Рішення

від 24.11.2021 по справі 910/9170/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2021Справа № 910/9170/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

про стягнення 2 202 422,57 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості за договором № 85 від 06.03.2020 про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 5 240 628,27 грн, з яких: 5 007136,30 грн основного боргу, 46 863,36 трьох відсотків річних та 186 628,61 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.06.2021 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

08.07.2021 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9170/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 11.08.2021.

06.08.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що позивач не надав доказів направлення рахунків відповідачу і їх отримання, у зв`язку з чим, відповідач зазначає, що вимоги про сплату 3 % річних та інфляційних збитків, з посиланням на строки виставлення рахунків НЕК Укренерго є безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні 11.08.2021 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 18.08.2021.

16.08.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що позиція відповідача, яка викладена ним у відзиві, безпідставно перекладає відповідальність за невиконання умов договору про врегулювання небалансів електроенергії, в частині сплати, на інших учасників ринку. Також позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач помилково вказує, що без направлення на адресу ОСП роздрукованого із системі управління ринком (Market management system) та підписаного інвойсу (рахунку), обов`язок сплати зазначеного рахунку не настає, у зв`язку із чим відсутні підстави для нарахування 3% річних за несплату платежів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Крім того, позивач зазначає, що зазначена позивачем позиція, підтверджується діями відповідача, який незалежно від направлення роздрукованого та підписаного інвойсу (рахунку) після подання позовної заяви вже частково здійснив оплату небалансів електричної енергії за спірний період.

У судовому засіданні 18.08.2021 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 15.09.2021.

13.09.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі.

15.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення.

15.09.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 15.09.2021 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 29.09.2021.

27.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій останній просив стягнути з відповідача 2 794 734,76 грн.

У судовому засіданні 29.09.2021, розглянувши уточнену позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 29.09.2021 клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про закриття провадження у справі № 910/9170/21, суд задовольнив його частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 провадження у справі №910/9170/21 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 2 270 155,72 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Подальший розгляд у справі за позовними вимогами Комунального підприємства "Харківводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" вирішено здійснювати про стягнення заборгованості у розмірі 2 970 472,55 грн, з яких: 2 736 980,58 грн основного боргу, 46 863,36 грн трьох відсотків річних та 186 628,61 грн інфляційних втрат, в іншій частині клопотання позивача - відмовлено.

У судовому засіданні 29.09.2021 представник відповідача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копій платіжних доручень та відомостей щодо оплати заборгованості.

Суд на місці ухвалив залучити надані відповідачем документи до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2021.

19.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю участі у судовому засіданні представників ПрАТ "Національна енергетична компанія Укренерго зважаючи на те, що у працівників юридичного підрозділу, уповноважених представляти інтереси підприємства в судах підтверджене захворювання на COVID-19, а інші представники юридичного підрозділу контактували із зазначеними особами та дотримуються відповідних заходів для запобігання поширенню захворювання та працюють у віддаленому режимі.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2021 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та просив розглядати справу.

Розглянувши клопотання представника відповідача суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

20.10.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.09.2021, зазначивши вірно загальну суму, що підлягає стягненню та договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про виправлення описки задоволено частково.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем в заяві про виправлення описки зазначено про те, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 не зазначено про повернення судового збору позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 повернуто Комунальному підприємству "Харківводоканал" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34 052 грн 34 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №15199 від 05 липня 2021 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №910/9170/21.

Також 20.10.2021 позивачем подано клопотання про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 534 058,79 грн.

Суд на місці ухвалив прийняти клопотання позивача про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 534 058,79 грн до розгляду, яке буде враховано та вирішено в ході судового розгляду, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням клопотання про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 534 058,79 грн, та просив їх задовольнити.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 20.10.2021 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 відкладено розгляд справи 10.11.2021.

02.11.2021 через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 10.11.2021 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 24.11.2021.

18.11.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Так, судом встановлено, що подане клопотання не містить відомостей, які вимагаються цим Кодексом, а саме підпису ЕЦП.

За таких обставин суд не розглядає заяви та клопотання по суті справи та з процесуальних питань і докази, які подані не в паперовій формі або не підписані ЕЦП.

23.11.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі.

Представники сторін у судове засідання 24.11.2021 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 768 050,70 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" судовий збір у розмірі 11 520 грн 76 коп.

Представники сторін у судове засідання 24.11.2021 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

Зважаючи на вищевикладене, справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 між Комунальним підприємством "Харківводоканал" (далі - оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - сторона відповідальна за баланс, СВБ, відповідач) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ідентифікатором договору №0463-01024 (далі - договір), типовою форма якого є додатком №1 до Правил ринку, затверджених Постановою №307 від 14.03.2018 НКРКЕП (далі - Правила ринку).

Пунктами 1.1., 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороні відповідальній за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.

Вказаний договір є публічним, укладений сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.3. договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження її до балансуючої групи.

За змістом пункту 1.4. договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, що затверджені Постановою НКРЕП 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку).

Відповідно до п.п. 1.5., 2.1., 2.2 .договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором ринку (АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктами 5.1., 5.6. договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Зідно із п. 3.4. договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку, в той час, як згідно з п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Пунктами 7.7.1., 7.7.2. Правил ринку передбачено, що платіжні документи для торгового дня надаються відповідним учасникам ринку на другий робочий день після цього дня, а платіжні документи для торгового місяця (стосовно оплати наданих ДП) надаються відповідним учасникам ринку на восьмий робочий день після останнього дня місяця. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка відповідно до п. 7.7.4 Правил ринку.

Протягом періоду з 06.10.2020 по 07.04.2021 позивачем були виставлені відповідачу рахунки за вересень 2020 - березень 2021 включно за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний протягом чотирьох банківських днів з моменту їх отримання сплатити за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не виконало свої зобов`язання, зокрема, щодо сплати зазначених рахунків, та має заборгованість перед КП "Харківводоканал" за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 5 007 136,30 грн з вересня 2020 року по березень 2021 року включно, з урахуванням часткової оплати.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем оплата за надані позивачем послуги за договором в повному обсязі здійснена не була, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5 007 136,30 грн, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу, також інфляційні збитки в розмірі 186628,61 грн та 3% річних у розмірі 46 863,36 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (далі - АР).

Відповідно до статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Частиною 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

КП "Харківводоканал" як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет за http://mms.ua. energy/. Адміністратор ринку (АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Пунктом 1.9.1. гл. 1.9. розділу І Правил ринку затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку) передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що протягом періоду з 06.10.2020 по 07.04.2021 ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго (в якості АР) через систему управління ринком були виставлені рахунки (інвойси) за вересень 2020-березень 2021 включно за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за куповану енергію з метою врегулювання небалансів.

В матеріалах справи наявні скріншоти з особистого кабінету КП Харківводоканал , з яких вбачається, що сама система управління ринком (Market management system) автоматично формує дату виставлення інвойсу, зазначає дату інвойсу за яку його сформовано та останній день його сплати.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що у період з вересня 2020 по березень 2021 позивачем, на умовах договору, здійснено продаж електричної енергії відповідачу, що підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Проте відповідач не виконав свої зобов`язання, щодо сплати зазначених рахунків внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5 007 136,30 грн.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду з даним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість в розмірі 5 007 136,30 грн сплачено так і не було, що стало підставою для нарахування інфляційних збитків та 3% річних.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 провадження у справі № 910/9170/21 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 2 270 155,72 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 768 050,70 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Тому, у зв`язку зі сплатою відповідачем частини суми основного боргу під час розгляду даної справи судом, сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 1 968, 930,60 грн.

Відповідно до п. 7.3.1. Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно з п. 7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

У п. 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, можна дійти висновку, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.

Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.

З огляду на положення п. 7.7.4. Правил ринку, строк на оплату платіжного документа здійснюється протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР в Системі.

Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.

Твердження відповідача щодо того, що позивач не надав підтверджень щодо отримання відповідачем надісланих йому рахунків суд визнає необґрунтованими, оскільки ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.

Враховуючи п. 7.6.4 Правил ринку, суд зазначає, що строк на оплату платіжного документа здійснюється протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР в Системі.

У зв`язку з викладеним, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність доказів направлення рахунків зі сторони позивача відповідачу.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 1 968 930,60 грн.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу, також 46 863,36 грн 3% річних та 186 628,61 грн інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Згідно з п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 863,36 грн 3% річних та 186 628,61 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Разом з тим, як зазначалось судом вище, відповідач помилково зазначає про те, що без направлення на адресу ОСП роздрукованого із системи управління ринком (Market management system) підписаного інвойсу (рахунку), обов`язок сплатити зазначеного рахунку не настає, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування 3% річних за несплату платежів за договором.

Отже, вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715) основний борг у розмірі 1 968 930 (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять) 60 коп., 3 % річних у розмірі 46 863 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 186 628 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн 61 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 33036 (тридцять три тисячі тридцять шість) грн 34 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.12.2021

Суддя І.О. Андреїшина