Рішення

від 22.11.2021 по справі 365/298/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/298/19

Номер провадження: 2/365/6/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2021 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі № 3 в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської селищної ради Київської області, Броварської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Яготинської міської ради Київської області про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2019 року заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області М. Ульмер звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Головне управління) від 05.09.2016 № 10-18383/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (далі - наказ від 05.09.2016 № 10-18383/15-16-сг) ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління від 04.04.2017 № 10-5304/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (далі - наказ від 04.04.2017 № 10-5304/15-17-сг) затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 3221955100:12:001:0013) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради.

На підставі зазначених наказів державним реєстратором Яготинської міської ради Київської області проведено державну реєстрацію права власності цієї земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення 35130942 від 12.05.2017).

Ці спірні накази підлягають визнанню недійсними з наступних підстав.

На підставі п. 6 рішення Київської обласної ради від 17.09.2013 № 681-34-VI Про деякі питання передачі майна Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - школа-інтернат, рішення від 17.09.2013 № 681-34-VI) безоплатно було передано майно, що знаходилось на балансі зазначеної школи-інтернату із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району.

Рішенням Згурівської районної ради від 04.07.2013 № 202-30-VI Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майнового комплексу Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області (далі - рішення від 04.07.2013 № 202-30-VI) прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майновий комплекс школи-інтернату.

Рішенням Згурівської районної ради від 29.10.2013 № 240-33-VI Про створення комісії з приймання-передачі майна, що знаходиться на балансі Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - рішення від 29.10.2013 № 240-33-VI безоплатно передано майно, що знаходиться на балансі школи-інтернату на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти).

Рішенням Згурівської районної ради від 28.11.2013 № 261-34-VI Про затвердження акта приймання-передачі майна Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - рішення від 28.11.2013 № 261-34-VII) затверджено акт приймання-передачі майна школи-інтернату на баланс Відділу освіти. Згідно з п. 2 додатку 5 цього акта передано на баланс Відділу освіти земельну ділянку загальною площею 29,00 га для ведення підсобного господарства.

Відтак власником земельної ділянки площею 29,00 га (в межі якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 3221955100:12:001:0013), розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, є територіальні громади сіл, селища Згурівського району в особі Згурівської районної ради, а балансоутримувачем - Відділ освіти.

Крім того, зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 року залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 за позовом Бориспільської місцевої прокуратури до Згурівської районної ради, Відділу освіти про зобов`язання останніх вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 29,0 га, що передана на баланс Відділу освіти для подальшого використання за призначенням. Відтак судовим рішенням встановлено факт того, що держава в особі Згурівської районної ради є власником земельної ділянки, площею 29,0 га (комунальна власність), тому цей факт має преюдиційне значення.

Враховуючи викладене вище, позивач вважає, що спірні накази Головного управління прийняті з порушенням вимог ст.ст. 20, 116, 118, 122, 141-145 ЗК України, оскільки земельну ділянку відведено у приватну власність для ведення особистого селянського господарства без припинення права користування нею в порядку, визначеному законом, та розпорядження землями комунальної власності не відноситься до компетенції Управління.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 ЦПК України прокуратура звертається з позовом в інтересах держави, оскільки правовідносини, які пов`язані із вибуттям об`єкта із комунальної власності у приватну, становить суспільний публічний інтерес. Проте Згурівська районна рада як уповноважений орган від імені власника земельної ділянки - держави належним чином не здійснює захист таких інтересів держави, а у органу державного контролю у цій сфері відсутні повноваження для звернення до суду, тому просив визнати недійсними спірні накази Головного управління, скасувати рішення про проведення державної реєстрації права власності, витребувати на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0000 га, стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою від 22.10.2021 суд задовольнив клопотання прокурора та залучення правонаступників учасників справи. Змінив прокурора, який звернувся до суду із позовною заявою із заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області на керівника Броварської окружної прокуратури. Залучив до участі у справі правонаступників Згурівської районної ради Київської області - Броварську районну раду Київської області, Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області - Відділ освіти Згурівської селищної ради Київської області.

У відзиві на позовну заяву уповноважений представник відповідача - Головного управління посилається на те, що відповідно до визначених законом повноважень Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області. Спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні школи-інтернату, яку у 2013 році було ліквідовано, після чого спірна земельна ділянка була зарахована до земель запасу не наданих у власність та користування в адміністративно-територіальних межах Згурівської селищної ради Київської області. Відповідно до державної статистичної форми звітності (2-зем) земельна ділянка площею 29,0 га рахувалась як землі державної власності. В подальшому відповідними наказами Головного управління земельні ділянки були передані у власність учасникам бойових дій, мешканцям смт Згурівка Згурівського району Київської області. Київською обласною радою під час винесення рішення від 17.09.2013 № 681-34-VI в частині зарахування до об`єктів майна не враховано, що земельна ділянка ніколи не передавалась ліквідованій школі-інтернат у власність. Окрім того зазначає, що рішення адміністративного суду у справі № 810/317/17 не має преюдиціального значення, оскільки таке значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Також, прокурор повинен довести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 , в якому просить постановити ухвалу про повернення позовної заяви та закрити провадження у справі враховуючи, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. Свою позицію обґрунтовує тим, що на органи прокуратури України покладено функцію, зокрема, представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Бориспільською місцевою прокуратурою Київської області не проведено жодних заходів для встановлення підстав для представництва інтересів держави, не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації з наданням належних доказів наявності таких підстав. Окрім того, порушено строки позовної давності для звернення з вказаним позовом. Початком відліку строку позовної давності для звернення прокурора з позовом є 19.09.2016 (дата відкриття провадження по справі № 911/3042/16). Прокурор звернувся з позовом 30.05.2019 (відмітка з проставленням номеру та дати вихідної кореспонденції на позовній заяві).

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.

Прокурор та Броварська районна рада Київської області направили до суду клопотання, в яких просили розгляд справи проводити у їх відсутність, позов підтримали. Судові витрати на користь Київської обласної прокуратури просить стягнути з відповідача Головного управління Держгеокадастру.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Представник Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області Бойко В.А. позов не підтримав. Правонаступник Відділ освіти Згурівської селищної ради Київської області своєї позиції щодо поданого позову не висловив.

Згурівська районна рада та її правонаступник Броварська районна рада своєї позиції щодо заявленого позову не висловили.

Відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 направили до суду свої відзиви на позовну заяву, позов не визнали повністю.

Відповідач Яготинська міська рада Київської області відзиву на позовну заяву не подала.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно і всебічно з`ясованих обставинах, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказах, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що учасники справи та їхні представники визнають та не оспорюють, що спірна земельна ділянка, площею 2,0 га, знаходиться у межах земельної ділянки, площею 29,0 га, яка була у користуванні школи-інтернату.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 810/317/17 за адміністративним позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до Згурівської районної ради, Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації, третя особа: Згурівська районна державна адміністрація про зобов`язання вчинити певні дії, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду та набрала законної сили 21.02.2018 (постанова суду від 07.12.2017 була переглянута за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ), зобов`язано Згурівську районну раду та Відділ освіти вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, загальною площею 29,0 га, що передана на баланс Відділу освіти, для подальшого використання даного об`єкта за призначенням.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що рішенням 15 сесії 21 скликання Згурівської селищної ради від 30 квітня 1994 року Згурівській допоміжній школі-інтернату надано у постійне користування для організації підсобного господарства земельну ділянку, площею 29,0 га, в межах згідно з планом землекористування, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії КВ 1Ж000008.

Пунктом 6 рішення від 17.09.2013 № 681-34-УІ Київська обласна рада безоплатно передала майно, що знаходилося на балансі школи-інтернату, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району.

Згідно з п. 9 цього рішення встановлено, що право спільної власності на майно, визначене п. 6 цього рішення, виникає у територіальних громад Згурівського району в особі Згурівської районної ради з моменту підписання акта приймання-передачі.

Рішенням від 04.07.2013 № 202-30-VI Згурівська районна рада прийняла у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського районоу майновий комплекс Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Рішенням від 29.10.2013 № 240-33-VI Згурівська районна рада безоплатно передала майно, що знаходиться на балансі школи-інтернату, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району згідно з додатком 5 до рішення Київської обласної ради від 17.09.2013 № 681-34-VI на баланс Відділу освіти.

Рішенням № 261-34-VI від 28.11.2013 Згурівська районна рада затвердила акт приймання-передачі майна школи-інтернату із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл, селища Згурівського району на баланс Відділу освіти. Згідно з п. 2 додатку 5 Акта приймання-передачі майна школи-інтернату на баланс Відділу освіти передано земельну ділянку загальною площею 29,0 га для ведення організації підсобного господарства.

Відповідно до інформації, наданої Відділом Держгеокадастру у Згурівському районі, у 1993 році Київським відділенням Інституту землеустрою розроблено Проект відведення земельної ділянки для організації підсобного господарства Згурівській допоміжній школі-інтернату за рахунок земель запасу Згурівської селищної ради та розроблений Технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення цієї земельної ділянки, яким було встановлено межі земельної ділянки та винесені в натуру із встановленням межових знаків. Кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався.

Крім того, ця земельна ділянка, площею 29,0 га, для організації підсобного господарства відноситься до майна, яке згідно з рішенням від 04.07.2013 № 202-30-VI Згурівська районна рада прийняла у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області та яке в подальшому, згідно з п. 2 додатку 5 Акта приймання-передачі майна школи-інтернату передано на баланс Відділу освіти.

Під час виконання завдання прокуратури Київської області № 08-801 вих-16 від 07.07.2016 щодо стану додержання органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вимог Закону України Про охорону дитинства щодо збереження мережі закладів освіти, лікувальних та оздоровчих закладів, відчуження їх майна, земельних ділянок, використання приміщень для цілей не пов`язаних з освітніми, лікувальними, оздоровчими процесами та дозвіллям дітей, законності використання коштів на їх утримання , яке надійшло до Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури 14.07.2016, Бориспільською місцевою прокуратурою 13.09.2016, з метою витребування з незаконного користування спірної земельної ділянки, площею 29,0 га, було направлено до Господарського суду Київської області позовну заяву до фермерського господарства Кузьмич , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог Відділ освіти, Згурівська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору про спільне використання землі від 11.02.2010 та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 17.09.2013 № 681-34-6 Київська обласна рада, після ліквідації школи-інтернату, передала на баланс Відділу освіти земельну ділянку, цільове призначення якої не змінювалося. Разом з тим з 2009 року цю земельну ділянку без відповідних документів використовувало та обробляло ФГ Кузьмич .

На підставі рішення Господарського суду від 11.11.2016 у справі № 911/3042/16, яке набрало законної сили, 02.11.2017 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 29,0 га, яким ФГ Кузьмич повернуло земельну ділянку площею 29,0 га Відділу освіти (а.с.30-33 - копія рішення суду).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак вбачається, що обставини, встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 810/317/17, не підлягають доказуванню у цій справі.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У п. 5 ст. 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст. 140 ЗК України).

Згідно зі ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам слід мати на увазі, що спори, пов`язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду . Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор обґрунтував потребу звернутися із позовом необхідністю захистити порушені інтереси держави в особі Згурівської районної ради та Відділу освіти при розпорядженні спірною земельною ділянкою, яку, за доводами прокурора, незаконно передано у власність відповідачу ОСОБА_1 . Прокурор вказав на відсутність належного реагування на судове рішення від 07.12.2017 з боку Згурівської районної ради та Відділу освіти, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, копіями документів, отриманих від суб`єктів владних повноважень, від імені яких прокурор звертається до суду, а також відповідними заходами реагування, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наказом від 05.09.2016 № 10-18383/15-16-сг Головне управління надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 29,0 га) (а.с.54-56 - копія наказу).

Наказом Головного управління від 04.04.2017 № 10-5304/15-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2,0000 га (кадастровий номер 3221955100:12:001:0013) (а.с.58-60 - копія наказу).

Державний реєстратор Яготинської міської ради Київської області на підставі зазначених наказів провів державну реєстрацію права власності цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення 35130942 від 12.05.2017, номер запису 20343344, дата державної реєстрації 04.05.2017 (а.с.17 - копія інформації з Державного реєстру речових прав).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Крім того, відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із відповідним клопотанням звернувся до Головного управління, яке є розпорядником земель державної власності та зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, площею 2,0 га, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 29,0 га, яка належить до земель комунальної власності, а тому право передавати її у власність або у користування належить виключно територіальній громаді.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13).

Окрім того, згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За змістом ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, зазначається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки у судовому засіданні доведено, що Головне управління, всупереч своїм повноваженням, передало земельну ділянку із земель комунальної власності у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Крім того, її передача відбулася без припинення права користування нею у порядку, визначеному законом.

Згурівська районна рада будь-яких рішень щодо земельної ділянки, площею 29,0 га, у межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, площею 2,0 га, про припинення права власності чи права користування нею не приймала.

Відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві зазначав, що прокуром пропущений строк позовної давності для звернення з вказаним позовом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Чинним законодавством не встановлено іншого строку звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу.

В силу ст. 57 ЦПК України прокурор має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Такої позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Початком відліку строку позовної давності для звернення прокурора з позовом відповідач вважає 19.09.2016 (дата відкриття провадження по справі № 911/3042/16). Датою звернення прокурора до суду з позовом відповідач вважає 30.05.2019 (відмітка з проставленням номеру та дати вихідної кореспонденції на позовній заяві). Фактична дата звернення прокурора з позовом - 10 червня 2019 року (дата подання позовної заяви до канцелярії суду). Якщо початок відліку строку позовної давності рахувати з дати 19.09.2016, то трирічний строк мав закінчитись 19.09.2019. Позов надійшов до суду 10.06.2019, тобто в межах трирічного строку, починаючи з дати, на яку посилається відповідач.

Разом з тим, з аналізу матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-5304/15-17-сг від 04.04.2017 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність 12.05.2017 державний реєстратор Яготинської міської ради вніс відомості про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право спільної власності територіальних громад сіл, селища Згурівського району на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з володіння територіальних громад у володіння ОСОБА_1 , то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Тобто перебіг позовної давності починається з дати внесення відомостей про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме з 12.05.2017.

Позов подано 10.06.2019. Відповідно, прокурор звернувся з позовом в межах трирічного строку позовної давності.

Відтак необхідно визнати недійсними накази Головного управління , скасувати рішення державного реєстратора Яготинської міської ради та витребувати від відповідача ОСОБА_1 спірну земельну ділянку. Таке втручання у право відповідача на мирне володіння його майном є не тільки виправданим, але й необхідним для відновлення законності та порушеного права держави в особі Броварської районної ради Київської області, яка є правонаступником Згурівської районної ради Київської області. Досягнення зазначених цілей становить суспільний інтерес, що превалює над індивідуальними правами відповідача і полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

При пред`явленні позову Київська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 7684,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Прокурор просив стягнути судовий збір з Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Оскільки Головне управління видало накази, які суд визнає недійсними, на підставі яких державний реєстратор Яготинської міської ради приймав рішення про реєстрацію права власності, а також враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, суд покладає судовий збір на Головне управління.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 118, 122, 125, 153, 155 ЗК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 4, 12, 13, 53, 56, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської селищної ради Київської області, Броварської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Яготинської міської ради Київської області про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.09.2016 № 10-18383/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04.04.2017 № 10-5304/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Скасувати рішення державного реєстратора Згурівської селищної ради Київської області про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:12:001:0013 (індексний номер рішення - 35130942 від 12.05.2017).

Витребувати на користь держави в особі Броварської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 (два) га, з кадастровим номером 3221955100:12:001:0013, вартістю 42 737 (сорок дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 45 копійок, розташовану на території Згурівської селищної ради Київської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Київської обласної прокуратури (отримувач: Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909996) сплачений судовий збір у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повне рішення складене 02 грудня 2021 року.

Броварська окружна прокуратура, вулиця Київська, буд. 137, м. Бровари, 07400.

Позивач Броварська районна рада Київської області, вулиця Гагаріна, будинок 15, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23583547.

Позивач Відділ освіти Згурівської селищної ради Київської області, вулиця Українська, буд. 61 смт. Згурівка Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43952524.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області, вулиця Серпова, буд. 3/14 місто Київ, 03115, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39817550.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Яготинської міської ради Київської області, вулиця Незалежності, буд. 67, м. Яготин Київської області, 07700, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05408823.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ