Постанова

від 22.11.2021 по справі 687/1025/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 687/1025/20

Провадження № 22-ц/4820/1760/21

Категорія: 57

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №687/1025/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2021 року (суддя Семенюк В.В., повне судове рішення складено 17 вересня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кайлас-К про зобов`язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 після неодноразової зміни позовних вимог просив суд зобов`язати ТОВ Кайлас-К виконати роботи, що обумовлені в п.1.1 Договору №2/19/1096 від 25.11.2019 з відновлення меж земельної ділянки в натурі (по місцевості) та закріплення їх межовими знаками; визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (по місцевості) що закріплює порушення його прав на землю та зобов`язати відповідача провести відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав у відповідності до ст.152 ЗК України шляхом виготовлення документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,1500 га для набуття позивачем права власності у повному обсязі.

В обґрунтування таких вимог ОСОБА_1 вказував, що він будучи власником земельної ділянки розміром 0,15 га по АДРЕСА_1 та відповідно до рекомендацій земельної комісії, наданих в Акті обстеження земельної ділянки від 28.10.2019, уклав 04.11.2019 із ТОВ Кайлас-К договір на розроблення документації із землеустрою. Проте, землевпорядники не проводили встановлення меж в натурі (на місцевості) і закріплення їх межовими знаками та вказали, що оскільки ліцензована організація має доступ до всіх баз даних у сфері землеустрою, тому зможуть сумістити точки замірів з поворотними точками ділянки позивача з межами сусідів по документації. ОСОБА_1 посилається на те, що всупереч його забороні, відповідач виготовив власний кадастровий план присадибної ділянки, власником якої є позивач площею 0,1366 га. І в результаті цих дій товариства, на сформованій ділянці розміром 0,1366 га, стовпчики збудованої сусідом огорожі стали поворотними точками, у зв`язку із чим змінилась конфігурація земельної ділянки позивача. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що вказане порушує його право набути у приватну власність земельну ділянку в порядку, визначеному законом.

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Кайлас-К про зобов`язання вчинити дії передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудності) до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що підтвердженням укладення договору є наданий представником відповідача перелік документів, необхідних для приватизації земельної ділянки під будинком та наявність копій, наданих позивачем згідно переліку документів в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (по місцевості) зроблених в офісі представника відповідача. Договір на виконання робіт є обов`язковим у складі документації із землеустрою і рішення, коли буде підписаний даний документ приймає відповідач, що сам і підтвердив, вказавши на договорі №2/19/1096 дату 25.11.2019.

ОСОБА_1 зазначає, що договір укладається на підставі заяви замовника, тоді як договір, що наявний в документації з землеустрою не міг бути укладеним до проведення кадастрової зйомки, адже в заяві відповідачем вказано площу земельної ділянки розміром 0,1366 га, яка вирахувана за проведеними замірами, в тому числі і вздовж збудованого сусідом паркану на території позивача.

Апелянт посилається на те, що у нього виникли претензії щодо площі ділянки, її конфігурації та місцезнаходження збудованого сусідом забору, саме тому ОСОБА_1 не підписав Акт прийому передачі виконаних робіт і попросив відповідача встановити на місцевості межі ділянки площею 0,15 га, що була надана попередньому землекористувачу для будівництва, за яку позивач сплачує земельний податок та сформувати ділянку для приватизації саме площею 0,15 га.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив, яка із розроблених і затверджених документацій є тим документом, що підтверджує походження і площу ділянки та право користування нею. Також суд не встановив, що посилання відповідача на неможливість провести відновлення меж земельної ділянки, оскільки вона не приватизована є безпідставним, оскільки до 2010 року землевпорядниками Державного комітету України із земельних ресурсів була проведена інвентаризація земель населених пунктів і всі поворотні точки меж ділянок отримали точні координати їх місцезнаходження, межі були вирівняні відповідно до УСК 2000 і всі ділянки отримали документацію із землеустрою щодо встановлення меж у цифровому форматі.

ОСОБА_1 вказує, що за результатами інвентаризації було прийнято Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками , в якій прописано механізм встановлення меж та закріплення їх межовими знаками за координатами поворотних точок. До 2013 року залишились лише ті землевпорядники, які мали технічну можливість визначати місцезнаходження меж і поворотних точок в системі координат, і тільки з 2013 року з`явились приватизовані ділянки, в яких були координати поворотних точок, занесених в Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у паперовому форматі, що затверджені державним кадастровим реєстратором разом із документацією у цифровому форматі. Тому у всіх ділянках, які надавались для будівництва згідно розробленої, узгодженої та затвердженої документації відповідно до ст. 186 ЗК України при повній (частковій) втраті на місцевості межових знаків, що унеможливлює їх використання, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок можливе відновлення меж.

Апелянт зазначає, що змінивши в односторонньому порядку умови договору, укладеного в офісі при передачі документів необхідних для приватизації земельної ділянки, представники відповідача склали технічну документацію по встановленню меж за збудованим сусідом парканом з вирахуванням фактичної площі та конфігурації земельної ділянки, проте в Акті прийомки передачі межових знаків вказали, що ділянка даної площі і конфігурації була надана позивачу для будівництва.

Зважаючи на викладене, апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відзив від ТОВ Кайлас-К не надходив.

Позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представник ТОВ Кайлас-К до суду не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.19).

В листопаді 2019 року позивач звернувся до ТОВ Кайлас-К , що знаходиться в смт. Чемерівці з метою укладення договору щодо виготовлення технічної документації для відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,15 га та їх закріплення межовими знаками для подальшого набуття права власності на цю ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 отримав Перелік документів, необхідних для приватизації земельної ділянки під будинком для технічної документації (а.с.22).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем позовних вимог.

Дійшовши такого висновку, суд врахував наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу положень п. б ст. 22 Закону України Про землеустрій землеустрій здійснюється на підставі укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною (ст. 25 вищевказаного Закону України Про землеустрій ).

В силу статті 26 Закону України Про землеустрій відносини замовників і розробників документації з землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Стаття 27 Закону України Про землеустрій передбачає, що замовники документації із землеустрою доручають розробникам такої документації виконання робіт із землеустрою, визначають за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт, термін їх виконання і порядок їх оплати. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника і укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що відповідачем надано ОСОБА_1 . Перелік документів, необхідних для приватизації земельної ділянки під будинком для технічної документації та виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за замовленням ОСОБА_1 .

Однак, позивачем Технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 25.11.2019 не затверджено, не підписані ним і Заява від 25.11.2019, що адресована відповідачу про прохання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель від 25.11.2019, Акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, Акт встановлення (відновлення) і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.11.2019, Договір 2/19/1096 від 25.11.2019 на розроблення документації із землеустрою та Акт прийому - передачі виконаних робіт.

І, як встановлено, причиною не підписання зазначених документів є непогодження замовника із розробленням технічної документації із землеустрою щодо саме встановлення, а не відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і щодо розміру загальної площі земельної ділянки. Так, ОСОБА_1 наполягає на розробленні відповідачем зазначеної технічної документації щодо саме відновлення меж земельної ділянки загальною площею 0,15 га, а відповідачем в результаті кадастрової зйомки земельної ділянки, власником якої є позивач, визначено її розмір 0,1366 га та розроблено технічну документацію щодо встановлення меж на земельну ділянку цією загальною площею.

Як слідує із пояснень позивача, на частині земельної ділянки, власником якої він є, суміжний землекористувач збудував паркан, однак ОСОБА_1 наполягає на зобов`язанні відповідача виготовити технічну документацію саме з відновлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,15 га.

В силу положень ст. 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.

Також, відповідно до п. 4.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що була чинна на час виготовлення спірної технічної документації із землеустрою передбачено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації, розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки відносно земельної ділянки, власником якої є позивач, раніше не розроблялася та не затверджувалася документація із землеустрою та з огляду на вищенаведене, безпідставними є доводи апеляційної скарги про наявність законних підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання ТОВ Кайлас-К виконати роботи, що визначені п.1.1 Договору №2/19/1096 від 25.11.2019 саме з відновлення меж земельної ділянки в натурі (по місцевості) і щодо земельної ділянки загальною площею 0,15 га, визнати недійсною технічну документацію із землеустрою та зобов`язати відповідача провести відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав позивача.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди апелянта із висновками суду та ґрунтуються на власному тлумаченні ОСОБА_1 норм матеріального права і власній оцінці доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Заразом, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судовим рішенням на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (Hirvisaari v. Finland ("Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено .

Підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай