Постанова

від 01.12.2021 по справі 752/19720/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/19720/15 Головуючий у суді першої інстанції - Плахотнюк К.Г.

Номер провадження № 22-ц/824/15578/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Порцелак-Агро , третя особа: Національний банк України, про припинення правовідносин, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал , ТОВ Порцелак-Агро про припинення правовідношення, у якому просив суд визнати припиненими зобов`язання ТОВ Порцелак-Агро перед ТОВ Український промисловий банк в особі правонаступника ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал згідно кредитного договору №47/КВ-08 від 20 серпня 2008 року та кредитного договору №29/КВ-08 від 23 травня 2008 року на підставі зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року провадження у вказаній справі відкрито та призначено розгляд справи на 04 березня 2016 року на 11 годину.

В подальшому розгляд вказаної справи не одноразово переносився та відкладався.

У травні 2018 року вказана справа була передана на повторний авторозподіл у зв`язку із відстороненням головуючого у вказаній справі судді Новака А.В. від здійснення правосуддя та передана для розгляду судді Шкірай М.І.

У липні 2020 року вказана справа була передана на повторний авторозподіл у зв`язку із звільнення головуючого судді Шкірай М.І. та передана 16 липня 2020 року для розгляду в порядку авторозподілу головуючому судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва в складі судді Плахотнюк К.Г. вказана справа прийнята до провадження та призначено її розгляд на 13 квітня 20321 року на 16 год.

Згідно довідки від 13 квітня 2021 року складеної секретарем судового засідання розгляд вказаної справи не відбувся у зв`язку з неявкою учасників справи та призначено наступне судове засідання на 10 вересня 2021 року на 14 год.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що він не був належним чином повідомлений про судові засідання призначені на 13 квітня 2021 року та 10 вересня 2021 року, оскільки повідомлення повертались на адресу суду із відміткою за закінченням встановлено строку зберігання , а тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку про достатню поінформованість позивача про судові засідання, усунувшись таким чином від обов`язку встановлення обставин належного повідомлення сторін.

Наголошує апелянт й на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦПК України справа розглядається один і тим самим складом суду, а в разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається з початку. Суддя, що виніс оскаржувану ухвалу був третім суддею у справі та лише прийняв справу до свого провадження, без переходу від підготовчого судового засідання до судового розгляду по суті. Тому враховуючи, що розгляд справи розпочато з початку, із підготовчого судового засідання суд не вийшов, а неявка учасників не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, що в свою чергу виключає підстави та можливість суду залишити позовну заяву без розгляду, то оскаржувану ухвалу було постановлено з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного та враховуючи, що оскаржуваним судовим рішенням обмежено практичний та ефективний характер права доступу до правосуддя зокрема, шляхом надмірного формалізованого трактування процесуального законодавства, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 , адвокат Блажкевич В.С. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.

Представник відповідача у справі ТОВ Порцелак -Агро , Блажкевич С.В. погодився із доводами викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та не заперечував щодо її задоволення та повернення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання,вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 мотивував свій висновок тим, що в судові засідання, призначені на 13 квітня 2021 року та 10 вересня 2021 року позивач та його представник не з`явились, про місце і час розгляду повідомлялись належним чином, а причин неявки суду не повідомили, а тому існують правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача та його представника в судові засідання.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до положень ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції судам роз`яснено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України (2004 року), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом вказаних положень цивільного процесуального законодавства правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання ; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із вказаним вище позовом (а.с.2-42, т.1).

Під час перебування вказаної цивільної справи на розгляді в суді першої інстанції було здійснено двічі повторний перерозподіл даної справи між суддями (а.с.159, т.1, 31, т.2).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2020 року було визначено головуючого суддю Плахотнюк К.Г. (а.с.31, т.2).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року дану цивільну справу було прийнято до провадження та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13 квітня 2021 року (а.с.33, т.2).

Відповідно до супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року було направлено учасникам по справі 04 серпня 2020 року (а.с.34, т.2).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка, складена секретарем судового засідання Шрамко А.М. про те, що сторони по цивільній справі №752/19720/15-ц в судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 року не з`явились. Наступна дата судового засідання 10 вересня 2021 року (а.с.35, т.2).

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було направлено судові повістки про виклик учасникам по справі 15 квітня 2021 року (а.с.36-39, т.2).

Відповідно до конверту із вкладенням та рекомендованим повідомленням, який повернувся на адресу суду першої інстанції та який було адресовано ОСОБА_1 , то останній повернувся у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.42, т.2).

Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання Коротун Т.В. вбачається, що сторони по цивільній справі №752/19720/15-ц в судове засідання, призначене на 10 вересня 2021 року не з`явились (а.с.43, т.2).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.44-45, т.2).

Постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було зазначено, що позивача по справі було належним чином повідомлено про судові засідання, призначені на 13 квітня 2021 року та 10 вересня 2021 року, проте із таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивача по справі чи його представника про судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 року.

Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що позивач по справі був належним чином повідомлений лише про одне судове засідання, яке було призначено на 10 вересня 2021 року, оскільки в матеріалах справи наявний конверт із вкладенням та рекомендованим повідомленням, який повернувся на адресу районного суду із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , що є належним повідомлення, оскільки відповідно до пунктів 3,4 частини 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В частині 1 ст. 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Враховуючи те, що судова повістка про виклик до суду була направлена позивачу на його адресу, зазначену в матеріалах справи й ними не було повідомлено про зміну свого місця проживання чи перебування, то позивачі, відповідно до положень ст.128 ЦПК України, вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, оскільки неявка позивача на судове засідання, призначене на 10 вересня 2021 року не може вважатися повторною, так як він не були належним чином повідомлені про попереднє судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 року, то апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.

Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці право на суд передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі Голдер проти Сполученого Королівства , 1975 року суд відзначив: Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження . Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, з вищенаведених підстав колегія суддів не погоджується з постановленою ухвалою та вважає, що відповідно до вимог статті 379 ЦПК України остання підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови викладено 01 грудня 2021 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв