Рішення

від 01.12.2021 по справі 497/1821/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.12.2021

Справа № 497/1821/2021

Провадження № 2/497/697/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області та просить визнати за ним право в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на завершення процедури приватизації та одержання у власність 1/2 частки земельної ділянки загальної площею 1,8276 га (кадастровий номер 5121487000:01:002:0452) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про права власності на вказану земельну ділянку , мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 09.10.2014 року за ОСОБА_2 та ним ОСОБА_1 визнано право власності в рівних частках, як за спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну частку (пай) розміром 2,0 в умовних кадастрових га, розташовану на території Червоноармійської (Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кубей серії ОД № 0211508 від 25 березня 1997 року. Розпорядженням в.о.голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 494 від 24.12.2014 року його матері ОСОБА_2 надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 1,00 ум.кад.га у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі сертифіката серії ОД № 211508. Земельна ділянка розташована на території Кубейської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього розпорядження він та його мати ОСОБА_2 заказали та виготовили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8276 га у власність. В подальшому було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надано у спільну часткову власність земельну ділянку площею 1,8276 га, в тому числі: ріллі - 1,8276 га (кадастровий номер 5121487000:01:002:045) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Червоноармійської сільської ради. Але не закінчивши оформлення земельної ділянки, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Він є її спадкоємцем за законом першої черги та прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Позивач, звернувся до нотаріальних органів з заявою для оформлення належним чином свого права, втім приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Станєвою В.Б. йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю реєстрації вказаної земельної ділянки за померлою ОСОБА_2 , тому він змушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглядати справу у його відсутності (а.с.3) .

Представник відповідача Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, секретар ради Заїм Т., до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала в повному обсязі (а.с.50).

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року (справа № 497/2551/14-ц) за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано право власності в рівних частках, як за спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на земельну частку (пай) розміром 2,0 в умовних кадастрових га, розташовану на території Червоноармійської (Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кубей серії ОД № 0211508 від 25 березня 1997 року. Рішення набрало законної сили (а.с.14-15).

Розпорядженням в.о.голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 494/А-2014 від 24.12.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 1,00 умовних кадастрових га на території Червоноармійської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі сертифіката серії ОД № 0211508 (а.с.12-13).

На підставі зазначеного розпорядження в.о.голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області, позивач та його мати почали оформлювати свої права на земельну частку пай, заказавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8276 га, який був виготовлений на пред`явлений ними для затвердження (а.с.16-19).

Розпорядженням в.о.голови Болградської районної державної адміністрації Гарвалова А.Д. № 121/А-2015 від 07.04.2015 року, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, площа земельної ділянки 1,8276, кадастровий номер 5121487000:01:002:0452 (а.с.22).

Не встигши оформити за собою право спільної часткової власності на свою частку земельної ділянки, а саме на 1/2 частину, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 квітня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису про смерть №391 (а.с.10).

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2017 року по справі №497/1272/17, вже встановлювався факт того, що позивач по справі є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 та прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Ці рішенням за позивачем в порядку спадкування після смерті матері, було визнано право власності на 1/2 частку земельної частки (пай) розміром 2,0 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кубей серії ОД № 0211508 від 25.03.1997 року. Рішення набрало законної сили (а.с.46).

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06 вересня 2005 року у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine); ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland) (рішення від 16 серпня 2013 року у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до статті 1216 ЦК України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої ст. 152 ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Так, зокрема, статтею 118 ЗК України (у редакції серпень 2003 року) визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 відповідно до розпорядження в.о.голови Болградської районної державної адміністрації Гарвалова А.Д. № 121/А-2015 від 07.04.2015 року отримала у спільну часткову власність з позивачем ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, площа земельної ділянки 1,8276, кадастровий номер 5121487000:01:002:0452 та розпочала процедуру приватизації.

Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до законодавства України, проте не завершила її у зв`язку зі смертю, а тому право на завершення приватизації мають її спадкоємці.

18.08.2021 року Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області № 470/02-31 Ярим І.К. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,8276 га після смерті ОСОБА_2 , через відсутність державної реєстрації права власності за спадкодавцем (ас.23).

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельну ділянку у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, то вважається, що позивач набув права на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_2 на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України, а тому до позивача по справі, переходить право на отримання свідоцтва про право власності на відповідну частку земельної ділянки, тем більш що він є співвласником цієї ділянки.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,200,263-265 ЦПК України, ст.125, 126 ЗК України суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення процедури приватизації та одержання у власність 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 1,8276 га (кадастровий номер 5121487000:01:002:0452) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про право власності на вказану частку земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца