Ухвала

від 29.11.2021 по справі 823/849/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 823/849/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 (суддя Спаських Н. М.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (головуючий суддя Євсіков О. О., судді Корсак В. А., Попікова О. В.)

у справі № 823/849/17

за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (замінено на Моринську сільську раду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадська організація "Всеукраїнська екологічна ліга",

про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

22.09.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 823/849/17.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, вказано на необхідність подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалу про усунення недоліків касаційної скарги із зазначеними вище вимогами скаржник отримав 25.10.2021.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 03.11.2021 надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

У своїй заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник обґрунтовує пропуск строку тим, що відповідно до вимог п. 4.2.8 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора від 12.02.2019 № 27, попередній розгляд документів повинен здійснюватися у день одержання або наступного робочого дня у випадку їх надходження у неробочий час, а тому вважає, що строку на усунення недоліків не було пропущено.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить у ньому скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням наведених положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду був 14.06.2021.

Постанова Північного апеляційного господарського суду отримана скаржником 31.05.2021 (про що зазначив скаржник), проте повторно скаржник надіслав касаційну скаргу лише 22.09.2021, тобто з порушенням вимог частини другої статті 288 Господарсько процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що касаційним судом вже надавалася оцінка обставинам щодо отримання уповноваженою особою поштового відправлення після закінчення робочого часу та відповідно його реєстрації, проте ці доводи знову зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника. Лист Акціонерного товариства "Укрпошта" від 04.10.2021 № 100012001-43-21 не спростовує отримання уповноваженою особою скаржника саме 02.08.2021, а навпаки підтверджує отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду про залишення вперше поданої касаційної скарги саме 02.08.2021, а не 03.08.2021 і такі підстави для поновлення процесуального строку були визнані судом неповажними в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021.

Саме несвоєчасне усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги і стало підставою для її повернення і залишення без руху другої касаційної скарги (колегія суддів не вбачає підстав для відступу від власної позиції в цій частині). За таких обставин, доводи скаржника щодо коротких строків на повторне звернення не мають вирішального значення для висновку щодо поважності підстав для поновлення відповідного строку.

У зв`язку із зазначеним (а також тим, що у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку), Суд також відхиляє посилання скаржника на ухвали, якими відповідний строк поновлювався.

Щодо посилань скаржника на ухвали Верховного Суду, в яких зроблено висновок про можливість поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, враховуючи повторне звернення скаржника із касаційною скаргою в максимально короткий строк та про можливість поновлення строку у разі пропуску строку на 1-4 дні, проте у справі № 823/849/17 першочергово було пропущено строк на усунення недоліків, що і спричинило повернення вперше поданої касаційної скарги.

Інших, нових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своїй заяві не навів.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Верховний Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки всі учасники рівні перед законом та мають прямий обов`язок сплатити судовий збір за перегляд судових рішень у суді касаційної інстанції.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Проте скаржник у своїй заяві (після усунення недоліків) не навів достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (а саме своєчасного усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги у 10-ти денний строк).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку (після усунення недоліків) не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з наведеного, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 823/849/17.

За таких обставин, керуючись статтями 234, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 823/849/17.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом з доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил