Постанова

від 03.12.2021 по справі 826/8851/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

справа №826/8851/17

адміністративне провадження № К/9901/62994/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л.. Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2018 (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (колегія суддів: Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/8851/17за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - комунальне підприємство Київтранспарксервіс , Департамент земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Гром , Товариство з обмеженою відповідальністю МТР Груп про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати №п/п 56 таблиці №1 до додатка 5 до рішення відповідача від 02 липня 2015 року №667/1531 Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві та акцизного податку , згідно з яким земельну ділянку на розі вулиць Райдужної та Марка Черемшини було включено до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс .

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, позов задоволено повністю

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року закінчився 16 липня 2011 року, а додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки не укладено, тому у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою, вона перебуває у власності територіальної громади м.Києва. Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.264 КАС України (ст.171 КАС України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не було зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження рішення Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531. Також звертає увагу на пропущення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

У зв`язку з відсутністю клопотань від всіх учасників про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 15 травня 2001 року між Київською міською радою (орендодавець) та СПД - ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київради від 30 листопада 2000 року №90/1067 передає, а орендар приймає у оренду на 10 років земельну ділянку, місце розташування якої на розі вулиць Райдужної та М.Черемшини у Дніпровському районі м.Києві розміром 0,4141 га, з них 0,0114 га в межах червоних ліній для будівництва, обслуговування та експлуатації тимчасової відкритої автомобільної стоянки у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1 договору). Договір зареєстровано в реєстрі за №1046, факт державної реєстрації засвідчено 06 липня 2001 року, договір зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 09 липня 2001 року за №66-6-00018 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням Київської міської ради ІІІ сесії VІІ скликанні від 02 липня 2015 року №667/1531 Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві та акцизного податку таблицю №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 викладено у новій редакції, зокрема до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс пунктом 56 віднесено земельну ділянку на розі вулиць Райдужної та м.Черемшини на кількість паркувальних місць 60, загальною площею 1500,0 м2, в тому числі площа земельної ділянки відведеної для паркування (S) 690,0 м2, в тому числі площа земельної ділянки відведеної для безоплатного паркування (І) 69,0 м2.

Вважаючи пункт 56 переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції. з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, порушив права та законні інтереси позивача, не врахувавши наявність за цією адресою нерухомого майна, належного позивачу на праві приватної власності, на яке не розповсюджується обов`язок щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, а тому не може бути включено до переліку об`єктів оподаткування таким збором.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до пп.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп.10.2.2 п.10.2 ст.10 ПК України до місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.

За положеннями абзаців першого, другого підпункту 268.1.1.2 пункту 268.1 статті 2681 Податкового кодексу України (далі - ПК України) установлено, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 ПК України майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 14.1.229 пункту 14.1 статті 14 ПК України спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

Рішенням Київської міської ради від 26 червня 2007 року №930/1591 Про вдосконалення паркування автотранспорту в м.Києві КП Київтранспарксервіс визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м.Києві.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 Про правила благоустрою м.Києва експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві затверджено Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м.Києві (додаток 5 до рішення), відповідно до п.1.1 якого платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням Київської міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Таблицею №1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 визначено Перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством Київтранспарксервіс , до якого згідно з рішенням Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531 включено паркувальний майданчик, що перебуває на земельній ділянці, яка знаходиться на розі вулиць Райдужної та м.Черемшини. Тобто розміщений на земельній ділянці, яка була передана в оренду позивачу на підставі договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року.

Відповідач в касаційній скарзі вказує, що договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року укладений між Київською міською радою та позивачем припинений у зв`язку з закінченням терміну його дії та вказаний договір поновлено не було.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено ст.33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року), відповідно до якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Судами встановлено та відповідачем не заперечується, що у передбачений законодавством строк, а саме за два місяці до закінчення строку договору оренди земельної ділянки, позивачем було повідомлено Київську міську раду про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, відповіді на що не отримав.

Також судами встановлено, що позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та виконував свої зобов`язання зі сплати орендної плати за землю, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 30 червня 2017 року №4796/г/26-53-12-01-11 та від 01 грудня 2017 року №8995/10/26-53-12-10, згідно з якими позивач обліковується у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві, як платник орендної плати за землю, зокрема, земельної ділянки місцем розташування: АДРЕСА_1, кадастровий №8000000000:66:148:0147, площею 0,4141 га, станом на 30 червня 2017 року та 01 грудня 2017 року позивачем податкові декларації з плати за землю подано, податкові зобов`язання визначено та сплачено з урахуванням вимог діючого законодавства, заборгованість зі сплати за землю відсутня.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 жовтня 2015 року №057024-18266 позивача було повідомлено, що в департаменті розглядається питання поновлення ФОП ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 листопада 2015 року №057041-20673 позивача повідомлено, що в департаменті опрацьовується питання щодо поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2001 року №66-6-00018, укладеного між Київською міською радою та СПД - ФОП ОСОБА_1 , за результатами розгляду наданих матеріалів, департамент не заперечує проти поновлення дії договору оренди земельної ділянки, за умови відсутності заперечень Київської міської ради, збереження цілісності усіх межових знаків, виконання обов`язків землекористувача та інших умов договору, вирішення майнових питань та внесення змін до нього.

Відповідач в касаційній скарзі вказує, що позивачем не було укладено додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення, яка в обов`язковому порядку мала бути укладена сторонами у місячний строк та позивачем не оскаржувалось у судовому порядку зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неукладання обов`язкової угоди до договору оренди землі про його поновлення в місячний термін жодним чином не нівелює пряму імперативну норму законодавства, викладену у абз.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , якою передбачено, що у разі продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того Київською міською радою не вчинено жодних дій щодо вилучення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий №8000000000:66:148:0147 у разі припинення дії договору оренди земельної ділянки. Фактично, на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення зазначена земельна ділянка перебувала у розпорядженні позивача, який користувався нею та належно виконував обов`язки за договором оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року.

Судами встановлено, що на підставі рішення третейського судді при асоціації Інфо-Лідер від 16 червня 2008 року у справі №09062008/06 визнано за СПД-ФО ОСОБА_1 право власності на переобладнані об`єкти загальною площею 909,80 м.кв., а також на побудовані некапітальні споруди загальною площею 887,0 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорту.

На підставі вказаного рішення Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення №022820 від 13 лютого 2009 року на об`єкт нерухомого майна загальною площею 909,8 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований за СПД-ФО ОСОБА_1 .

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 лютого 2015 року №ЛПВ-4722 позивачу, як власнику нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м.Києва (кадастровий №8000000000:66:148:0147, АДРЕСА_1 ) запропоновано почати процедуру купівлі зазначеної земельної ділянки, шляхом подачі відповідного клопотання до Київської міської ради.

Таким чином, рішення Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531 Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві та акцизного податку в частині включення земельної ділянки на розі вул.Райдужної та М.Черемшини до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс ухвалене без врахування оренди цієї земельної ділянки позивачем та знаходження на ній об`єкту нерухомого майна належного на праві власності ФОП ОСОБА_1 .

Колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги щодо порушення строків звернення до суду, оскільки відповідно до частин першої, другої статті ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено, що про наявність оскаржуваного рішення позивачу стало відомо у 2017 році, при облаштуванні КП Київтранспарксервіс на спірній земельній ділянці місць для паркування.

Відповідач в касаційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушені вимоги ст.264 КАС України (ст.171 КАС України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) в частині незобов`язання відповідача опублікувати оголошення про оскарження рішення Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531, оскільки оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 520/12022/17 за подібними правовідносинами дійшла висновку, що рішення міськради про включення до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобі в частині включення спірної земельної ділянки, не містить в собі ознак нормативно-правового акта. За своєю видовою ознакою, суттю, конкретним змістом, правовою природою спірне рішення має ознаки акта, в основі якого лежить зафіксована у виді документа (акта) діяльність із застосування норми права стосовно конкретного фактично ідентифікованого об`єкта нерухомості, яким у цій справі є земельна ділянка та об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на ній.

Крім того, предмет спору в цій справі стосується лише вичерпного переліку осіб: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , Київської міської ради, Комунального підприємства Київтранспарксервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Гром , Товариство з обмеженою відповідальністю МТР Груп , які є учасниками цієї справи.

Водночас треба зазначити, що хоча цей акт не має ознак нормативності, це однак не означає, що змінюються правила, порядок, повноваження і обов`язок органу місцевого самоврядування ухвалювати рішення про відведення земельних ділянок під майданчики для паркування з дотриманням вимог земельного та іншого, пов`язаного з ним, законодавства.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук