Рішення

від 17.08.2006 по справі 12/65пд   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/65пд   

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.08.06 р.                                                                               Справа № 12/65пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

присекретарі судового засідання Пасічник О.В.

за участю представників сторін

від позивача – Фаренбрух М.А.

від відповідача – Богаченок С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ИСТОК” м. Донецьк

до Дочірнього підприємства “Металист” Відкритого  акціонерного товариства “Строймаш”  м. Донецьк

про розірвання договору та стягнення 689 267 грн 36 коп.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.07.2006 р по 07.08.2006 р., та з 07.08.2006 р. по 17.08.2006 р.

ВСТАНОВИВ

   Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ИСТОК” м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою

до Дочірнього підприємства “Металист” Відкритого акціонерного товариства “Строймаш”  м,Донецьк про розірвання договору та стягнення 689 267 грн 36 коп.

   В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір, не виконання  умов цього договору, цивільне законодавство, тощо.

   Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема посилався зовсім на іншій договір поставки обладнання, який він вважав частково виконаним та заявив клопотання про призначення експертизи.

   Клопотання було задоволено. Призначена експертиза. На час проведення експертизи провадження по справі зупинялося. Експертиза не була проведена у зв'язку з неможливістю її проведення.

   Після поновлення провадження по справі, відповідач наполягав на проведені експертизи.

   Суд , ще раз дослідивши документи, які знаходяться у справі і які містять суперечливі дані відносно номерів та дат укладання договору , і на які посилаються обидві сторони,  як на докази належного виконання договору поставки обладнання, вважає за можливим розглянути справу  виходячи з фактичних дій сторін,  які свідчать про виконання або не належне виконання ними своїх зобов'язань за договором поставки.  

   Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

  27.06.2003 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 26/01 на поставку обладнання, згідно якого відповідач  брав на себе зобов'язання по виконанню  робіт, визначених в договорі.

 Згідно п.2.1. договору,  сума договору складається у відповідності з наведеною нижче специфікацією: ленточно-цепной разнонаклонний  конвейер у кількості 1 штука вартість 442000 грн, конвейер сортировочний 1 штука вартість 324000 грн, вартість пуско-наналадочних робіт та навчання  25 000 грн.

  Порядок оплати визначено у розділі 3 договору.

  Згідно п.3.1.1. перший авансовий платіж у розмірі 60% вартості Договору , перераховується на поточний рахунок відповідача протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

  Наступні платежі проводяться по актам виконаних робіт ( п.3.1.2.)

 Оплата за пуско-наладочні роботи та навчання  оператора проводиться на підставі акта виконаних робіт.

  Відповідно до п.4.1. договору повний комплекс обладнання у відповідності до специфікації повинен бути виготовлено протягом 2 календарних місяців  з моменту отримання  першого авансового платежу.

 Дата поставки вважається дата фактичної поставки обладнання  позивачу.

 Відповідно до п.4.4. договору після закінчення пуско-наладочних робіт здійснюється ввід обладнання в експлуатацію який оформлюється актом прийома-передачі обладнання підписаним представниками обох сторін.

 Виконавець вважається повністю виконавшим свої зобов'язання за вказаним договором з моменту підписання акта прийома-передачі обладнання.

  Договір набуває сили з моменту його підписання та дії до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань. ( п.11.1 договору)

  04.07.2003 року платіжним дорученням № 201 позивач перерахував відповідачу 500 000 грн з зазначенням  платежу “ передоплата за конвейера  согласно  договору № 26/01 від 27.06.2003 року”.

  09.07.2003 року відповідач виписує позивачу рахунок за № 126 на оплату ленточно-цепного разнонаклонного конвейера та сортировочного конвейера на суму 500 000 грн з посиланням на договір № 27-03-06 від 15.07.2003 року. Вказаний договір між сторонами не підписувався.

    Крім того, на час виписування рахунку позивач вже перерахував аванс сплату якого передбачено договором № 26/02 від 27.06.2003 р.  

    28.11.2003 року за накладною № 276 виписаною відповідачем з посиланням

договір № 27-03-06 від 15.06.2003 р. на підставі доручення ЯЖП № 607960 від 25.11.2003 року через Назарову Л.А. позивач отримав ленточно-цепной разнонаклоний конвейер у кількості 1 штука

   16.11.2005 року позивач звертається на адресу відповідача з листом про розірвання договору № 26/01 від 27.06.2003 року  у зв'язку з тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме обладнання не поставлено, акт не підписано.

 Відповідач посилається, що  повернення авансу  відбулося платіжними дорученнями № 1217 від 11.11.2004 року , № 1212 від 10.11.2004 р., № 1200 від 05.11.2004 року  на суми:  24100 грн,  31000 грн,  2900 грн  відповідно. Призначення платежу – “ повернення авансу за виготовлення конвейеру сортировочного згідно договору № 27-03-06 від 15.07.2004 року

  Вказаний договір між сторонами також не підписувався., що не спростовують і представники сторін.

  Позивач вважає, що відбулося частково повернення раніше  перерахованого авансу та наполягає на повернення залишившейся суми, яку вважає збитками у зв'язку з не виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором.       

  Відповідач стверджує , що ним було вирахувано  вартість отриманого позивачем ленточно-цепного конвейера  на виконання договору № 27-03-06 від 15.06.2003 р. у зв'язку з чим, заборгованості  перед позивачем не має.

  Підставами для повернення авансу вважає усні домовленості керівників, але письмових доказів цієї обставини суду не надано.

  Судом встановлено,  що сторони підписали між собою два договори на поставку обладнання, а саме:  ленточно-цепного разнонаклоного конвейера у кількості 1 штука, конвейера сортировочного у кількості 1 штука які  необхідно було   змонтувати  та  ввести  в експлуатацію.

  Різниця між текстами двох договорі у їх  номерах та датах підписання.

  Позивач наполягає,  що це два різних договору, відповідач що фактично це один і той же договір,  який виконували сторони.

     Суд вважає, що сторони фактично почали виконувати один договір на поставку обладнання, а саме:  двох конвейеров та їх наладку та пуск. Різниця  в номерах та датах не впливає на взаємовідносини, які склалися між сторонами.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

   Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо це не встановлено законом або договором. (ст. 525 ЦК  України)

   У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено  договором або законом.

  Згідно  ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

  Боржник,  який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані збитки.

 Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.  Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

 В даному випадку відповідач істотно порушив умови договору, а саме:

-          отримавши аванс, не виготовив другий конвейер протягом двох місяців , як це було передбачено п.4.1.  договору

-          одностороннє відмовився від виконання договору, перерахувавши частину отриманого авансу позивачу

-          в односторонньому порядку утримав вартість виготовлено конвейеру з авансу, який він отримав на виконання всього договору, без підписання між сторонами акта виконаних робіт, хоча саме   цей документ, є підставою для оплати  вартості виконаних робіт ( п.3.1.2. договору)

      За таких обставин,  позовні вимоги позивача,  щодо розірвання договору поставки від 27.06.2003 р.  за №26/01 ( договір поставки №27-03-06  від 15.06.2003 р.  за реєстрацією відповідача) є обгрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.  

    Згідно приписів ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських зобов'язань, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати збитки суб'єкту, чиї права були порушені.

   Під збитками розуміють витрати зроблені управомоченою стороною, втрата або зіпсування її майна.

   В даному випадку,  позивач на виконання саме всього договору , як зазначалося вище, перерахував аванс у розмірі  60% від вартості договору.

   Договір виконано не було. Аванс повернуто частково. Підстав для зарахування цього авансу у вартість виготовлено конвейера не було так як кінцевий  розрахунок між сторонами проводиться тільки після підписання актів прийома-передачі, які  так підписано і не було.

   За таких обставин,  позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі частини не повернутого авансу у сумі 442 000 грн  та нарахування на нього збитків від  інфляції   122 316 грн 57 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

   Що стосується стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, то вказаний обов'язок по сплаті цієї суми,  виникає у разі прострочення боржником грошового зобов'язання.  В даному випадку,  мова йде про збитки, а тому підстав для задоволеня цієї вимоги не має.

 В задоволені інших позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з необгрунтованістю.

 Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

 На підставі вищевикладеного, абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України  та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                   ВИРІШИВ

   Позов задовольнити частково.

   Розірвати договір  поставки від 27.06.2003 р.  за №26/01 ( договір поставки №27-03-06  від 15.06.2003 р.  за реєстрацією відповідача)

   Стягнути з Дочірнього підприємства “Металист” Відкритого акціонерного товариства “Строймаш” ( м.Донецьк вул.Тамбовська, 1 ЗКПО 30074307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ИСТОК” (  м.Донецьк вул. Стадіонная,28, ЗКПО 31708987)  збитки у розмірі частини не повернутого авансу у сумі 442 000 грн  та нараховані на нього збитки від  інфляції  у сумі 122 316 грн 57 коп, витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн та   5643 грн 03 коп    ,  витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі  96 грн 61 коп

   В задоволені інших позовних вимог відмовити

Суддя                                                                         Склярук О.І.