Рішення

від 03.12.2021 по справі 910/13508/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2021Справа № 910/13508/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Енерджі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" про стягнення 16 570,39 грн,

за участі представників:

позивача: Мухінського В.О.;

відповідача: Вовк С.С.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Енерджі" (далі - ТОВ "Газ-Оіл Енерджі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - ТОВ "Юнайтед Енерджі") заборгованості у розмірі 1 144 571,38 грн, з яких: 1 136 877,98 грн - основний борг, 6 478,65 грн - пеня, 1 214,75 грн - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 28 січня 2021 року № 21/01/28-5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі № 910/13508/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 вересня 2021 року.

16 вересня 2021 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 13 954,01 грн пені та 2 616,38 грн трьох процентів річних, а також збитки в розмірі 111 600,00 грн.

23 вересня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову.

23 вересня 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 28 жовтня 2021 року.

26 жовтня 2021 року від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 13 954,01 грн пені, 2 616,38 грн трьох процентів річних, а також збитки в розмірі 111 600,00 грн.

28 жовтня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11 листопада 2021 року.

11 листопада 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про прийняття до розгляду зазначених заяв у частині вимог про стягнення з відповідача 13 954,01 грн пені, 2 616,38 грн трьох процентів річних, та відмову в задоволенні зазначених заяв у частині вимоги про стягнення збитків у розмірі 111 600,00 грн, оскільки в цій частині заявник просив одночасно змінити як предмет, так і підстави позову.

Ухвалою від 11 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 листопада 2021 року.

У судовому засіданні 11 листопада 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про зменшення сум нарахованих позивачем пені та трьох процентів річних, посилаючись не те, що прострочення сплати основного боргу було незначним та не спричинило негативних наслідків для позивача. На даний час така заборгованість повністю погашена.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 21/01/28-5, предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначена графіком продажу/купівлі електричної енергії, що є додатком № 1 до цієї угоди.

Відповідно до пункту 2.1. вказаного правочину відповідач зобов`язався продати та поставити електричну енергію, код УКТЗЕД 2716000000, а покупець - прийняти та оплатити таку енергію згідно з графіком продажу/купівлі електричної енергії, визначеного в додатку № 1 до договору.

За умовами пунктів 3.1. - 3.3. даного правочину ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються в додатку № 1. Оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку періоду продажу/купівлі у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає продажу/купівлі в цілому за такий етап. Періодом продажу/купівлі електричної енергії є календарні дати відповідно до додатку 1 (щомісячна угода) до цього договору.

Згідно з пунктом 3.6. вказаного правочину в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер і дату договору та призначення платежу із зазначенням періоду продажу/купівлі, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період продажу/купівлі або повертається покупцеві за його вимогою протягом 5 банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками їх печаток і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині зобов`язань - до моменту повного та належного виконання їх сторонами цієї угоди (пункт 8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого 2021 року по червень 2021 року відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію на загальну суму 50 969 122,02 грн. У той же час ТОВ "Газ-Оіл Енерджі" в зазначеному періоді перерахувало відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 52 106 000,00 грн.

Вказане підтверджується підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками обох сторін документами, а саме: щомісячними угодами, актами купівлі-продажу електричної енергії, актами звіряння взаємних розрахунків, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

15 липня 2021 року позивач звернувся до ТОВ "Юнайтед Енерджі" з листом від цієї ж дати № 21/07-485, в якому просив повернути йому надмірно сплачені кошти за договором у розмірі 1 136 877,97 грн. Вказаний лист був отриманий відповідачем 20 липня 2021 року, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти про рух даного поштового відправлення.

27 липня 2021 року та 2 серпня 2021 року ТОВ "Газ-Оіл Енерджі" направило відповідачу грошові вимоги про повернення попередньої оплати за вказаним договором, які останнім отримані 2 серпня 2021 року та 4 серпня 2021 року відповідно.

Проте сума переплати була перерахована відповідачем позивачу лише 25 серпня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням від цієї ж дати та не заперечується обома сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Частинами 6, 7 цієї ж статті передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 3 цієї статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором з повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати в розмірі 1 136 877,98 грн, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з ТОВ "Юнайтед Енерджі" 13 954,01 грн пені та 2 616,38 грн трьох процентів річних, нарахованих на зазначену суму боргу в період з 28 липня 2021 року по 24 серпня 2021 року.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що в разі невиконання продавцем зобов`язань щодо продажу обсягів електричної енергії, за умови відсутності в покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця за обсяг електричної енергії у відповідному періоді продажу/купівлі, у термін до 2 банківських днів на поточний рахунок покупця, зазначений у розділі 10 даного договору. У випадку невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, сплачених покупцем, продавець сплачує неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих грошових коштів.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

За змістом статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені та трьох процентів річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства щодо їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 954,01 грн пені та 2 616,38 грн трьох процентів річних є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 25 листопада 2021 року представник відповідача заявила клопотання про зменшення розміру нарахованих пені та трьох процентів річних.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 703/2718/16-ц.

З огляду на зазначене, три проценти річних не відносяться до неустойки, а тому до цієї компенсаційної виплати не застосовуються положення статі 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

Таким чином суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих позивачем трьох процентів річних.

Статтею 233 ГК України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки відповідач не довів належними і допустимими доказами наявності передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, беручи до уваги інтереси обох сторін, а також зважаючи на спричинення позивачу негативних наслідків, які полягали у несвоєчасному поверненні позивачу сплачених ним коштів за договором, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача.

Всі інші доводи й твердження сторін до уваги судом не приймаються як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору та не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 17 168,57 грн, виходячи з розміру позовних вимог - 1 144 571,38 грн.

Після зменшення розміру позовних вимог сума судового збору, який належить сплатити за розгляд даної позовної заяви, становить 2 270,00 грн (мінімальний розмір).

З урахуванням задоволення позову, зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Позивач у своїй заяві від 21 жовтня 2021 року про зміну предмета позову також просив суд повернути йому з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 14 898,57 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зменшення позовних вимог та наявність поданого позивачем клопотання про повернення йому надмірно сплаченого судового збору, суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання та повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 14 898,57 грн, сплаченого платіжним дорученням від 12 серпня 2021 року № 4786 на загальну суму 17 168,57 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (01010, місто Київ, вулиця Левандовська, будинок 8А, нежиле приміщення 1-8, груп.прим.10; ідентифікаційний код 41963985) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Енерджі" (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 6; ідентифікаційний код 43833930) 13 954 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 01 коп. пені, 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн 38 коп. трьох процентів річних, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Енерджі" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14 898,57 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 3 грудня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко