ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/207/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року
у справі № 280/207/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжМетГруп"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області, ДПС України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжМетГруп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової службової України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17 грудня 2020 року №2243585/31189871, №2243418/31189871, №2243594/31189871, №2243570/31189871 й №2243590/31189871 відповідно, а також від 18 грудня 2020 року №2248375/31189871;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №43 від 18 серпня 2020 року, №46 від 01 вересня 2020 року, №47 від 23 вересня 2020 року, №48 від 23 вересня 2020 року, №50 від 19 жовтня 2020 року, №49 від 16 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13325 від 14 грудня 2020 року про відповідність ТОВ ЗАПОРІЖМЕТГРУП (код ЄДРПОУ 31189871) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖМЕТГРУП (69067, м. Запоріжжя, вул. Лассаля, 12, код ЄДРПОУ 31189871) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки реальний характер господарської діяльності позивача, здійснення господарської діяльності виключно в межах чинного правового поля, підтверджується первинною документацією. В той час як відповідачем не доведено наявності підстав для прийняття таких рішень. Також позивач посилається на протиправність рішення контролюючого органу про відповідність його критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки воно не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Позивач вказує, що він не здійснював реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, що виключає наявність підстав для віднесення підприємства до категорії ризикових.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року позов задоволено.
Судом встановлено, що за результатами виконання умов укладених угод, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні, в реєстрації яких відмовлено. Досліджуючи обставини у справі, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують реальне здійснення господарської діяльності та відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних. Зазначене обумовило задоволення позовних вимог щодо скасування рішень про відмову в реєстрації ПН та зобов`язання здійснити реєстрацію перелічених позивачем накладних.
Також судом встановлено, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податку. Дослідивши обставини у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача-1 не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а фактично ґрунтується на одному лише посиланні на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що не узгоджується з вимогами законодавства України, що висуває певні умови для акту індивідуальної дії. Зазначене обумовило задоволення позовних вимог щодо скасування цього рішення та зобов`язання виключити підприємство із переліку ризикових платників податку.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що форма рішень про відмову у реєстрації податкової накладної не передбачає внесення до неї додаткових відомостей індивідуально для кожного окремого випадку, при цьому, що у оскаржених рішеннях, у графі: додаткова інформація містився конкретний перелік документів, необхідних для вирішення питання щодо реєстрації поданої установою податкової накладної. Також вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що позивача включено до переліку ризикових платників за критерієм "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування" (п. 8), при цьому, що позивач не спростував таку інформацію шляхом надання додаткової інформації.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач є суб`єктом господарювання юридичною особою приватного права, перебуває на обліку у контролюючих органах та є платником, у тому числі, податку на додану вартість. Із установих документів позивача слідує, що профільним видом його господарської діяльності є розведення свійської птиці (код КВЕД 01.47).
В результаті здійснення основного виду господарської діяльності ТОВ Запоріжметгруп отримує готову продукцію - добове курча бройлера. Для виробництва продукції підприємством закуповуються в якості основної сировини яйце інкубаційне РОСС-ЗО8/КОББ-500.
Між позивачем (Постачальник) та ТОВ ДЕСІС (Покупець) укладено договір поставки №70, згідно із якого Постачальника зобов`язувався передати у власність покупця яйце гібриду бройлера кросу РОС-308/КОББ-500, остаточна кількість яких та ціна визначаються в накладній та ТТН, а ТОВ ДЕСІС зобов`язалося оплатити вказаний товар.
На виконання умов Договору оформлено видаткові накладні та здійснено постачання товару. ТОВ ДЕСІС здійснено розрахунок у повному обсязі за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками.
Крім того, між TOB Запоріжметгруп та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір поставки курчат № 59 від 10 квітня 2018 року. Відповідно пункту 1.1 Договору, ТОВ Запоріжметгруп зобов`язувалось передати у власність контрагента молодняк фінального гібрида курчат-бройлерів кросса РОСС-308 та інших кроссів за домовленістю, а покупець зобов`язався оплатити вказаний товар.
16 жовтня 2020 року TOB Запоріжметгруп поставило на адресу підприємця товар відповідно до видаткової накладної №112 від 16 жовтня 2020 року та ТТН №б/н від 16 жовтня 2020 року.
За правилом першої події за договором №70 та договором № 59, виписано податкові накладні (ПН) №43 від 18 серпня 2020 року, №46 від 01 вересня 2020 року, №47 від 23 вересня 2020 року, №48 від 23 вересня 2020 року, №50 від 19 жовтня 2020 року, №49 від 16 жовтня 2020 року, які направило через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки податкових накладних, автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДПС України позивачеві надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Користуючись зазначеним правом, Підприємство в електронному вигляді направило на адресу контролюючого органу повідомлення від 14 грудня 2020 року № 1-6 щодо подачі документів щодо підтвердження реальності та правомірності здійснення господарських операцій, відображених у поданих податкових накладних, а також копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цих операції.
Однак, комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржені рішення, яким Підприємству відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних, але яких саме документів не підкреслено як того вимагає форма Рішення. У графі додаткова інформація зазначено - відсутні пояснення, рахунки-фактури, довіреність, походження товару .
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову.
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок).
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.
Приписами пунктів 5 та 7 Порядку передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язковою умовою зупинення реєстрації податкової накладної є встановлення критерію ризикованості здійснення операцій.
Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій (далі Критерії).
Відповідно до додатку 1 до Порядку №1165 критеріїв ризиковості платника податку, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8).
Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, визначеної в податкових накладних.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем на адресу контролюючого органу направлялися повідомлення, із наданням пояснень та копій первинних документів по господарській операції, і вказані повідомлення отримано відповідачем.
На час прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216).
Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ;Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані. Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції .
Проте у вказаних рішеннях не зазначено які саме документи, не надано Підприємством.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Позиція відповідачів-1,2 щодо ненадання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованою.
Отже, наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про необґрунтованість рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних.
Щодо незареєстрованих накладних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Також слід зазначити, що за приписами ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), п.п. 28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що в цій справі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у ситуації, що розглядається, є зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні датою їх подання. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, застосованого судом при розгляді цієї справи. ДПС України з апеляційною скаргою на рішення суду у цій справі, як відповідач-2, не зверталась.
Стосовно вимог позивача про визнаннями протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13325 від 14 грудня 2020 року про відповідність ТОВ ЗАПОРІЖМЕТГРУП (код ЄДРПОУ 31189871) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖМЕТГРУП з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Крім того, згідно Додатку 4 до Порядку № 1165, яким затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прямо передбачено можливість оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зокрема ґрунтуються на правових висновках Верховного Суду щодол до того, що сіпрне рішення не порушує права платника та не є обєктом оскарження, не підлягають врахуванню, адже вони були сформовані до набрання чинності Порядком № 1165 01.02.2020 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 340/474/20.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14.12.2020 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення N 13325 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖМЕТГРУП критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.
Згідно до пояснень відповідача, підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків стала інформація отримана з Єдиного реєстру податкових накладних, з якою на думку відповідача встановлено, що у період лютий-грудень 2020 року позивач здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів-постачальників, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено, а саме: позивач реалізував яйце інкубаційне на адресу ТОВ ДЕСІС , який у свою чергу здійснює реалізацію побутової хімії.
Разом з тим, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях саме з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.
Крім того, відповідачем до апеляційної скарги не надано доказів порушення вимог податкового законодавства під час здійснення операції між позивачем та ТОВ ДЕСІС щодо купівлі яйця інкубаційного, при цьому, що в межах розгляду цього спору встановлено протиправність прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, складених в рамках господарських операцій між зазначеними суб`єктами господарювання.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення та вказуючи на недоліки у господарських операціях позивача з ТОВ ДЕСІС , відповідач фактично спирався виключно на відомості ЄРПН, без дослідження об`єктивних обставин здійснення господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що здійснення автоматизованого моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Втім, з матеріалів справи вбачається, що претензії контролюючого органу по суті пов`язані з діяльністю не самого позивача, а його контрагентів в ланцюгу постачання. Отже, несприятливі наслідки не мають за таких умов наставати для сумлінного платника податків, тому, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення не відповідає своєї меті.
Водночас, надання платником податків до податкового органу в порядку, передбаченому п. 6 Порядку № 1165, документів з метою прийняття останнім рішення про виключення такого платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є правом платника, а не його обов`язком.
У спірному випадку позивачем прийнято рішення про захист свого порушеного права саме шляхом звернення до суду із цим адміністративним позовом, що не суперечить положенням Порядку № 1165 та іншим нормам податкового законодавства.
Щодо доводів скаржника про відсутність порушеного права позивача, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями, адже у відповідності до п. 6 Порядку № 1165 коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином автоматично змінюється алгоритм дій контролюючого органу, чим ускладнюється діяльність платника податків, адже на нього покладаються додаткові обов`язки, пов`язані з реєстрацією податкових накладних.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права не допущено, доводи апеляційної скарги не спростовують привільні по суті висновки суду, а тому підстав для його скасування або зміни не убачається.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 280/207/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2021 |
Оприлюднено | 03.12.2021 |
Номер документу | 101566608 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні