Рішення

від 01.11.2021 по справі 372/676/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/676/20

Провадження № 2-124/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

за участю прокурора Курінного С.А.

представників відповідачів Кулініченка Г.В., ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Мотивуючи вимоги тим, що Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становить 14 осіб. 25.09.2017 року, на час скликання сесії, діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16.12.2010 року №2.2 - VІ. Так, 25.08.2017 року була скликана восьма сесія Краснослобідської сільської ради сьомого скликання. Відповідно до протоколу сесії, на ній були присутні 5 депутатів з числа ради, що підтверджується списком присутніх депутатів, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Згідно ч. 12 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Тобто, у даному випадку, сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. Зі змісту протоколу 8 сесії від 25.09.2017 року вбачається, що головуючим на сесії був сільський голова. Після затвердження порядку денного, одним із питань, що виносились головою сільської ради на розгляд сесії стала заява ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Згідно відомості про результатами поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок ОСОБА_3 від 25.09.2017 року, за прийняття рішення проголосувало 5 депутатів та сільський голова, та головою ради оголошено, що рішення прийняте. На підставі вказаного рішення право власності на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 3223185601:01:001:0048, було зареєстровано за ОСОБА_3 що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 196911281 від 20.01.2020 року. Надалі, на підставі договору дарування земельної ділянки № 1854 від 07.12.2020 року ОСОБА_3 відчужила право власності на земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Отже, рішення № 110.8-VІІ від 25.09.2017 року прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто в порушення ст. 46 та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а тому має бути визнане недійсним на підставі ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Відтак прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави та просить визнати недійсним рішення 8 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання № 110.8-VІІ від 25.09.2017 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в с Красна слобідка по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та витребувати на користь держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2998 га. з кадастровим номером 3223185601:01:001:0048, що розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, а також стягнути сплачений судовий збір.

Ухвалою судді від 19.03.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.07.2021 року до участі у даній цивільній справі в якості співвідповідача залучено Обухівську міську раду Київської області.

В судовому засіданні прокурор Курінний С.О. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник правонаступника Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області Хдистун О.Ю. в судовому засдіанні щодо задоволення позову заперечила, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Представник відповідача, адвокат Кулініченко Г.В. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та пояснив, що спірна земельна ділянка, яка була передана у власність перебувала у користуванні батьків ОСОБА_3 , а потім була надана їй у власність, як постійному члену територіальної громади. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухавши прокурора, представників відповідачів, дослідивши та оцінивши письмові докази встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області № 110.8-VІІ від 25.09.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2998 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223185601:01:024:0048, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення право власності на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 3223185601:01:001:0048, було зареєстровано за ОСОБА_3 що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 196911281 від 20.01.2020 року.

Надалі, на підставі договору дарування земельної ділянки № 1854 від 07.12.2020 року ОСОБА_3 відчужила право власності на земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , що також підтверджується інформаційною довідкою інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №196911281 від 20.01.2020 року та копією договору дарування.

Встановивши обставини справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором в порушення даної статті не визначено складу територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність даних позовних вимог.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Menchinskaya v. Russia, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України ).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII Про прокуратуру .

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд зобов`язаний перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, що не відповідає пред`явленому позову та свідчить про його безпідставність.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень, що прокурором здійснено не було.

Так згідно статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада є невід`ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами, сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб`єктом та основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування.

На відміну від простої територіальної одиниці, поселення, яке має статус територіальної громади, наділяють певними правами, зокрема правом на самоврядування. Територіальна громада лише тоді стає самостійною сформованою одиницею громадянського суспільства, коли більшість її членів буде ідентифікувати себе з нею, усвідомлюючи наявність спільних інтересів і сприяючи їх реалізації. Процес становлення територіальної громади передбачає перетворення ординарної сукупності індивідів на єдину спільноту, що ігнорується судом при пред`явленні позову.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Згідно ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більш половини депутатів складу ради.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про місцеві вибори склад Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області становив 14 осіб.

На час прийняття рішень 08 серпня 2017 року приймали участь 5 депутатів з числа ради та сільський голова, два депутати склали повноваження.

Згідно ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради.

Також, відповідно до п. 3.8. Регламенту сесію сільської ради відкриває і веде сільський голова, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - секретар ради.

Частиною 2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з протоколу восьмої сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 25.09.2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 5 депутатів, присутні на сесії: сільський голова ОСОБА_9 , секретар сільської ради Клименко С.І., депутати сільської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , двоє депутатів ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 склали повноваження, тим самим правомочним складом стало 6 депутатів, що відповідало кількість депутатів, які приймали рішення 25.09.2017 року, законність їх рішень та безпідставність позову прокурора.

Крім цього статтею 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, що свідчить про правомірність рішень ради від 25.09.2017 року.

Враховуючи вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення даних вимог та вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4 , 10 , 12 , 13 , 76 , 81 , 259 , 264-265 , 268 , 273 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.В. Потабенко