягає у несплаті платежів на користь місцевої громади за використання земельної ділянки громади для задоволення своїх інтересів - утримання і обслуговування власних об`єктів нерухомості.

Не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщено це нерухоме майно, але несплата за користування землею є умисним правопорушенням (деліктом).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Великої палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, постанові від 04.12.2019 №917/1739/17, що обов`язковим в даній категорії спорів про стягнення коштів за кондикційними зобов`язаннями є доведення площі земельної ділянки, а також сам факт фактичного використання цієї площі, що зокрема підтверджується, складеним уповноваженим органом актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище, проаналізувавши розрахунки суми безпідставно збережених коштів надані сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача кошти з 01 грудня 2019 по 31 серпня 2021 року включно у розмірі 68 206,32грн. В задоволенні решти позовних вимог, а саме нарахованих коштів за користування землею за листопад 2019 року - слід відмовити.

IV. Розподіл судових витрат:

Згідно платіжного доручення №161 від 25.06.2021 позивачем при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Суд покладає на відповідача повністю усі судові витрати на підставі приписів ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що такий розподіл суд застосовує внаслідок неправильних (протиправних) дій сторони, через які виник цей спір.

Загальними засадами цивільного законодавства, що визначені статтею 3 ЦК України є, зокрема: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою статті 13 ЦК України, вчинення дій з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Судом у цій справі застосовано наслідки, що встановлені приписами процесуального закону - статті 129 ГПК України з метою досягнення справедливого балансу у несенні сторонами тягара судових витрат.

Цей позов подано позивачем як потерпілою особою для захисту інтересів місцевої громади від шкоди, яка завдається відповідачем як правовпорушником, отже на переконання суду відповідач має нести повністю усі витрати на сплату судового збору, не зважаючи на те, що позов задоволено частково.

Керуючись статтями 236, 238, 241, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з боржника Приватного підприємства "ЄВРОПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 22108718, вул.Проектна, 3а м.Ужгород, Закарпатської області, 88000) на користь Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924, пл.Поштова, 3 м.Ужгород Закарпатської області, 88000) безпідставно набуті грошові кошти за період часу з 01 грудня 2019 по 31 серпня 2021 року включно у розмірі 68 206,32грн. (шістдесят вісім тисяч двісті шість гривень 32 копійок), а також витрати на оплату судового збору повністю в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів за листопад 2019 року - провадження закрити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2021 року.

Суддя П.Д. Пригуза